наказ Мінфіну "Про внесення змін до Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності суб'єктів державного сектору та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб'єктів державного сектору" від 21.12.2018 р. № 1074
лист Мінфіну від 17.10.2018 р. № 35220-07-10/26880
Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 22.11.2018 р. № 2621-VIII
постанови ВС/КЦС від 20.12.2018 р. у справі № 521/17982/16-ц та від 31.10.2018 р. у справі № 569/10189/16-ц
постанова ВС/КЦС від 14.11.2018 р. № 484/301/18, № 61-39488св18
роз'яснення з категорії 136.06 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)
лист Мінсоцполітики від 15.11.2018 р. № 323/0/247-18
ІПК ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5485/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
лист ДФС від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17 та роз'яснення з категорії 102.23.01 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua)
лист Мінфіну від 17.09.2018 р. № 04330-05-10/24157
Ризик – невід'ємна частина бізнесу. А вміння передбачати й мінімізувати його вплив на бізнес, зокрема із застосуванням новітніх технологій, та забезпечувати сталий розвиток суб'єкта господарювання – важливий аспект всього процесу управління.
Міжнародний тренд побудови соціально орієнтованих та екологічно відповідальних бізнесів здобуває популярність в Україні. Дедалі більше компаній на додаток до стандартних фінансових звітів за МСФЗ або національними стандартами добровільно готують звіти з корпоративної соціальної відповідальності (за ISO 26000), за Глобальним договором ООН або звіти зі сталого розвитку (GRI), ключовим елементом яких є інформація про соціальні ініціативи, підтримку місцевих громад, раціональне використання природних ресурсів і дбайливе ставлення до навколишнього природного середовища.
Відтепер це обов'язкові напрями для розкриття в річному звіті про управління українських суб'єктів господарювання, які підпадають під критерії середніх або великих підприємств.
Як було сказано у статті "Звіт про управління: загальні рекомендації щодо структури", лістингові компанії додатково до обов'язкових розділів готують та оприлюднюють інформацію про корпоративне управління.
Чинною редакцією Закону про бухоблік передбачено складання звіту про управління. Він повинен містити фінансову й нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкривати основні ризики й невизначеності його діяльності. Звіт зобов'язані подавати разом із фінансовою та консолідованою фінансовою звітністю лише великі підприємства, зокрема суб'єкти, що становлять суспільний інтерес, а середні підприємства мають право подавати його у скороченому вигляді (без нефінансової інформації). У нашій публікації розглядаються історична й нормативна основа, а також мета і строки складання нового звіту українськими компаніями та холдингами.
У цій статті ми розглянемо рекомендовану структуру, а також приклади вступної частини звіту про управління.
МСФЗ та інші визнані стандарти обліку та звітності не повною мірою враховують специфіку конкретного суб'єкта господарювання. Тому складеним на їх основі звітам бракує аналітичної та статистичної інформації про фінансовий стан і результати діяльності суб'єкта за минулі періоди з проекцією на майбутнє.
Відповідні розділи звіту про управління покликані вирішити цю проблему.
Засновник підприємства, він же є директором, прийняв рішення не нараховувати собі зарплату, але сплачує ЄСВ. Підприємство діюче, найманих працівників немає. Чи має право засновник не нараховувати собі зарплату, але сплачувати ЄСВ?
У грудні 2018 р. компанія ЛІГА:ЗАКОН провела низку вебінарів із питань оплати праці. Тож у цій статті буде надано відповіді на запитання слухачів.
На продовження теми, розпочатої в статті "Облікова політика – 2019: актуальні рішення для підприємства", розглянемо, як бюджетній установі внести зміни до облікової політики та що при цьому врахувати.
Наприкінці 2018 року суттєво оновлено низку нормативно-правових актів для бюджетних установ. Тому в статті об'єднано всі основні нововведення для бюджетників із початку нового бюджетного року.
Приводом для написання статті стало запитання до редакції: "Чи справді навіть копійка податкової заборгованості може стати причиною для анулювання реєстрації платника єдиного податку?". Відповідь на це запитання знайдете в статті.
Початок року – пора подання підсумкової звітності. На щастя, цьогоріч для єдинників нічого не було змінено й звітують вони за старою формою. Однак повторювати – велике діло. Тож не зайвим буде пригадати основні моменти подання й заповнення декларації підприємцем на єдиному податку.
Фізичні особи – підприємці, які ведуть діяльність на загальній системі оподаткування, зобов'язані відзвітувати за наслідками року, подавши майнову декларацію. Тож пригадаймо основні моменти щодо її подання та нюанси, без яких у нашому законодавстві не обійтись.
Для підприємств, установ, організацій із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлено квоту для працевлаштування. Категорії громадян, які мають додаткові гарантії з працевлаштування, визначено в ч. 1 ст. 14 Закону № 5067. При цьому на фізосіб-підприємців обов'язок щодо працевлаштування в рахунок квоти зазначених осіб не поширюється (лист Мінсоцполітики від 16.11.2017 р. № 718/0/126-17/241).
Результати річного перерахунку ПДВ відображають у податковій декларації з ПДВ за грудень 2018 р. і за січень 2019 р. Розгляньмо на прикладах, як це зробити.
Більшість бухоблікових змін змушують бухгалтера переглядати облікову політику підприємства хоча б тому, що цього можуть вимагати стандарти. До того ж не зайвим буде на початку року провести "інвентаризацію" чинної облікової політики на предмет виявлення неактуальних положень і, у разі необхідності – їх коригування. Тож спробуємо проаналізувати, які зі змін, що стартують, зокрема і з 2019 року, вплинуть на обліково-політичні рішення.
Перерахунок ПДВ за 2018 рік виконують ті платники ПДВ, які крім оподатковуваних мають ще й неоподатковувані операції. І хоча цю процедуру здійснюють не перший рік, у практиків вона зазвичай викликає питання. Через це пропонуємо разом пригадати основні моменти, пов'язані з проведенням річного перерахунку ПДВ.
Більшість платників ПДВ проводять перерахунок із податку на додану вартість за операціями придбання товарів, послуг, необоротних активів у 2018 році, які частково використовуються в операціях, оподатковуваних ПДВ. У статті розглянемо особливості такого перерахунку.
Цього року більшість платників податків востаннє робить перерахунок ПДВ за необоротними активами, придбаними до 01.07.2015. Цю процедуру здійснює вузьке коло осіб, які придбали необоротні активи, використовувані для оподатковуваних і неоподатковуваних операцій, у період до згаданої вище дати.