Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Облікова політика підприємства: головні моменти
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Розпорядчий документ про облікову політику підприємства – основний локальний нормативний документ, яким регламентовано особливості ведення бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві. Цей документ особливо важливий для платників податку на прибуток, у яких податковий облік ґрунтується на показниках бухгалтерського обліку. Щодо особливостей його складання розповість видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.

Інформація, яку наводять у положенні про облікову політику

Облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону № 996, п. 3 розд. І НП(С)БО 1).

Орієнтиром під час вирішення питань, пов'язаних із обліковою політикою, є Методрекомендації № 635, що не мають обов'язкового статусу.

Згідно з п. 1.3 розд. I Методрекомендацій № 635 у розпорядчому документі про облікову політику зазначають принципи, методи та процедури, які використовує підприємство для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Традиційно таким розпорядчим документом є наказ про затвердження положення про облікову політику підприємства.

У п. 1.3 розд. I Методрекомендацій № 635 також згадано, що одноваріантні методи оцінки, обліку та процедур до наказу включати недоцільно. У ньому зазначають попередні оцінки, які використовують підприємства з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами, тобто елементи облікових оцінок. Інформацію, яку наводять у наказі про облікову політику, викладено в п. 2.1 розд. II Методрекомендацій № 635.

У Методрекомендаціях № 635 також зазначено деякі складові, що не належать ані до облікової політики, ані до облікової оцінки. Але оскільки Мінфін окремо їх виділяє, у принципі, таку інформацію може бути наведено в наказі. Зокрема, йдеться про такі складові:

застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків;

– порядок виплат, які здійснюють за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств);

– дата визначення фінансових активів, придбаних внаслідок систематичних операцій;

– дата включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу;

– дата первісного визнання необоротних активів і групи вибуття як утримуваних для продажу;

– складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства;

– періодичність та об'єкти проведення інвентаризації (за винятком тих випадків, коли її проведення є обов'язковим).

Зазначимо також, що зразок наказу про затвердження Положення про облікову політику наведено в додатку 3 до Методрекомендацій № 11. Стосується він безпосередньо суб'єктів державного сектору. Інші суб'єкти можуть використовувати цей документ як орієнтир.

Є також низка галузевих методрекомендацій щодо формування облікової політики, з якими буде корисно ознайомитись зацікавленим особам (див., зокрема, Методрекомендації № 217, Методрекомендації № 136, Рекомендації № 338, Рекомендації № 758).

Зміна облікової політики

За загальним правилом, зміни до облікової політики можна вносити на будь-яку дату, визначену підприємством, оскільки нормативні акти у сфері бухобліку не містять прямих вказівок щодо строків і періодичності змін облікової політики.

Це непрямо підтвердив і Мінфін у п. 3.2 Методрекомендацій № 635, де йдеться про те, що облікову політику може бути змінено, як правило, з початку року. Тобто очевидно, що можуть бути винятки з цього правила.

Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнято як базисний на час діяльності підприємства. До такого документа за необхідності вносять зміни (п. 3.4 Методрекомендацій № 635).

І тільки якщо до облікової політики внесено зміни, що охоплюють за обсягом більшу частину тексту або суттєво впливають на його зміст, Мінфін рекомендує повністю переписати розпорядчий документ про облікову політику. Розглянуті облікові зміни навряд чи відповідають цим умовам, тому переписувати наказ про облікову політику не потрібно; достатньо видати наказ, яким буде внесено зміни до попереднього.

Зміни в обліковій політиці відображають двома способами: ретроспективним і перспективним. Пріоритетним є ретроспективний спосіб, а перспективний застосовують у виняткових випадках.

Ретроспективним застосуванням передбачено, що нову облікову політику застосовують до операцій, інших подій та умов так, начебто цю політику застосовували завжди (п. 5 МСБО 8). У цьому разі проводять такі облікові процедури:

1) коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо ж зміни в обліковій політиці впливають не лише на нерозподілений прибуток, коригують також інші статті фінансової звітності, яких стосуються зміни (лист Мінфіну від 13.01.2005 р. № 31-04200-20-10/508);

2) повторно подають порівняльну інформацію у фінансовій звітності. Тобто за всі попередні періоди звітність складають так, начебто до неї вже застосовували змінену облікову політику.

Перспективним застосуванням змін в обліковій політиці передбачено, що нову облікову політику застосовують до операцій, інших подій та умов, що виникли після дати, з якої політику змінено.

У цьому разі нові облікові правила застосовують лише з моменту, на який припадають зміни в обліковій політиці; і процедури для коригування фінансових показників у фінансовій звітності за попередні періоди не проводять.

Перспективний метод застосовують лише у виняткових випадках, а саме – коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (п. 13 П(С)БО 6).

Такі ситуації детально описують в МСБО 8. Зокрема, згідно з п. 26 МСБО 8 ретроспективне застосування не використовують, якщо неможливо визначити кумулятивний вплив на суми в звіті про фінансовий стан на початок і кінець періоду. Деякі випадки незастосування наведено в п. 5 МСБО 8.

У будь-якому разі передбачено, що зміну в обліковій політиці застосовують з початку поточного року, оскільки цей період – звітний, а квартальна фінзвітність – проміжна (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

Також на цю тему читайте матеріали видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 50 за 2016 рік):

Облікова політика підприємства: проблемні ситуації;

Елементи облікової політики підприємства: практичні рекомендації.

1. Закон № 996Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

2. НП(С)БО 1 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73.

3. П(С)БО 6 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджене наказом Мінфіну від 28.05.99 р. № 137.

4. МСБО 8Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО 8) "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" від 01.01.2014 р.

5. Методрекомендації № 635 – Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

6. Методрекомендації № 11 – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

7. Методрекомендації № 217 – Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику державного підприємства та акціонерного товариства, затверджені наказом Мінагрополітики від 22.06.2016 р. № 217.

8. Методрекомендації № 136 – Методичні рекомендації щодо складання розпорядчого документа про облікову політику підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Держводгоспу, затверджені наказом Держводгоспу від 10.08.2009 р. № 136.

9. Рекомендації № 338 – Рекомендації щодо розпорядчого документа про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємств, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України та щодо яких Міністерство здійснює функції з управління державними корпоративними правами, затверджені наказом Мінвуглепрому від 19.06.2006 р. № 338.

10. Рекомендації № 758 – Рекомендації щодо ведення облікової політики на підприємствах, установах та організаціях морського і річкового транспорту, що входять до сфери управління Мінтрансзв'язку, затверджені наказом Мінтрансзв'язку від 23.08.2007 р. № 758.

11. План рахунків – План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua