Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Наслідки прощення банком частини боргу при закритті іпотечного договору в іноземній валюті
Наталія Салова, Податковий консультант, сертифікований аудитор, IAB, САР

Мало хто в Україні звертає увагу на пільги, які надає ПКУ фізичним особам в окремих випадках. У цій статті ми спробуємо з'ясувати, наскільки звичайна людина на практиці може реалізувати права, надані податковим законодавством. Для цього звернемо свою увагу на різницю в наслідках у разі прощення банком частини боргу при закритті іпотечного договору в іноземній валюті у 2015 та у 2016 роках.

Передісторія (ситуація)

У далекому 2011 році пересічний громадянин України отримав у банку іпотечний кредит в іноземній валюті на 8 років.

Іпотечний житловий кредит – фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на 5 повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних із придбанням квартири чи житлового будинку або будівництвом житлового будинку, що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла в заставу (пп. 14.1.87 ПКУ).

Упродовж 2011 – 2013 років оплата відсотків здійснювалась регулярно. "Тіло" кредиту погашалось у передбачені договором терміни. Проте валютний курс у 2014 році різко підскочив уверх. Відсотки так само регулярно нараховувалися та оплачувалися, а ось із погашенням боргу за "тілом" ставало дедалі гірше. У 2015 році банк і громадянин домовились, що іпотечний кредит в іноземній валюті без конвертації погашається за індивідуальною схемою 50/50. Тобто фізична особа повернула певну суму коштів за "тілом" кредиту й таку саму суму (за "тілом") банк пробачив. Боргів за відсотками за кредитом не було. Між банком і фізичною особою було укладено договір про анулювання боргу та додатково підписано обома сторонами повідомлення про прощення боргу.

Початок історії

Щоб зрозуміти, які наслідки мали дії банку для фізичної особи, звернімося до абз. "д" пп. 164.2.17 ПКУ, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо* у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 609,00 грн).

* Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний із виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом:

• або направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення;

• або укладення відповідного договору;

• або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу,

і включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку – це форма № 1ДФ. Суму прощеного боргу має бути відображено за ознакою доходу "126".

Боржник самостійно сплачує податок із таких доходів і відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених ПКУ.

У нашому випадку банк виконав усі вимоги ПКУ: було укладено договір про анулювання боргу та додатково підписано обома сторонами повідомлення про прощення (анулювання) боргу. Тобто податки із суми прощеного боргу фізична особа повинна була сплатити самостійно.

Правильний порядок дій фізичної особи у 2016 році за наслідками 2015 року

Згідно з п. 167.1 ПКУ ставка податку у 2015 році становила 15 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. п. 167.2 – 167.6 ПКУ), якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищувала десятикратний розмір МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 12180 грн).

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір МЗП, до суми такого перевищення застосовувалася ставка 20 % (додатково див. лист ДФСУ від 30.03.2016 р. № 3260/П/99-99-17-03-03-14).

Відповідно до п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ тимчасово було запроваджено військовий збір, об'єктом оподаткування яким є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається додаткове благо. Ставка збору становить 1,5 % об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Таким чином, фізична особа повинна була б до 1 травня 2016 року подати до податкової служби за місцем реєстрації податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням суми прощеного боргу й розрахувати ПДФО та військовий збір. А сплатити нараховані суми до бюджету потрібно було до 01.08.2016.

На жаль, жодних із зазначених дій фізична особа не виконала.

Можливе продовження історії

Відповідно до п. 123.1 ПКУ якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах згідно з пп. 54.3.1 ПКУ, зокрема платник податків не подав у встановлені строки податкову декларацію, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання.

У разі, коли фізична особа подає річну податкову декларацію після закінчення граничного терміну подання, тобто після 1 травня, то відповідно до пп. 54.3.1 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошового зобов'язання платника податку. Орган ДПС проводить камеральну перевірку та складає акт, у якому відображаються факти порушення платником податку вимог ПКУ та визначається сума грошового зобов'язання. Така сума вказується в повідомленні-рішенні, що відповідно до п. 86.8 ПКУ надсилається (вручається) платнику податку протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ.

Відповідно до п. 57.3 ПКУ в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у пп. 54.3.1 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Однак чинним законодавством не врегульовано, у які строки податкова служба має провести свої розрахунки, якщо декларацію так і не буде подано. Загальний строк позовної давності становить 1095 днів. Тобто якщо конкретною фізичною особою зацікавляться податкові служби, то існує ймовірність того, що податкова здійснить певні адміністративні дії. У такому випадку вона визначить самостійно суму податкових зобов'язань і далі буде проведено процедуру, описану вище.

За неподання або несвоєчасне подання декларації платника податку – фізичну особу може бути притягнуто до:

– адміністративної відповідальності за ст. 1641 КпАП. Неподання або несвоєчасне подання декларації тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від 3 до 8 НМДГ (від 51 грн до 136 грн). Дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 5 до 8 НМДГ (від 85 грн до 136 грн). Строк давності для застосування цього штрафу становить два місяці з дня вчинення правопорушення;

– фінансової відповідальності за п. 120.1 ПКУ. Неподання або несвоєчасне подання платником податків чи іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

І, нарешті, про пільги

З 01.01.2016 набрали чинності зміни до пп. 165.1.59 ПКУ, унесені Законом № 909, відповідно до яких сума, прощена кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити), не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Проте, як стверджують податківці в листі ДФСУ від 26.05.2016 р. № 5522/К/99-99-13-02-03-14, зазначені норми поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016, за умови набрання чинності Законом України "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)".

Однак зазначений Закон так і не набрав чинності, оскільки наразі він існує лише у вигляді Законопроекту № 4004-д.

Резюме статті

Висновок 1. Враховуючи те, що дохід у вигляді основної суми боргу, прощеного кредитором, отримано у 2015 році, то відповідно до п. 179.1 ПКУ фізична особа зобов'язана була подати податкову декларацію до 01.05.2016 та сплатити податкове зобов'язання з ПДФО та військового збору до 01.08.2016.

Висновок 2. На цей час при анулюванні іпотечного кредиту у 2016 році суму боргу не може бути звільнено від оподаткування через відсутність відповідного закону.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua