Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами" від 16.11.2022 р. № 2747-IX
Зміни, що вносяться до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затверджені постановою Кабміну від 29.11.2022 р. № 1340
Зміни, що вносяться до Порядку подання фінансової звітності, затверджені постановою Кабміну від 29.11.2022 р. № 1327
лист Мінекономіки від 08.12.2022 р. № 3323-04/78667-06
постанова КМУ "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303" від 06.12.2022 р. № 1363
лист ДКСУ від 09.12.2022 р. № 15-12-12/17828
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час" від 04.11.2022 р. № 2732-IX
Під час війни багато підприємств стикнулися з необхідністю релокації та скорочення обсягів виробництва. За таких умов перед підприємством постає питання щодо створення забезпечення під реструктуризацію. Водночас критерії, за дотримання яких можна створити реструктуризаційне забезпечення, досить жорсткі. Про це й поговоримо у статті.
Одним із негативних проявів війни є погіршення стану територій, на яких проводилися бойові дії. У таких випадках у підприємств виникають питання щодо створення в обліку забезпечення під демонтаж і рекультивацію земельних ділянок. Вітчизняні НП(С)БО містять мало інформації щодо проведення цієї процедури, тому доводиться звертатися до міжнародних стандартів. Про це й поговоримо в статті.
Під час війни зростають ризики того, що укладені раніше контракти стануть обтяжливими. За таких обставин у бухгалтерському обліку передбачено створення забезпечень під обтяжливі контракти. Як це зробити – розповімо в статті.
У воєнні часи збільшується вірогідність того, що дебітори не зможуть розрахуватися за боргами. Отож стає особливо актуальною процедура створення резерву сумнівних боргів (РСБ). З огляду на це в поточній публікації нагадаємо основні правила створення РСБ.
У статті "Створення резервів у воєнний час: резерв сумнівних боргів" ми розповідали, які підприємства та щодо якої заборгованості повинні створювати резерв сумнівних боргів (РСБ). Продовжуючи цю тему, сьогодні поговоримо про те, які методи підприємство може для цього застосувати.
У статті "Створення резервів у воєнний час: методи створення резерву сумнівних боргів" серед іншого розглянуто такий метод створення резерву сумнівних боргів (РСБ), як метод коефіцієнта сумнівності. Цей метод містить "підметоди", які ми пропонуємо розглянути докладніше.
Мабуть, кожен сьогодні найдужче чекає на мир, а найбільші оптимісти вже готують плани відбудови. Тож, пропонуємо зараз детальніше розглянути останні новації у сфері оподаткування операцій з майбутніми спорудженнями.
Підготовка документації з ТЦУ завжди викликає чимало запитань, і не лише у новачків. І звісно, в одній статті розповісти що й до чого в цій справі просто неможливо. Але завжди з чогось потрібно починати. Тож долучайтесь до сьогоднішньої розмови.
Іще з 17 березня 2022 року в п. 69.14 підрозділу 10 розд. ХХ ПКУ для платників плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) було передбачено пільги у випадку, якщо земельні ділянки (земельні частки (паї)) розташовані:
– на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або
– на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Пільгу було передбачено для фізичних або юридичних осіб, які є власниками або користувачами вказаних земельних ділянок, її потрібно було б застосовувати "тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан". Тобто починаючи з 1 березня 2022 року такі суб'єкти мали право не нараховувати і не сплачувати плату за землю.
Подібну пільгу щодо податку на нерухоме майно передбачено в п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ для власників об'єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Однак перешкодою для застосування цих пільг стала відсутність окремого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями рф. Такий перелік мав визначити Кабінет Міністрів України.
На тлі триваючої війни завершення чергового річного звітного періоду вимагатиме від бухгалтерів надзусиль. Тож не зайвим буде пригадати список обов'язкових справ, які допоможуть дуже добре підготуватися до закінчення 2022 року.
За загальним правилом заборонено залучення працівника до роботи у вихідний день. Проте із цього правила є певні винятки, особливо зараз – під час воєнного стану. Тому далі детальніше розглянемо можливість роботи працівників у вихідний день, а також наслідки, про які має знати роботодавець.
На підприємстві є працюючий пенсіонер (третя група з певними обмеженнями в роботі, а також нічні зміни, важка праця). Маємо намір звільнити або перевести на іншу посаду, але працівник відмовляється. При цьому звільнятися та переводитися не бажає, виходити на роботу також не збирається, а хоче з відпустки "без збереження" вийти на "своє місце", проте поставити у зміну ми його не можемо (рекомендації до легкої праці). Як діяти в такому випадку?
Яку ставку ЄСВ має застосовувати резидент Дія Сіті за гіг-спеціалістів і працівників – осіб з інвалідністю: 22 % чи 8,41 %?
Підприємство оптової торгівлі для ознайомлення з продукцією розповсюджує серед покупців каталоги, які придбано з ПДВ. Жодної іншої інформації, крім інформації про характеристику товарів, каталоги не містять. Чи необхідно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ на розповсюджені каталоги?
У підприємства є дотриманими два вартісні критерії контрольованих операцій (понад 150 млн грн загального обороту та 10 млн грн обороту з одним контрагентом), але не дотримується жоден із п'яти критеріїв за пп. 39.2.1.1 ПКУ. У такому разі звітність із контрольованих операцій здавати не потрібно?
Добридень! Наша компанія за результатами 2021 і 2022 років має два критерії, які відповідають середньому підприємству. У мене запитання, чи повинна я вже за 2022 рік звітувати як середнє підприємство, чи, можливо, у 2023 році мені потрібно буде складати повну фінансову звітність?
Продовжуючи тему закриття року, розпочату статтею "Бухгалтерські підсумки на підприємстві: закриваємо 2022 рік", пропонуємо пригадати список грудневих справ.
Звертаємо увагу, що наближається останній день, коли можна подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Ми нагадаємо, як це можна зробити правильно.
Влітку Рада прийняла Закон, яким покликано було зменшити тягар у роботодавця щодо обов'язку зберігати середній заробіток за мобілізованим працівником. Мотивація зрозуміла, проте працівники можуть оскаржувати подібні рішення. Перші звістки із судової зали для роботодавця втішні – Закон не має зворотної дії в часі. Розглянемо це питання розлого.
Будь-який інструмент потрібно використовувати за призначенням та з обережністю. Тож і роботодавці мають пам'ятати про коректність застосування "кнута", зокрема у вигляді винесення догани працівнику.
Виконувати свій почесний обов'язок щодо наповнення держскарбниці платники податків можуть із застосуванням єдиного рахунку (ст. 351 ПКУ). Ключова ідея його запровадження (див. Закон № 190) – спрощення в розрахунках. Так, платник податків перераховує загальну суму своїх зобов'язань перед бюджетом на один рахунок, а розподіл її між конкретними податками "делегує" безпосереднім контролерам.
Серед цьогорічних новацій у трудовому законодавстві була поява особливої форми трудового договору – з нефіксованим робочим часом. Безпосередньо нюанси такого формату найму співробітників ми докладно розглядали в матеріалі "Трудовий договір із нефіксованим робочим часом: умови та порядок укладання".
Також ми торкалися цієї теми, коментуючи затвердження примірної форми для таких договорів (див. коментар "Форма договору із фрилансером: усі деталі від Мінекономіки").
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону № 2710 дію Закону № 1282 зупинено на 2023 рік. Тож у наступному році індексацію доходів фізичних осіб не здійснюватимуть, тому роботодавці з січня по грудень 2023 року не нараховуватимуть індексацію на суми зарплати працівників.
Чи буде поновлено нарахування індексації з 2024 року – наразі ніхто не може передбачити. Але це означає, що бухгалтерам не варто забувати про правила нарахування індексації. Порядок № 1078 залишається чинним, і в разі поновлення індексації застосовуватимуть визначені ним алгоритми розрахунків.
Тож попри те, що зупинення індексації, на перший погляд, здається досить доброю новиною, усе ж таки проаналізуємо цю новину докладніше, адже в роботі бухгалтера вже виникають різні практичні запитання, які надходять до редакційної пошти.
До редакційної пошти надійшло запитання читача: "Наразі виникла необхідність уточнення нюансів експлуатації вмонтованого орендованого дизельного генератора на 100 л. Підкажіть, будь ласка, на час воєнного положення обов'язково отримувати дозвіл на його роботу, експлуатацію, декларацію на сам генератор та ліцензію на пальне для нього, сплачувати екоподаток?". Відповідь надаємо в публікації.