Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Компенсація збитків від форс-мажору: правові аспекти
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Суб'єкти господарювання останнім часом усе частіше мають справу з форс-мажором. Про те, як підтвердити факт настання таких обставин, видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість у статті.

Що вважається форс-мажором

Термін "форс-мажор" у перекладі з французької мови (force majeure) означає непереборна сила. В українському законодавстві під непереборною силою розуміють надзвичайні та невідворотні обставини за даних умов здійснення діяльності (ч. 1 ст. 263 ЦКУ, ч. 2 ст. 218 ГКУ).

Так, згідно з ч. 2 ст. 141 Закону № 671/97-ВР форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. У пп. 3.1 Регламенту наведено аналогічне визначення.

Відповідно до п. 3.2 Регламенту не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили): фінансова й економічна криза, дефолт, ріст офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Те, що недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника; відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання; відсутність у боржника необхідних коштів не належить до форс-мажорних обставин, випливає також із ч. 1 ст. 617 ЦКУ.

Зазвичай перелік форс-мажорних обставин і способи врегулювання спірних питань у разі настання таких обставин зазначають у договорі. На це звернув увагу й Мін'юст у листі від 30.05.2014 р. № 6602-0-26-14/8.1.

З цього приводу, наприклад, у п. 1.10 Положення № 201 сказано, що в розділі "Форс-мажорні обставини" договору вказують відомості про те, у яких випадках умови договору (контракту) сторони можуть не виконати (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та ін.). При цьому сторони звільняються від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково чи в цілому без додаткової фінансової відповідальності.

Хто засвідчує факт настання форс-мажору

Факт наявності надзвичайної ситуації засвідчує Торгово-промислова палата України й уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати. Протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарювання ці органи видають сертифікат про такі обставини (ч. 1 ст. 141 Закону № 671/97-ВР).

Сертифікат Торгово-промислової палати України є також єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань (ст. 10 Закону № 1669).

Відповідно до п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, податкових та/або інших зобов'язань/обов'язку, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчими чи іншими нормативними актами та виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, установлення форс-мажорних обставин здійснюється в кожному конкретному випадку індивідуально щодо окремого зобов'язання (лист Торгово-промислової палати України від 24.02.2016 р. № 1473/05.0-5).

У Регламенті детально наведено порядок подання заяви на засвідчення форс-мажорних обставин; з проформами заяви можна ознайомитися на сайті Торгово-промислової палати України.

Тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладено на заявника (п. 6.5 Регламенту).

На що впливає форс-мажор

Звільнення від відповідальності

За наявності форс-мажорних обставин суб'єкт господарювання звільняється від господарсько-правової відповідальності (ч. 1 ст. 617 ЦКУ, ч. 2 ст. 218, ч. 4 ст. 219 ГКУ). Зокрема, кредитор не може вимагати від такого боржника сплати неустойки (п. 1.10 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14).

При цьому слід урахувати, що загалом факт настання форс-мажору не звільняє від зобов'язань із виконання договору, а тільки виключає відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань. Разом з тим сторони в договорі можуть указати умову про те, що в разі настання форс-мажорних зобов'язань допустимою є відмова від виконання договору за взаємною згодою сторін (ч. 1 ст. 604 ЦКУ). Це зазвичай збігається з розірванням договору за згодою сторін (ч. 1 ст. 651 ЦКУ).

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором чи законом, договір уважається відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦКУ).

У деяких випадках зобов'язання може бути припинене неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ч. 1 ст. 607 ЦКУ). Як зазначають коментатори ЦКУ, неможливість виконання зобов'язання може бути спричинена загибеллю майна, що є предметом зобов'язання, унаслідок дії непереборної сили (зокрема, загибеллю нерухомого майна, урожаю сільськогосподарських культур тощо), перешкодами для виконання зобов'язання, які виникли в результаті дії непереборної сили, та іншими обставинами, за яких у разі виявлення належної дбайливості боржник не в змозі виконати зобов'язання через дію непереборної сили.

Зупинення строку позовної давності

Нормами пп. 1 ч. 1 ст. 263 ЦКУ передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).

Від дня припинення обставин, які були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст. 263 ЦКУ).

Продовження строків надходження виручки (надходження товарів за імпортними контрактами) у зовнішньоекономічній діяльності

Відповідно до норм ст. 6 Закону № 185/94, якщо перевищення строків, зазначених у ст. ст. 1 і 2 Закону № 185/94, обумовлене виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин і поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Відстрочення податкового боргу

За наявності доказів дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків, він може відстрочити грошові зобов'язання чи податковий борг (п. 100.5 ПКУ, розд. II Переліку № 1235). Процедуру надання такого відстрочення наведено в Порядку № 574.

Списання безнадійного податкового боргу

Податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списано (пп. 101.2.4 ПКУ, пп. 4 п. 2.1 Порядку № 577).

У всіх цих випадках факт настання форс-мажорних обставин потрібно підтвердити сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Перш ніж прийняти рішення щодо одержання сертифіката, слід урахувати, що його видають безкоштовно тільки для суб'єктів малого підприємництва (ч. 1 ст. 141 Закону № 671/97-ВР). Для інших суб'єктів господарювання вартість такої послуги може бути досить суттєвою. З тарифами можна ознайомитися на сайті Торгово-промислової палати України.

Наприклад, засвідчення форс-мажорних обставин з метою списання безнадійного податкового боргу коштуватиме 8289 грн. "Дешевше" обійдеться засвідчення форс-мажорних обставин, унаслідок яких унеможливлено виконання податкових обов'язків платників податків (1636 грн).

Засвідчення форс-мажорних обставин, унаслідок яких унеможливлено виконання зобов'язань за договором, укладеним між резидентами, коштує 3695 грн, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами) – 8447 грн.

Тому тут слід зважити, що вигідніше – одержати такий сертифікат чи все ж відмовитися від цієї процедури.

Також на цю тему читайте матеріали видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 10-11 за 2017 рік):

"Форс-мажорні обставини: облікові наслідки";

"Форс-мажорні обставини – 2017: огляд судової практики".

1. ПКУ Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

3. ГКУГосподарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

4. Закон № 671/97-ВРЗакон України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 р. № 671/97-ВР.

5. Закон № 185/94-ВРЗакон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.

6. Закон № 1669Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. № 1669-VII.

7. Положення № 201 – Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.

8. Порядок № 574 – Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 574.

9. Порядок № 577 – Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 р. № 577.

10. Перелік № 1235 – Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою Кабміну від 27.12.2010 р. № 1235.

11. Регламент – Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. № 44(5).

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua