Зміни, що вносяться до пункту 3 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабміну від 11.11.2022 р. № 1261
Зміни, що вносяться до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджені постановою Кабміну від 09.11.2022 р. № 1260, та Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджені постановою Кабміну від 16.11.2022 р. № 1288
лист ДКСУ від 08.11.2022 р. № 15-12-12/15759
Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджені постановою Кабміну від 11.11.2022 р. № 1275
Зміни, що вносяться до пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабміну від 25.11.2022 р. № 1324
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" від 03.11.2022 р. № 2719-IX
Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 р. № 2710-IX
Суб'єкти господарювання, які застосовують особливий порядок оподаткування зі сплатою 2 % єдиного податку, повинні подавати звітність. У цій статті розповімо, як саме мають звітувати такі спрощенці.
На особливий порядок оподаткування зі сплатою 2 % єдиного податку можуть перейти, зокрема, платники ПДВ. Облік у таких платників має особливості, оскільки їх ПДВ-реєстрація вважається призупиненою. Про це й поговоримо у статті.
Завдяки законодавчим послабленням на особливий порядок оподаткування зі сплатою 2 % єдиного податку можуть перейти як малодохідні, так і високодохідні платники податку на прибуток. У зв'язку з цим виникають питання, пов'язані з обліком перехідних операцій, які й розглянемо в статті.
На особливий порядок оподаткування зі сплатою 2 % єдиного податку можуть перейти будь-які суб'єкти господарювання (див. "Єдиний податок за ставкою 2 %: як стати платником"). У публікації "Кому вигідно переходити на 2%-ву спрощенку" ми проаналізували, чи вигідно переходити на спецпорядок зі сплатою 2 % єдиного податку юридичним особам, які застосовують загальну систему оподаткування, та платникам єдиного податку групи 4. Сьогодні ж розглянемо доцільність переходу на сплату 2 % єдиного податку щодо інших спрощенців.
У період дії правового режиму воєнного стану платники можуть перейти на сплату єдиного податку в третій групі за ставкою 2 %. Коло осіб, які можуть використовувати особливості цього оподаткування, досить широке, але є й певні обмеження. У цій статті розповімо про те, хто саме може перейти на сплату 2 % єдиного податку та як це зробити.
Для того щоб з'ясувати, чи варто суб'єкту господарювання переходити на особливий порядок оподаткування зі сплатою 2 % єдиного податку, слід знати, від яких податків звільнені такі платники. Про це ви можете дізнатися з даної публікації.
На перший погляд, суму 2 % єдиного податку у платників, які застосовують особливий порядок оподаткування на період дії правового режиму воєнного стану, визначити нескладно. Однак на практиці виникають питання щодо такого розрахунку, оскільки чітких норм в ПКУ стосовно визначення доходів у спрощенців за ставкою 2 % не зазначено. Про це й поговоримо в статті.
Приводом для написання цієї статті стало запитання читача:
"Фінансова компанія ТОВ "Х", яка веде облік за МСФЗ, придбала борг ПАТ "Y" перед банком із дисконтом на суму 580000,00 грн (сума основного боргу – 1111111,11 грн, проценти – 8888888,88 грн) та брала участь у розгляді судової справи про визнання банкрутом ПАТ "Y" у статусі кредитора.
У межах цієї справи ТОВ "X" первинно заявило до стягнення з боржника кредиторської вимоги на суму в розмірі 1111111,11 грн.
Ухвалою від 04.02.2021 суд визнав вимоги ТОВ "Х" до боржника на суму 1011111,11 грн основного боргу. У визнанні вимог на суму 100000,00 грн відмовлено.
04.03.2021 ТОВ заявило додаткові кредиторські вимоги до боржника на суму 8888888,88 грн. Ухвалою суду від 15.03.2021 у справі визнано грошові вимоги ТОВ "Х" на суму 4540,00 грн судового збору – 1 черга задоволення; 8777777,77 грн основного боргу – 4 черга задоволення; 100000,00 грн – штрафні санкції та пеня – 6 черга задоволення. Загальна сума задоволених судом позовів у 2021 році становить 9893428,88 грн.
В обліковій політиці ТОВ "Х" указано, що доходи від задоволених судом позовів визнають тільки після отримання грошових коштів.
Як правильно відобразити в обліку за періодами визнані доходи й витрати від цих судових справ згідно з вимогами МСФЗ?"
На тлі триваючої війни підприємства переглядають усі сфери своєї діяльності. Не є винятком облікова політика. Тому пропонуємо проаналізувати зміни, які так чи інакше можуть вплинути на обліково-політичні рішення.
Резидент Дія Сіті до резидентства надавав ФОП поворотну фіндопомогу, яку повернули після того, як він став резидентом. Як така операція вплине на податок на виведений капітал?
Підприємство надає інженерні послуги нерезиденту. Для цього воно купує ТМЦ, які використовують для розробок. Коли ТМЦ передають для використання інженерам, вартість таких ТМЦ списують до витрат та зараховують до собівартості інженерних послуг. Іноді готовий пристрій чи його частину необхідно відправити нерезиденту-замовнику.
Як оприбуткувати такий пристрій та відобразити такий продаж в обліку? Адже ТМЦ, необхідні для його виробництва, уже не обліковуються на балансі підприємства. Зазвичай установити кількість і вартість ТМЦ, які ввійшли до частини пристрою, що може бути відокремлена та надіслана замовнику, уже неможливо.
Резидент Дія Сіті має на обліку грошову заборгованість перед ФОП за надані цим ФОП послуги.
Питання: якщо не сплатити цю заборгованість ФОП, це вплине на податок на виведений капітал? Або якщо сплатити її ФОП, то чи вплине це на податок на виведений капітал?
Наше підприємство має ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі (тобто ми не маємо права зберігати в себе пальне). Чи можемо ми зберігати пальне в СГД, у якого наявна ліцензія на зберігання пального, якщо ми з ним укладемо договір на зберігання?
Продовжуючи тему, розпочату в матеріалі "Облікова політика підприємства: вносимо зміни в умовах війни", розглянемо новації, які так чи інакше можуть вплинути на обліково-політичні рішення бюджетної установи.
Реалії нашого життя повсякчас можуть поставити нас у досить скрутне становище, особливо коли виявляється, що контрагент провадив фіктивну діяльність. Але починалось усе добре, і навіть первинка заповнена зразково. Ось тільки податківці відмовили в бюджетному відшкодуванні, прийшли з перевіркою, збільшили податкові зобов'язання, а зверху – ще й штраф. Наш випадок – один із таких. Тому спробуймо розібратися в певних юридичних нюансах, які на виході можуть відіграти важливу роль.
За загальним правилом у справі про банкрутство з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури порядок погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється законодавством про банкрутство. Отже, ураховуючи вимоги ст. 59 КУзПБ, у боржника, визнаного судом банкрутом, не виникає обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахованих після визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.
На прикладі постанови ВС КГС від 28.07.2022 р. № 904/2166/20 ми розглянемо випадок, коли податкова має право вимагати сплату боргу, а з якого моменту вона це право втрачає.
Відключення електроенергії – це форс-мажор для бізнесу, проте трудові права працівника все-таки мають бути захищені. Саме тому роботодавцеві слід подбати про те, як саме організувати роботу працівників, щоб урахувати виробничі потреби й забезпечити дотримання вимог трудового законодавства в частині прав працівників.
Варіантів організації роботи працівників може бути багато, проте варто виходити з того, що жоден із них не є універсальним. Специфіка роботи підприємства, особливості технологічних і виробничих процесів, регіональне розташування підприємства, наявність особливих категорій працівників (особи з інвалідністю, працівники з дітьми, неповнолітні особи тощо) – усе це потрібно врахувати, обираючи відповідний варіант.
Як зазначено у ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Проте підприємства й організації під час укладення колективного договору можуть визначати меншу норму тривалості робочого часу, ніж указана. Для цього працівникам установлюють неповний робочий час. Далі про це докладніше.