Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Новорічне дежавю: ПДВ
Галина Зубар, головний редактор Б&З, ЛІГА:ЗАКОН

Нічого в нас з вами не змінюється: традиційно, уже третій рік поспіль, під ялинку – черговий пул законів, аби, не дай боже, не розслабилися. Тож у цій статті зупинимося на головних новаціях, які стосуються ПДВ.

Нагадаємо, що ключові зміни, яких зазнав ПКУ, було внесено Законом № 1797 та Законом № 1791. Та навіть лише в частині ПДВ – це обсяг не однієї статті. Тож стисло зупинимося на найголовнішому.

Щодо реєстрації платником ПДВ

У цій частині внесено доволі позитивні зміни до п. 183.7 ПКУ. Тож тепер реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку можна подати державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця. Електронну копію реєстраційної заяви, виготовлену шляхом сканування, державний реєстратор передає до контролюючих органів одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом № 755.

У частині анулювання ПДВ-реєстрації звертаємо увагу на косметичні уточнення до пп. "г" п. 184.1 ПКУ. Так, відтепер за рішенням органу ДФС ПДВ-реєстрацію втрачає особа, зареєстрована як платник податку, що протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Тобто логічно уточнено, що придбавати/постачати можна не лише товари, а й послуги.

Бюджетне відшкодування

Саме в цій частині Законом № 1797 внесено зміни до ст. 200 ПКУ, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування ПДВ.

Тож із 1 січня 2017 року формуватиметься лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. І здійснюватиметься це на підставі баз даних ДФС і Казначейства України.

Водночас у цій частині є такі нюанси:

до 10 січня 2017 року ДФС зобов'язана на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають і які не відповідають критеріям, установленим п. 200.19 ПКУ, у редакції, що діяла до 01.01.2017 р., сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в хронологічному порядку їх надходження (п. 52 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

– бюджетне відшкодування ПДВ здійснюватиметься в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку (п. 55 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує в хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовано з бюджету (п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). При цьому відповідно до того самого п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку згідно з черговістю надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ у межах сум, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Держбюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснює Кабмін.

Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування підлягає щоденному, крім вихідних, святкових і неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті ДФС (пп. 200.7.3 ПКУ).

Окрім того, оновленим п. 200.10 ПКУ передбачено:

1) проведення камеральної перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання) у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ; камеральну перевірку проводить контролюючий орган;

2) узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, – за результатами документальної перевірки.

Щиро сподіваємося, що нарешті бюджетне відшкодування стане максимально прозорим.

Спецрежим ПДВ: давай, до побачення?

Через пп. 4 п. 2 розд. XIX ПКУ ст. 209 ПКУ, що регламентувала спецрежим ПДВ, втратила чинність. Тож усі спецрежимники з 1 січня 2017 року стають платниками ПДВ на загальних підставах. При цьому жодних заяв для переходу зі спецрежиму на загальну систему подавати не потрібно – про що неодноразово заявляли й самі податківці.

Водночас відповідно до п. 48 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, що додатково відкриті згідно з п. 2001.2 ПКУ платникам –сільськогосподарським підприємствам, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов'язань за грудень 2016 року, а для платників, які обрали квартальний податковий період, – за IV квартал 2016 року.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, складених платниками – сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених згідно з п. 209.7 ПКУ, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року (п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Реєстрація зазначених вище податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися пізніше 15 січня 2017 року (п. 49 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Стосовно одного важливого моменту, який зараз хвилює колишніх спецрежимників: сума від'ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до п. 209.7 ПКУ, сформована платниками – сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року / IV квартал 2016 року, переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом (п. 50 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тобто від'ємне значення не пропаде.

Тепер щодо бюджетних дотацій. Відповідно до п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 року платники – сільськогосподарські товаровиробники, унесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації згідно із Законом № 1877, подають податкову декларацію з ПДВ з додатком, у якому зазначають розрахунок податкових зобов'язань позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду з цього податку за результатами діяльності за операціями, визначеними ст. 161 Закону № 1877, протягом звітного (податкового) періоду, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

Форму додатка затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову й бюджетну політику.

І про приємне. Установлено заборону на застосування штрафних санкцій і пені до сільгосппідприємств, що застосовували спецрежим оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ, за заниження такими платниками податкового зобов'язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного пп. 209.15.1 ПКУ, за звітні (податкові) періоди з 01.01.2016 р. по 01.01.2017 р. (п. 54 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Щодо пільг із ПДВ

Уточнено застосування нульової ставки ПДВ до операцій магазинів безмитної торгівлі (пп. "ґ" пп. 195.1.2 ПКУ).

Постачання товарів магазини безмитної торгівлі можуть здійснювати лише:

– фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України;

– фізичним особам, які в'їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;

– фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам і знаходяться за межами митного кордону України.

Скасовано звільнення від оподаткування ПДВ з увезення на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 через виключення п. 197.22 ПКУ.

Проте продовжено дію таких пільг:

до 01.01.2019 р. – звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання, у т. ч. операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

до 01.01.2019 р. продовжено застосування касового методу платниками податку, які здійснюють постачання (у т. ч. оптове), передання, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

до 01.01.2019 р. – звільнення від оподаткування ПДВ операцій із постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД та уточнено строк подання заяви щодо відмови від використання такої пільги, яку можна буде подати до настання звітного періоду, у якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги (п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

до 01.01.2023 р. – звільнення від оподаткування ПДВ космічної діяльності (п. 3 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

до 01.01.2019 р. – звільнення від оподаткування ПДВ кінематографічної діяльності (п. 12 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

– тимчасово, на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільнено від оподаткування ПДВ операції з увезення на митну територію України та постачання на митній території України спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені згідно з військовими стандартами або технічними умовами, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломники, амортизатори), що класифікуються в товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються в товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених згідно із законами України, інших суб'єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються в товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 і 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів і шоломів (п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Є й нові пільги. Так, завдяки появі п. п. 58, 59 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на строк до 36 календарних місяців без нарахування процентів і пені на операції з увезення на митну територію України деревообробного обладнання й обладнання для виробництва медичних виробів.

Крім того, є новини й для суб'єктів літакобудування, оскільки для них з'явилась окрема норма.

Тимчасово, до 1 січня 2025 року, суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", звільняються від оподаткування податком на додану вартість по операціях з:

увезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними підприємствами за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

У разі порушення вимог, встановлених цим підрозділом, до платників податку – суб'єктів літакобудування застосовуються норми розділу II цього Кодексу.

(п. 41 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

Податкові накладні та розрахунки коригування

Отже, маємо обов'язковий реквізит податкової накладної – код УКТ ЗЕД (для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг); платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, мають право зазначати код товару відповідно до УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (пп. "і" п. 201.1 ПКУ).

При цьому до 31.12.2017 р. встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1201.3 ПКУ, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД і/або коду послуги відповідно до Державного класифікатору продукції та послуг (п. 351 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Також відповідно до п. 201.3 ПКУ у разі здійснення звільнених від ПДВ операцій у податковій накладній необхідно зробити запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні норми ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.

Цікава норма з'явилась в частині підтвердження податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

(п. 201.10 ПКУ)

У разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до ст. ст. 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можна скласти не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (п. 201.4 ПКУ).

Увага! Установлено нові строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

(п. 201.10 ПКУ)

Водночас у п. 201.10 ПКУ чітко прописано можливість платникам ПДВ реєструвати податкові накладні / розрахунки коригування протягом 365 днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування (а не 180, як того вимагали раніше фіскали). При цьому, як і раніше, термін для включення податкових накладних до складу податкового кредиту становить 365 днів (п. 198.6 ПКУ); щоправда, цю норму ще уточнено в частині несвоєчасно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

За такими податковими накладними / розрахунками коригування податковий кредит визнається в періоді їх реєстрації в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів із дати складення податкових накладних / розрахунків коригування, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (п. 198.6 ПКУ).

Унесено також зміни до п. 192.1 ПКУ. Так, складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) – платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Готуємося до блокування податкових накладних

Та одразу заспокоїмо: відповідно до п. 57 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ця процедура запрацює лише з 1 квітня 2017 року (жартівники наші депутати).

Період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

(п. 57 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

При цьому відповідно до п. 74.2 ПКУ критерії для зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних має розробити Мінфін. А саму процедуру прописано в п. 201.16 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган надсилає квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Така квитанція надсилається одночасно продавцю та покупцю.

У квитанції зазначаються:

а) порядковий номер і дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було зупинено реєстрацію;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копій документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в такій податковій накладній / розрахунку коригування.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і документів.

Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Водночас зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних не позначиться на показниках "суперформули" в СЕА ПДВ, а також не застосовуватимуться штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбачені ст. 1201 ПКУ. Оскільки на період зупинення переривається перебіг строку реєстрації (п. 201.10 ПКУ).

Але про все це можемо поговорити дещо пізніше, оскільки маємо час.

Про штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування

Відповідно до п. 1201.1 ПКУ порушення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

– 10 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 к. дн.;

– 20 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – від 16 до 30 к. дн.;

– 30 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – від 31 до 60 к. дн.;

– 40 % суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – від 61 до 365 к. дн.

Однак, попри дещо підкориговану назву ст. 1201 ПКУ, такі штрафи не стосуються податкових накладних / розрахунків коригування, які:

– не надаються отримувачу (покупцю);

– складені на звільнені від оподаткування ПДВ операції;

– складені на операції з оподаткуванням ПДВ за нульовою ставкою.

До речі, у цій частині є й суворіше покарання. Так, у разі відсутності реєстрації протягом граничного строку податкової накладної / розрахунку коригування до неї в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми податкових зобов'язань із ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній / розрахунку коригування, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено (п. 1201.2 ПКУ).

Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 % суми податкового зобов'язання з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній / розрахунку коригування, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абз. 2 п. 1201.2 та п. 1201.1 ПКУ, не застосовуються.

Про помилки в обов'язкових реквізитах податкових накладних / розрахунків коригування

Відповідно до п. 1201.3 ПКУ допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п 201.1 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, – тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу в розмірі 170 грн та зобов'язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків – продавцем зазначених вище помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, – тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок протягом 15 к. дн.;

20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 16 до 30 к. дн.;

30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 31 до 60 к. дн.;

40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 61 до 90 к. дн.;

50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 91 до 120 к. дн.;

60 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 121 до 150 к. дн.;

70 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок у строк від 151 до 180 к. дн.;

100 % суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок після спливу 181 к. дн.

Чи буде панацеєю в такому випадку скарга на постачальника? У прямому сенсі, як і раніше, – ні, але вона приверне увагу контролерів до вашого контрагента. Так, згідно з п. 201.10 ПКУ в разі допущення помилок в обов'язкових реквізитах податкових накладних / розрахунків коригування чи в разі порушення їх граничних строків реєстрації в ЄРПН покупець/продавець може подати скаргу на свого контрагента протягом 365 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому сталося порушення.

Далі протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, установлених пп. 78.1.9 ПКУ, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань із податку за такою операцією. Проте, як працюватиме ця норма в житті, – побачимо.

СЕА ПДВ

Звісно, найголовнішими в СЕА ПДВ є показники "суперформули", тож відтепер:

– під час розрахунку показника ПопРах також ураховується сума коштів у разі проведення Казначейством розрахунків платника податку з погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання, водовідведення, опалення й постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з держбюджету місцевим бюджетам із подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку (п. 2001.3 ПКУ);

– сума показника Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми Накл правонаступника такого платника податку. Сума Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обчислення суми Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом (п. 2001.3 ПКУ);

– уточнено, що показник Відшкод – загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань і результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ (п. 2001.3 ПКУ);

– якщо на дату подання звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу в складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з нього. На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної п. 2001.3 ПКУ, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунка платника (ПопРах) (п. 2001.6 ПКУ);

– ДФС має право надсилати Казначейству, у якому відкрито електронні ПДВ-рахунки: реєстри – для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій; коригуючі реєстри – для уточнення інформації, зазначеної в раніше надісланих реєстрах (п. 2001.6 ПКУ);

– якщо в платника ПДВ загальна сума податкових зобов'язань, зазначена в поданих деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних і розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН (Перевищ), а сума, визначена п. 2001.3 ПКУ (Накл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної чи розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов'язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов'язання, які були сплачені платником податку, і податкові зобов'язання, які не були ним сплачені) і збільшеного на значення показника ПопРах незалежно від значення показника Накл, визначеного відповідно до п. 2001.3 ПКУ (п. 2001.9 ПКУ).

Інші зміни

Доля від'ємного значення при реорганізації

Відповідно до нового п. 198.7 ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника в наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

поділу, виділу, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Безоплатне передання

Унесено зміни до пп. "а" п. 185.1 ПКУ, тож відтепер безоплатне передання офіційно є об'єктом оподаткування ПДВ.

Перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування

Унесено зміни до пп. 196.1.5 ПКУ, де, зокрема, уточнено, що не є об'єктом оподаткування операції з:

– відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог;

– переходу права власності на об'єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов'язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передання лізингоодержувачу такого об'єкта фінансового лізингу були нараховані та відображені в податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов'язання з податку.

Також про інші законодавчі новації можна дізнатися з матеріалів видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 01-02 за 2017 рік):

"Новорічне дежавю: податок на прибуток і трансфертне ціноутворення";

"Новорічне дежавю: акцизний податок";

"Новорічне дежавю: ПДФО";

"Новорічне дежавю: єдиний податок";

"Новорічне дежавю: інші податки та збори";

"Закон про Держбюджет на 2017 рік: основні показники";

"Реформа оплати праці: в новий рік – за новими правилами";

"Бюджетний кодекс – 2017: від підтримки місцевих бюджетів до розподілу субвенцій".

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua