Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Новорічне дежавю: ПДФО
Ірина Петрусенко, експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Вже звично для нас кожен новий календарний рік починається із змін, внесених до ПКУ. У цьому матеріалі наведемо основні зміни щодо порядку оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема і доходів ФОП на загальній системі оподаткування.

Законами № 1791 і № 1797 внесено низку змін до порядку оподаткування доходів фізичних осіб. Тож наведемо основні з них:

звільнено від оподаткування ПДФО доходів від здавання (продажу) брухту чорних металів (за кодом 7204 УКТ ЗЕД) (пп. 165.1.25 ПКУ);

• суму, яку юридична чи фізична особа може сплатити за навчання іншої фізичної особи у вищих та професійно-технічних вітчизняних закладах навчання без оподаткування такої суми ПДФО, встановлено у розмірі, що не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (тобто у 2017 році така сума становитиме 9600 грн (3200 х 3)), а також скасовано необхідність особі, що навчається, відпрацювати 3 роки у особи, яка заплатила за таке навчання (пп. 165.1.21 ПКУ);

знято обмеження з розміру суми, сплаченої на навчання, яку платник податку може включити до податкової знижки за наслідками звітного року (нагадаємо, що у 2016 році така сума не перевищувала 1930 грн на місяць) (пп. 166.3.3 ПКУ);

буде встановлено оподаткування у половинному розмірі загальної ставки (18 %), тобто за ставкою 9 %, пасивних доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах та корпоративних правах, що виплачуються нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємств, а також для пасивних доходів у вигляді дивідендів з іноземних джерел такої ж ставки оподаткування ПДФО, як і для доходів походженням з України (половини розміру загальної ставки (18 %), тобто 9 %) (відповідні норми запрацюють з дня набрання чинності законом про фінансову поліцію, тобто з дня набрання чинності вищезазначеним законом п. 167.5 буде доповнено пп. 167.5.4) (пп. 3 п. 76 розд. I Закону № 1797);

збільшено з 12 до 24 місяців термін, протягом якого отримувач може використовувати цільову благодійну допомоги, надану на лікування, без оподаткування такої суми ПДФО (пп. 170.7.5 ПКУ);

розширено перелік осіб – отримувачів благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування платника, які є членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, законними представниками дитини, за умови документального підтвердження витрат, пов'язаних із наданням зазначеної допомоги (пп. "а" пп. 170.7.8 ПКУ);

• відтепер не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога в сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2017 році – 1600000 грн (500 х 3200)), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна та на інші потреби за Переліком, який визначається Кабміном, що виникли у платників податку, визначених пп. 165.1.54 ПКУ) (до внесення змін суму було встановлено на рівні однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати) (пп. "б" пп. 170.7.8 ПКУ);

• внормовано визначення інвестиційного прибутку від операцій з державними цінними паперами з урахуванням курсових різниць (пп. 165.1.52 ПКУ);

розмір добових, які не потребують документального підтвердження та не оподатковуються ПДФО:

для відряджень у межах території України встановлено у розмірі не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження (на 2017 рік ця сума становитиме 320 грн (3200 х 0,1));

для відряджень за кордон розмір добових, які не потребують документального підтвердження та не оподатковуються ПДФО, підвищено до 80 євро на день за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен день такого відрядження (пп. 170.9.1 ПКУ);

• передбачено, що у разі оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий відповідний орган виконує функції податкового агента в частині подання до контролюючого органу податкового розрахунку за ф. № 1ДФ про суму доходу та суму самостійно сплаченого продавцем ПДФО (п. 173.3 ПКУ);

• отримання консультативної допомоги при заповненні річної податкової декларації без обмеження термінів (до цього термін було обмежено 1 березня року, що настає за звітним періодом) (п. 179.10 ПКУ);

• розширено обов'язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку на батьків – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною (п. 179.6 ПКУ);

• платнику податку надано право розстрочки на сплату протягом трьох років суми податкового зобов'язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит). Суми розстрочених податкових зобов'язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов'язання (пп. "д " пп. 164.2.17 ПКУ);

не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) (на 2017 рік ця сума становитиме 800 грн), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. "д" пп. 164.2.17 та 165.1.55 ПКУ);

не оподатковується сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати (у 2017 році – 8000 грн (3200 х 2,5)), встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (пп. "в" пп. 164.2.16 ПКУ);

при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 році – 160000 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок (пп. 165.1.24 ПКУ);

не оподатковується вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800 грн на місяць), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці

Також Законом № 1797 внесено деякі зміни (набирають чинності з 1 січня 2017 року) до порядку визначення доходів і витрат фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування (далі – ФОП).

Так, визначено, що не включаються ні до доходу, ні до витрат ФОП суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 177.3.1 ПКУ).

Крім того, розширено перелік витрат ФОП від провадження господарської діяльності на суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності ФОП (крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник цього податку, та акцизного податку, ПДФО з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю ФОП (пп. 177.4.3 ПКУ).

Не включаються до складу витрат ФОП (пп. 177.4.5 ПКУ):

• витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності ФОП;

• витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

• витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ;

• документально не підтверджені витрати.

Зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (пп. 177.4.6 ПКУ). При цьому амортизації підлягають:

– витрати на придбання основних засобів і нематеріальних активів;

– витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

– проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

– ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

– земельні ділянки;

– об'єкти житлової нерухомості;

– легкові та вантажні автомобілі.

Розрахунок амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів (пп. 177.4.7 ПКУ).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом (пп. 177.4.8 ПКУ).

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів (пп. 177.4.9 ПКУ):

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

1 – Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

15

2 – Будівлі, споруди, передавальні пристрої

10

3 – Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше

5

4 – Нематеріальні активи

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки

Дія пп. 177.4.9 ПКУ поширюється виключно на об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Також ПКУ доповнено пунктом 177.11.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

(п. 177.11 ПКУ)

Разом з тим встановлено, що з доходів, що виплачуються підприємцям (незалежно від системи оподаткування), місцезнаходженням або місцем проживання яких є територія АТО або населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, податкові агенти повинні утримувати ПДФО у джерела виплати (пп. 38.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Також нагадуємо, що Законом № 1774 внесено зміни до порядку сплати ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування, а саме: сума ЄСВ, сплаченого ФОП на загальній системі оподаткування, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Тобто ФОП на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щомісячно нараховують суму ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску (у 2017 році 704 грн (3200 грн х 22 %)). ЄСВ нараховується незалежно від того, отримували вони цього місяця дохід чи ні.

Саме ця новація ще наприкінці минулого року спричинила величезні черги "сплячих" ФОПів, які намагалися закритись.

Також про інші законодавчі новації можна дізнатися із матеріалів видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 01-02 за 2017 рік):

"Новорічне дежавю: податок на прибуток і трансфертне ціноутворення";

"Новорічне дежавю: ПДВ";

"Новорічне дежавю: акцизний податок";

"Новорічне дежавю: єдиний податок";

"Новорічне дежавю: інші податки і збори";

"Закон про Держбюджет на 2017 рік: основні показники";

"Реформа оплати праці: в новий рік – за новими правилами";

"Бюджетний кодекс – 2017: від підтримки місцевих бюджетів до розподілу субвенцій".

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua