інформаційний лист ДПСУ від 08.11.2022 р. № 7/2022
Постанова ВС КАС від 04.10.2022 р. № 813/125/16
лист ДПСУ від 24.10.2022 р. № 12876/7/99-00-18-02-02-07
лист Мінфіну від 10.10.2022 р. № 41010-06-62/23254
Наказ Мінекономіки "Про затвердження Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом" від 26.10.2022 р. № 4179
Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252, затверджені постановою Кабміну від 04.11.2022 р. № 1239
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності" від 06.10.2022 р. № 2655-IX
Зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджені наказом Мінфіну від 07.10.2022 р. № 320, і наказ Мінфіну "Про внесення змін до Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" від 01.11.2022 р. № 357
лист ДПС від 07.11.2022 р. № 695/2/99-00-24-01-03-02
Зміни, що вносяться до пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджені постановою Кабміну від 01.11.2022 р. № 1253
Наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" від 13.09.2022 р. № 274
Безнадійна товарна дебіторська заборгованість у зовнішньоекономічній діяльності виникає в ситуації, коли резидент-покупець перерахував нерезиденту-продавцю попередню оплату, за якою так і не отримав товари (роботи, послуги). Ця ситуація має для покупця вкрай негативні наслідки, оскільки за такими операціями можуть нараховувати ЗЕД-пеню (див. статтю "Списання заборгованості в ЗЕД у період дії воєнного стану: валютний нагляд"). Порядок віднесення заборгованості до безнадійної ми аналізували в статті "Безнадійна заборгованість: особливості визнання в період дії воєнного стану", а зараз розглянемо облік такої заборгованості в резидента-покупця.
Безнадійна грошова дебіторська заборгованість у зовнішньоекономічній діяльності виникає, коли нерезидент-покупець не оплачує відвантажені резидентом-постачальником на експорт товари (роботи, послуги). Для продавця така ситуація є вкрай неприємною, оскільки на заборгованість нерезидента можуть нараховувати ЗЕД-пеню (див. статтю "Списання заборгованості в ЗЕД у період дії воєнного стану: валютний нагляд"). Ситуації, за яких заборгованість визнають безнадійною, ми аналізували в статті "Безнадійна заборгованість: особливості визнання в період дії воєнного стану". Зараз ми поговоримо про те, як показати списання такої заборгованості в обліку продавця.
Безнадійна грошова кредиторська заборгованість у зовнішньоекономічній діяльності має місце в ситуації, коли резидент-покупець одержує від нерезидента-продавця товари (роботи, послуги) і не розраховується за них. Така ситуація у воєнні часи є доволі поширеною, оскільки розрахунки за імпортними контрактами наразі обмежені (див. щодо цього публікацію "Списання заборгованості в ЗЕД у період дії воєнного стану: валютний нагляд"). У поточній статті розглянемо порядок відображення операцій списання такої заборгованості в обліку покупця.
Безнадійна товарна кредиторська заборгованість у зовнішньоекономічній діяльності виникає, коли продавець-резидент так і не зміг поставити товари (роботи, послуги) у рахунок одержаної від покупця-нерезидента передоплати. У воєнний час через об'єктивні обставини така ситуація трапляється доволі часто. У цій статті ми розповімо, як таку операцію показати в обліку резидента-продавця.
Процедура списання заборгованості, яка виникла у відносинах із нерезидентом, має особливості. Адже ці моменти регламентує не тільки вітчизняне законодавство. У період дії в Україні правового режиму воєнного стану є і специфіка визнання ЗЕД-заборгованості такою, що підлягає списанню. Про це розповімо в статті.
У разі списання заборгованості в зовнішньоекономічній діяльності слід урахувати, що певні операції підлягають валютному нагляду. До того ж у разі недотримання термінів проведення розрахунків із резидентом може бути ЗЕД-пеня. Отож для резидента вкрай важливо дотримуватися встановлених строків проведення розрахунків і за потреби виконувати певні процедури, завдяки яким не потрібно буде нараховувати ЗЕД-пеню. Про це й поговоримо у статті.
У публікації "Списання заборгованості в ЗЕД у період дії воєнного стану: валютний нагляд" ми розглянули головні моменти, пов'язані з дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Продовжуючи цю тему, у цій статті проаналізуємо особливості валютного нагляду під час воєнного стану.
Із 6 листопада 2022 року набув чинності Закон № 2682, який уніс низку змін до законодавчих актів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та формування інформації в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр). Що саме змінилось?
Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подають усі платники податків. Проте особливий статус цієї податкової документації не завжди дає змогу платникам визначитися, у яких саме ситуаціях її потрібно подавати обов'язково, а в яких можна обійтися без неї. Тож далі проаналізуємо ці питання докладніше на прикладі конкретних ситуацій. Але для початку нагадаймо базові умови подання форми № 20-ОПП.
Чи може працівник за рахунок виданого авансу в гривні купити валюту в обмінному пункті, а не в банку за кордоном або на території України?
Якщо працівник надає документ про обмін валюти з обмінного пункту за комерційним курсом, то за яким курсом підприємство має визнавати витрати:
– за курсом НБУ, а різницю відносити на курсові різниці, чи всі витрати визнавати за комерційним курсом, який зазначений у документі про обмін?
Прошу надати роз'яснення, як визначити в податковій накладній код послуги. Підприємство надає послуги з переробки на давальницькій сировині (побутова хімія). У нас є КВЕД на цю послугу, її вказували, але податкова пише, що такої немає в довіднику (під час подання таблиці даних платника податку).
Чи враховувати мобілізованого працівника у середньообліковій кількості штатних працівників під час заповнення рядків 101 та 109 Податкового розрахунка?
У нас підприємство займається виробництвом алюмінієвого профілю. Знаходимось у Київській обл. Після деокупації ми відновили роботу, деякий час виробляли продукцію. Нині складна ситуація із замовленнями й електропостачанням. Чи можемо ми якимось чином призупинити діяльність підприємства та не оголошувати при цьому простій. Якщо так, то яка процедура, які органи треба повідомити? Звіти необхідно буде продовжувати подавати?
На тлі віялових відключень електроенергії бюджетні установи дедалі частіше вдаються до закупівлі альтернативних джерел живлення. Одним із них є генератори. У цій статті пропонуємо ознайомитись з обліковою специфікою їхнього придбання.
У процесі актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією рф проти України бюджетна установа може вдатися до вилучення та списання ворожої літератури. У цій публікації пропонуємо розібратись з обліковою специфікою цього питання.
З огляду на нещодавні коригування в Положенні № 148 (див. коментар "Новації касового обліку") пропонуємо також пригадати ще одне важливе питання – застосування готівкового максимуму в розрахунках.
З огляду на зміну розміру прожиткового мінімуму (далі – ПМ) з 1 грудня 2022 року пригадаємо, на які показники це впливає.
У 2022 році неодноразово було змінено правила оподаткування доходів фізичних осіб, які вони отримали від продажу власної сільськогосподарської продукції. Для податкових агентів – суб'єктів, які придбавають таку продукцію у фізосіб, важливо враховувати ці зміни. Тож далі про це докладніше.