Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Заборонити не можна використовувати: що робити далі з "1С"?
Юрій Циганок, сертифікований спеціаліст IAS IPFM, СAP, керівник бухгалтерського напрямку, ЛІГА:ЗАКОН

Після виходу гучного президентського Указу № 133/2017, під який поряд з російськими сайтами потрапили і "1С" з "Парусом", користувачі цих продуктів захвилювалися: як працювати далі? Чи можна продовжувати використовувати "1С", куплену раніше? Чи не прийдуть з обшуком? Що буде з оновленнями? 17 травня ми провели круглий стіл, на якому поставили ці запитання представникам СБУ та РНБО. Сьогодні намагатимемося розвіяти ваші побоювання.

Насамперед нагадаємо, що перший правовий аналіз санкційного Указу № 133/2017 експерти надали ще ввечері 16 квітня в матеріалі "1С" під санкціями від РНБО: перспективи та загрози для користувачів програми" https://ligazakon.net/lawnews/doc/NZ172599

І вже наступного дня на круглому столі, проведеному компанією ЛІГА:ЗАКОН, представники СБУ Юлія Лапутіна та РНБО Віталій Петров підтвердили те, що санкції спрямовано проти конкретних юридичних осіб – постачальників ПЗ, включених до санкційного списку, а не проти численної армії звичайних користувачів.

Проте запитання продовжують надходити, і тому ми вирішили ще раз повернутися до теми "заборони "1С".

Чи можуть підприємства продовжувати використовувати "1С", куплену раніше?

"Заборона використовувати програмні продукти "1С" не стосується приватного сектору. СБУ може лише рекомендувати, але не заборонити використовувати цю програму госпрозрахунковими підприємствами", – так відповіла на це пряме запитання заступник начальника департаменту інформаційної безпеки СБУ Юлія Лапутіна.

Підтвердження цьому ми знаходимо в п. 2 Рішення РНБО від 28.04.2017, яке вводиться в дію Указом № 133/2017: "Застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: ... 2) юридичних осіб згідно з додатком 2".

Що це за спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, ми довідаємося, знайшовши у списку конкретну юрособу (наприклад, ТОВ "1С", м. Москва):

1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;

2) обмеження торговельних операцій;

3) запобігання виведенню капіталів за межі України;

4) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;

5) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;

6) заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції відповідно до цього Закону;

7) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картами, емітованими резидентами іноземної держави;

8) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

Такі самі санкції введено щодо юросіб-резидентів, підконтрольних російським компаніям.

Як бачимо, більшість перелічених санкцій спрямовано виключно на юросіб, включених до санкційного списку, і не стосуються користувачів ПЗ. На пильну увагу заслуговують хіба що пункти 5, 6 і 8.

Припинення надання телекомунікаційних послуг (п. 5) вдарить по онлайн-сервісах електронного документообігу та подання електронної звітності – користувачі просто не зможуть ними скористатися.

Заборону здійснення держзакупівель (п. 6) ми відкладемо на кінець статті.

А от до п. 8 "заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності" слід придивитися пильніше. Чи стосується він уже укладених договорів про передання ліцензії на право користування ПЗ? Вважаємо, що ні, оскільки закон чи інший нормативно-правовий акт не може мати зворотної сили, а юридичний факт передання прав уже відбувся до набрання чинності Указом № 133/2017.

Тому, як і наголосили представники СБУ на круглому столі, вони не мають повноважень заборонити комерційним користувачам використовувати вже придбану програму.

Чи не прийдуть з обшуком?

Проте наші громадяни, які не надто довіряють державі, одразу згадують інцидент місячної давності з компанією "Драгон Капітал", куди прийшли з обшуком співробітники СБУ та вилучили комп'ютерну техніку (щоправда, не всю) на тій підставі, що на ній установлено деяке заборонене програмне забезпечення.

Як згодом виявилося, йдеться про програму "Стахановець", яка початково створювалася для контролю за використанням робочого часу працівниками, і це є її основною функцією. Відповідно, співробітники СБУ проводили слідчі дії за статтею 359 КК "Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації".

Але "1С:Бухгалтерія" – не "Стахановець". Якщо навіть там і є деякі "недокументовані функції", це не встановлено жодною експертизою. І вже тим більше немає підстав казати про незаконне придбання, оскільки всі ліцензійні договори щодо придбання права користування ПЗ для ведення бухгалтерського обліку укладалися чітко у межах законодавства.

Щоправда, песимісти кивають ще на статтю 2585 КК "Фінансування тероризму", але тоді під неї підпаде півкраїни, і насамперед Уряд, який закуповував, нехай і вимушено, енергоносії у країни-агресора. Тому абсурдні припущення всерйоз коментувати не будемо.

Що буде з оновленнями?

Тут потрібно відразу уточнити, про які оновлення йдеться.

Якщо про оновлення програмного ядра "1С Підприємство", то, найімовірніше, легально придбати оновлення не вийде, оскільки компаніям-представникам, які потрапили під санкції, заборонено передання прав на об'єкти інтелектуальної власності (див. п. 8 обмежувальних заходів).

Разом з тим ми не бачимо жодних проблем з оновленнями конфігурацій та адаптацією їх до змін законодавства, які розробляються та здійснюються українськими фірмами-франчайзі, не пов'язаними з російською "1С" та її дочками нічим, крім договору франчайзингу, і не потрапили під дію Указу № 133/2017.

А як бути бюджетним організаціям?

На сьогодні це найскладніше питання. "Заборона на придбання програмних продуктів компаній, які потрапили під санкції, стосується насамперед державного сектору", – заявила на круглому столі представник СБУ Юлія Лапутіна. Але при цьому вона зазначила, що ця заборона запрацює не миттєво, оскільки зараз уже середина бюджетного року – тендери проведено, закупівлі відбулися. Але на наступний бюджетний рік держсектор уже не зможе використовувати продукти та користуватися послугами із супроводу.

Від себе додамо, що "1С" і "Парус" удвох практично повністю займають в Україні ринок ПЗ для бюджетних установ. Якщо сьогодні просто взяти, і вольовим рішенням заборонити їх використовувати, то вже завтра зарплату можуть не отримати депутати ВРУ, співробітники апарату АП, не кажучи вже про бюджетників нижчого рангу.

Та й Указ № 133/2017, якщо вже на те пішло, не є актом прямої дії. Він зобов'язує виконавчу владу, і насамперед Кабмін, забезпечити реалізацію обмежувальних заходів (санкцій). Про це йдеться і в п. 3 самого Указу.

Тому бюджетникам теж зарано панікувати, а потрібно, насамперед, дочекатися відповідних розпоряджень і наказів від Кабміну та центральних органів виконавчої влади, у веденні яких вони перебувають.

Що далі?

Насправді сьогодні всі, у тому числі й "на самому верху", розуміють, що миттєва заборона використовувати "1С" і "Парус" призведе до колапсу бізнес і державний сектор. За нашими даними, Комітет ВР з питань податкової та митної політики спільно з IТ-експертами навіть узялися довести відсутність в "1С" "недокументованих можливостей", щоб гарантовано виключити переслідування бізнесу за ст. 359 КК.

А група народних депутатів навіть подала до КСУ конституційне подання щодо відповідності Конституції окремих положень Указу № 133/2017 про санкції у частині введення в дію пунктів 271 – 276, 287, 422 – 425, 434 – 435 додатка 2 до рішення РНБО. Втім, перспективи цього конституційного подання дуже сумнівні.

Компанія ЛІГА:ЗАКОН, зі свого боку, підготувала запит до СБУ з проханням офіційно підтвердити, що звичайним користувачам "1С" нічого не загрожує. Після того, як буде отримано відповідь, ми обов'язково її опублікуємо.

Хоча, якщо казати про перспективу, то це, у будь-якому разі, буде всього лише вирішенням проблеми перехідного періоду. Указ № 133/2017 створює умови для того, щоб українські компанії знову почали створювати національні програмні продукти для обліку, відкриває для них нове вікно можливостей.

Причому створення альтернативи "1С" – це не лише й не так питання розроблення ще однієї бухгалтерської програми. Це, насамперед, питання створення інфраструктури комплексного сервісу для бухгалтерів і фінансистів, який торкається всіх сторін їх діяльності – від електронного документообігу, первинного обліку до складання та подання звітності, а також інформаційного забезпечення. Інакше кажучи, йдеться про створення екосистеми для бухгалтерів. І у створенні такої екосистеми зможуть брати участь провідні українські компанії, об'єднані на загальній платформі.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua