Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Правові засади діяльності ломбардів
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

В умовах наростаючої фінансової кризи ломбардний бізнес розширюється, оскільки населення змушене частіше звертатися до ломбардних послуг. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість про правові засади організації діяльності ломбардів.

Організаційні питання

Ломбард це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду (п. 1.2 Положення № 3981). Таким чином, ломбард має право надавати кредити лише фізичним особам.

Це визначення не зовсім узгоджується з визначенням ломбардної операції з пп. 14.1.100 ПКУ, де під нею розуміється операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

У таких умовах пріоритет має визначення з п. 1.2 Положення № 3981, оскільки цей документ згідно з його п. 1.1 визначає перелік видів діяльності ломбарду, вимоги до ломбарду для надання фінансових послуг, вимоги до облікової та реєструючої системи ломбарду.

Ломбард може бути створений тільки у формі повного товариства (ст. 4 Закону № 698). Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належать (ч. 1 ст. 119 ЦКУ).

Відмінною рисою повного товариства є те, що у разі недостатності у нього майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі його учасники солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 124 ЦКУ).

Зазначимо, що якщо юридична або фізична особа має намір набути істотну участь у фінансовій установі (у тому числі в ломбарді) або збільшити її таким чином, що ця особа прямо чи опосередковано володітиме або контролюватиме 10, 25, 50 і 75 % його статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, вона зобов'язана одержати письмове погодження Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до Порядку № 2531.

Ломбарди підлягають реєстрації в Державному реєстрі фінансових установ (ч. 1 ст. 7 Закону № 2664, пп. 2.1.2 Положення № 3981). Зокрема, положення ч. 1 ст. 7 Закону № 2664 передбачають, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом 30 календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Ломбарди також повинні мати в наявності приміщення (на правах власності або користування) площею не менше ніж 5 м2, призначене для надання фінансових послуг і супутніх послуг ломбарду, та спеціальне місце зберігання заставленого майна (пп. 3 ч. 1 розд. VІІI Положення № 41). Про необхідність наявності такого приміщення у ломбардів йдеться і в п. 96 Ліцензійних умов № 913, яким повинні відповідати ломбарди.

Спеціальне місце зберігання заставленого майна – окреме приміщення, окрема територія, інше місце з обмеженим доступом, які мають відповідати вимогам, установленим законодавством, бути розташованими за місцезнаходженням ломбарду чи його відокремленого підрозділу або за іншою адресою та бути обладнаними необхідними засобами, які мають забезпечити збереження предметів застави та утримування предметів застави в належному стані.

Деякі вимоги до приміщення ломбарду розглядалися в листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.03.2014 р. № 7/14-3505.

Ломбарди не мають права здійснювати будь-якої іншої підприємницької діяльності, крім підприємницької діяльності, передбаченої законодавством для ломбардів (пп. 2.1.7 Положення № 3981).

Власний капітал ломбарду повинен становити суму не менше 200 тис. грн (пп. 2.1.11 Положення № 3981, пп. 2 ч. 1 розд. VІІI Положення № 41), причому внески до статутного капіталу вносяться виключно в грошовій формі й розміщуються на банківських рахунках (ч. 2 ст. 9 Закону № 2664).

Наголосимо, що на умовах франшизи ломбарди працювати не можуть, оскільки франшиза (у нашому законодавстві комерційна концесія) передбачає наявність взаємин між окремими суб'єктами господарювання (ст. ст. 1115, 1117 ЦКУ). Водночас ломбарди мають право відкривати тільки філії, що не є юридичною особою.

Предметом застави в ломбарді може бути будь-яке майно, яке може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦКУ). Конкретний перелік заставленого майна залежить від спеціалізації ломбарду.

У частині рухомого майна ломбарди видають кредити під заклад – заставу рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі (ч. 2 ст. 575 ЦКУ). Тобто заставлене майно знаходиться на зберіганні ломбарду – це необхідно для того, щоб у разі невиконання договірних умов ломбард мав можливість самостійно реалізувати предмет застави.

Які послуги може надавати ломбард

Ломбард може надавати такі фінансові послуги (п. 3.1 Положення № 3981):

– надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

– надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, якими є кошти, отримані на зворотній основі від фізичних осіб – учасників ломбарду, юридичних осіб, та кошти, отримані від кредитних установ за кредитними договорами (п. 1.2 Положення № 3981). Надання таких кредитів можливе лише за наявності ліцензії (див. Ліцензійні умови № 4802).

До супутніх послуг ломбарду належать такі (п. 3.2 Положення № 3981):

– оцінка заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору;

– надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією;

– реалізація заставленого майна відповідно до чинного законодавства та/або умов договору.

Документація ломбарду

Обов'язкові вимоги, що пред'являються до договору про надання фінансового кредиту ломбардом, викладено в п. 3.3 Положення № 3981.

Так, договір про надання фінансового кредиту ломбардом повинен відповідати вимогам, установленим законодавством, і відповідно до ст. 6 Закону № 2664 повинен містити:

– найменування, місцезнаходження та реквізити – для ломбарду, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, дані паспорта (номер, серія, дата видачі орган, що видав) або інший документ, що посвідчує особу, і дані про місце проживання – для фізичних осіб;

– предмет договору;

– права та обов'язки сторін;

– суму фінансового кредиту;

– дату надання фінансового кредиту;

– строк користування фінансовим кредитом;

– дату повернення фінансового кредиту;

– відповідальність сторін;

– підстави для пролонгації, припинення дії та розірвання договору;

– підписи сторін.

Крім цього, у договорі повинна бути зазначена така інформація (пп. 3.3.1 Положення № 3981):

– процент за користування фінансовим кредитом;

– посилання на договір застави, що забезпечує зобов'язання за договором фінансового кредиту;

– посилання на договір страхування предмета застави в разі наявності;

– відмітка про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.

Договори про надання фінансових кредитів ломбарду можуть містити й інші умови, за згодою сторін.

Договір про надання фінансового кредиту та договір застави, що забезпечує зобов'язання за договором фінансового кредиту, можуть бути оформлені як один документ (пп. 3.3.2 Положення № 3981). Цей документ за формою та змістом повинен відповідати вимогам, установленим у розділі 3 Положення № 3981.

Договір застави укладається в письмовій формі. Обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори застави нерухомого майна; майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено; транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 577 ЦКУ, ст. 13 Закону № 2654, ст. 3 Закону № 898).

Недотримання письмової (у зазначених випадках нотаріальної) форми договору застави спричиняє його нікчемність (ст. 547 ЦКУ).

Ведення окремої документації ломбардами нормативними актами не передбачено. У п. 13 Типового статуті ломбарду, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 19.06.79 р. № 315 (на сьогодні втратив чинність), йдеться про те, що при прийманні майна на схов ломбард видає охоронні квитанції, при прийманні майна в заставу – заставні білети.

Відповідно до ч. 1 ст. 967 ЦКУ договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізичної особи, оформляється видачею іменної квитанції. У зв'язку з цим ломбарди можуть розробити власні форми документів, що містять обов'язкові реквізити, зазначені в ч. 2 ст. 9 Закону № 996 і п. 2.4 Положення № 88.

 

Використання РРО

Раніше податківці дозволяли ломбардам не застосовувати РРО при проведенні операцій з видачі та повернення позики й оформляти їх прибутковими та видатковими касовими ордерами (див. лист ДПСУ від 08.10.2012 р. № 3217/0/61-12/22-1315/1043). При цьому вони керувалися нормами ч. 1 ст. 9 Закону № 265, який на той момент дозволяв не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при наданні послуг.

Разом з тим з 01.01.2015 р. до зазначеної норми було внесено зміни, і послуги з неї було виключено. Тому на сьогодні ломбарди зобов'язані використовувати реєстратори розрахункових операцій, на що звертають увагу і податківці (див. роз'яснення з розділу 109.03 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ).

У роз'ясненні з розділу 109.07 модуля БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ контролери підкреслили, що оскільки форма Книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, не передбачає окремої графи для зазначення суми наданих коштів у позику, то суб'єкт господарювання, який надає фінансові послуги, має право в графах 5 – 10 розділу 2 цієї Книги уводити додаткові графи для зазначення сум виданих коштів (позика, кредит, заставні кошти тощо).

Також на цю тему читайте матеріали видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 05 за 2017 рік):

"Облік у ломбардах: формування резерву";

"Облік основних послуг ломбарду";

"Супутні послуги ломбарду: правові аспекти й облік";

"Реалізація заставного майна ломбардом: практичні ситуації".

1. ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. N 435-IV.

2. ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

3. Закон № 698 Закон України "Про підприємництво" від 07.02.91 р. № 698-XII.

4. Закон № 2654Закон України "Про заставу" від 02.10.92 р. № 2654-XII.

5. Закон № 2664Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. № 2664-III.

6. Закон № 898Закон України "Про іпотеку" від 05.06.2003 р. № 898-IV.

7. Закон № 996 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

8. Закон № 265Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

9. Положення № 3981 – Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 р. № 3981.

10. Положення № 41 – Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 р. № 41.

11. Положення № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

12. Порядок № 2531 – Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі, затверджений розпорядженням Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових услуг, від 04.12.2012 р. № 2531.

13. Ліцензійні умови № 913 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджені постановою Кабміну від 07.12.2016 р. № 913.

14. Ліцензійні умови № 4802 – Ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.10.2005 р. № 4802.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua