Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Виїзна та виносна сезонна торгівля: як організувати та здійснювати
Людмила Гайдукевич, експерт, ЛІГА:ЗАКОН

З наближенням літнього сезону активізується виїзна (виносна) сезонна торгівля овочами, фруктами, напоями, морозивом та ін. Ця форма торгівлі передбачає здійснення продажу товарів через пункти некапітальної забудови, зокрема палатки, кіоски, лотки, а також через засоби пересувної мережі (автомагазини, авторозвозки тощо). Як організувати та здійснювати таку торгівлю, розповімо у статті.

Організація виїзної та виносної торгівлі

Виїзна та виносна торгівля належить до роздрібної торгівлі через дрібнооптову мережу і є однією з форм позамагазинного продажу товарів, під час якого приміщення не мають торговельного залу для споживачів.

Вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень та обладнання встановлено Правилами № 369.

Продаж товарів здійснюється через:

пункти некапітальної забудови – кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;

засоби пересувної мережі – автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.

Виїзна (виносна) торгівля може здійснюватися на ринках, ярмарках або в інших дозволених для цього місцях.

Розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі

Пункти дрібнороздрібної торгівлі розміщуються на підставі письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування). Видаються такі дозволи відповідно до вимог:

Земельного кодексу України;

• законодавства про благоустрій населених пунктів, планування і забудову території, санітарного та епідемічного благополуччя населення, пожежну охорону, державну автоінспекцію та архітектуру (п. 16 Правил № 369).

Так, згідно з п. 30 Порядку № 833 виїзна та виносна торгівля продовольчими товарами, готовими до вживання, а також продаж швидкопсувних продтоварів здійснюється у відведених для цього місцях за умови наявності дозволу пересувних малих архітектурних форм (далі – МАФ).

При цьому п. 35 р. V Правил № 198 встановлено заборону на розміщення МАФів:

– біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам'ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

– ближче ніж за 20 метрів до перехресть вулиць;

– в охоронних зонах інженерних комунікацій;

– на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім МАФів, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків);

– на штучних спорудах (крім випадків, коли розміщення цих споруд передбачено проектом будівництва або реконструкції, погодженим та затвердженим в установленому порядку);

– ближче ніж за 100 метрів до залізничних переїздів.

Звертаємо увагу, що у різних нормативних актах визначення МАФів відрізняються.

Так, ст. 21 Закону № 2807 визначає малу архітектурну форму (МАФ) як елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До МАФів належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи) та ін.

Водночас згідно з п. 2 р. І Правил № 198, р. V яких визначає правила розміщення МАФів та зовнішьої реклами, МАФ для провадження підприємницької діяльності – це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.

Однак всі об’єкти виїзної (виносної) торгівлі відповідно до ст. 28 Закону № 3038 підпадають під визначення тимчасових споруд.

Тимчасова споруда торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, виготовлена з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до будівель, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлена тимчасово, без улаштування фундаменту.

(ст. 28 Закону № 3038)

Така споруда може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення (ч. 2 ст. 28 Закону № 3038).

При цьому незалежно від того, є об’єкт виїзної (виносної) торгівлі МАФом, тимчасовою спорудою або просто автофургоном, на розміщення такого об’єкта торгівлі потрібен дозвіл, який видається органом місцевого самоврядування.

Надання документів на отримання дозволу на розміщення об’єкта виїзної (виносної) торгівлі

Зазначимо, що законодавство стосовно видачі таких дозволів дуже непрозоре. Повного переліку документів, які подаються до органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, у окремому законодавчому акті не зазначено. Такі переліки встановлюються органами місцевого самоврядування у їхніх рішеннях на підставі низки законодавчих актів, а тому можуть відрізнятись в залежності від регіону.

Так, приблизний перелік документів, які необхідно надати органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розміщення об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, такий:

– заява на дозвіл виїзної (виносної) торгівлі;

– узгоджена органами ДАІ та відділом містобудування та архітектури міської (сільської, селищної) ради схема розміщення об’єкта;

– копія правоустановчих документів на земельну ділянку для розміщення стаціонарного об'єкта, в межах якої здійснюватиметься виносна торгівля;

– асортиментний перелік продукції для реалізації, погоджений територіальним органом Держсанепідслужби;

– копія договору на вивіз твердих побутових відходів по об’єкту, укладеного із спеціалізованим підприємством;

– витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР);

– копія санітарного паспорта автомобіля (під час торгівлі з автотранспортних засобів продовольчими товарами).

При цьому орган місцевого самоврядування може відмовити у наданні дозволу, зокрема, з таких причин:

– подання встановленого пакета документів не в повному обсязі;

– виявлення недостовірної інформації в поданих документах;

– цільове призначення наявної у заявника земельної ділянки (у разі виносної торгівлі) не відповідає предмету дозволу;

– відсутність у переліку основних видів діяльності суб’єкта господарювання згідно з даними ЄДР виду діяльності, пов’язаного із предметом дозволу.

У разі відмови у наданні дозволу орган місцевого самоврядування повинен прийняти рішення про відмову у видачі дозволу та надати заявнику обґрунтовану відповідь із зазначенням причин відмови.

Відмову у наданні дозволу може бути оскаржено згідно з Законом № 393 або у судовому порядку.

Крім того, норми законодавства не забороняють заявнику після отримання відмови та усунення її причин подати заяву повторно.

Застосування РК та КОРО або РРО

Під час здійснення виїзної і виносної торгівлі дозволено не використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) за обов'язкового використання розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) за умови, що граничний розмір річного обсягу операцій із продажу товарів не перевищує 200 тис. грн. Це передбачено п. 2 Переліку № 1336.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону № 265 суб'єкти господарювання не зобов'язані застосовувати РРО, РК та КОРО під час здійснення виїзної торгівлі у таких випадках:

• під час продажу товарів фізособами-єдинниками, які належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО згідно з вимогами ПКУ;

• під час здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках;

• під час продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу (за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів);

• під час продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів;

• якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Про це "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН" розповідав також у статті "РРО: сфера застосування" (№ 15 за 2015 рік).

Отримання ліцензії

Для здійснення виїзної (виносної) торгівлі промисловими та продуктовими товарами ліцензія не потрібна, крім торгівлі товарами, що підлягають ліцензуванню, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідальність за порушення виїзної торгівлі

Під час здійснення виїзної або виносної торгівлі без дозволу органу місцевого самоврядування передбачено відповідальність згідно з ст. 164 КпАП України.

Крім того, під час здійснення виїзної (виносної) торгівлі, як і у разі здійснення звичайної торгівлі у приміщенні, передбачено відповідальність за порушення прав споживачів згідно зі ст. 23 Закону № 1023, за порушення санітарного законодавства, якості стандартів продукції – згідно з ст. 42 та ст. 46 Закону № 4004 та ст. ст. 42, 164, 188 КЗпП України. За порушення правил торгівлі суб’єкту господарювання загрожує відповідальність відповідно до ст. 155, ст. 156 КЗпП України.

Також у разі порушень суб’єктом господарювання правил благоустрою, санітарних та протипожежних норм, правил торгівлі орган місцевого самоврядування може скасувати дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі. Про такі порушення органу місцевого самоврядування повідомляють органи Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожежнагляду, інші правоохоронні та контролюючі органи.

Про організацію сезонної торгівлі на відкритих літних майданчиках та вимоги до об’єктів продажу та продавців у разі виїзної (виносної) торгівлі можна дізнатися із матеріалів видання "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН":

"Відкриті літні майданчики стаціонарних закладів ресторанного бізнесу" (№ № 17 – 18 за 2015 рік);

"Особливі вимоги до об’єктів продажу, продукції і продавців у разі виїзної (виносної) торгівлі" (№ № 17 – 18 за 2015 рік).

Резюме статті

Для здійснення сезонної виїзної (виносної) торгівлі потрібен спеціальний дозвіл органу місцевого самоврядування. Перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу, визначається органом місцевого самоврядування, у якому цей дозвіл доведеться отримувати. У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі потрібно дотримуватись загальних правил торгівлі та, крім того, спеціальних правил, визначених для виїзної (виносної) торгівлі.

1. ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. КпАП УкраїниКодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12. 84 р. № 8073-X.

3. Закон № 2807Закон України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 р. № 2807-IV.

4. Закон № 3038Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI.

5. Закон № 1023Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05. 91 р. № 1023-XII.

6. Закон № 4004Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02. 94 р. № 4004-XII.

7. Закон № 393Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.96 р. № 393/96-ВР.

8. Порядок № 833 – Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833.

9. Правила № 369 – Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08.07. 96 р. № 369.

10. Правила № 198 – Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03. 94 р. № 198.

11. Перелік № 1336 – Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08. 2000 р. № 1336.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua