Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" від 13.12.2022 р. № 2836-IX
наказ Мінфіну "Про внесення змін до Порядку заповнення форм фінансової звітності в державному секторі" від 13.12.2022 р. № 432
Лист Мін'юсту від 02.01.2023 р. № 289/158972-10-22/8.4.3
постанова КМУ "Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні" від 24.01.2023 р. № 68
Тимчасовий порядок ліцензування експорту деяких товарів, зазначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1466, затверджений наказом Мінекономіки від 12.01.2023 р. № 207
роз'яснення з категорії 113.04 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
У публікації "Дивіденди учасникам-резидентам у ТОВ під час воєнного стану: податковий облік" ми розповіли, як розрахувати "дивідендний" авансовий внесок. Сьогодні ж поговоримо про те, як показати такі внески в податковій декларації з податку на прибуток підприємств.
У статті "Дивіденди учасникам-резидентам у ТОВ під час воєнного стану: податковий облік" мова йшла про оподаткування операцій виплати дивідендів. Продовжуючи цю тему, сьогодні розповімо про порядок відображення "дивідендних" операцій у бухгалтерському обліку.
Закінчився 2022 рік, і традиційно товариства з обмеженою відповідальністю приймають рішення щодо виплати дивідендів. Незважаючи на воєнний стан, багато товариств успішно працювало й отримало прибуток, який нині можна розподілити на дивіденди. Законодавство, що регламентує процедуру виплати дивідендів, майже не змінилося, проте є певні нюанси, пов'язані з процедурою виплати дивідендів в особливих умовах. Про це й поговоримо.
У статті "Дивіденди в ТОВ під час воєнного стану: загальні моменти" ми зауважили, що товариство має право виплачувати дивіденди навіть під час воєнного стану. Якщо товариство ухвалило рішення виплатити дивіденди, потрібно показати такі операції в податковому обліку. Одразу зазначимо, що якихось новацій у цьому питанні в контексті воєнного стану не відбулося. Водночас не завадить згадати податковий облік за цими операціями, який має певні нюанси.
Не пізніше 20 січня 2023 року платники єдиного податку, які застосовують особливості оподаткування (сплачують податок за ставкою 2 %), мають подати звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, де розраховують загальне мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ). Таку вимогу передбачає пп. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Ця вимога стосується як юридичних, так і фізичних осіб. Далі з'ясуємо, за яких умов слід розраховувати МПЗ й відображати його у Податковій декларації.
Приводом для написання цієї статті стало запитання читача: "Підприємство, яке веде облік за НП(С)БО, взяло інвестиційний кредит у банку під 5 – 7 – 9 % строком на 36 місяців. Також це підприємство отримало зворотну фінансову допомогу під 7 % строком на 10 років із погашенням у кінці строку від фінансової компанії.
Запитання: чи обов'язково дисконтувати зворотну фінансову допомогу, і якщо так, то під який відсоток?"
Чи повинен ФОП сплачувати під час війни за оренду земельної ділянки, яка є комунальною власністю Києва та на якій розташована адмінбудівля, де відбувається діяльність ФОП? У цьому випадку ФОП договору оренди не має, а тільки компенсує свою частку орендарю ділянки.
Чи повинно ТОВ сплачувати за оренду земельної ділянки під час війни, на якій розташована адмінбудівля? У цього ТОВ договір оренди з міською адміністрацією м. Києва. Нам відомо, що до травня 2022 року включно можна було не платити.
ТОВ не вносило до витрат вартість оренди за період з 01.03.2022 за щомісячними актами Орендодавця. Вхідні ПН Орендодавця зареєстровано вчасно, але ТОВ не зараховувало їх до податкового кредиту, не вносило до декларацій із ПДВ у відповідних періодах та не нараховувало компенсувальні ПЗ за п. 199.1. Плануємо зарахувати загальну вартість оренди за всіма актами з 01.03.2022 до витрат у грудні 2022 р. та внести до ПК у грудні вхідні ПН, зареєстровані з 01.03.2022.
Як у такому разі бути з нарахуванням компенсувальних ПЗ за п. 199.1? Чи можна виписати одну ПН у грудні 2022 р. та нарахувати компенсувальні ПЗ за всіма ПН Орендодавця?
У грудні 2022 року згідно з ліцензійним договором сплачено 2000 грн за активацію комп'ютерної програми (одноразовий платіж) і 1320 грн як винагороду за невиключне право (дозвіл) на використання програми (щомісячний платіж). До яких витрат віднести та яким чином вести облік цих витрат з 01.01.2023?
Компанія через корпоративну картку купує послуги розміщення онлайн-каталогу на сайті: https://www.ipaper.io/. Контрагент є нерезидентом. Усі платежі через корпоративну картку, яка оформлена на фізособу, оформлюємо через авансові звіти, таким чином закриваються розрахунки. Питання щодо виписування податкової накладної на себе за послуги від нерезидента, якщо оплата відбувається через картку, яка оформлена на фізособу (корпоративна картка). Чи потрібно виписувати податкову накладну на послуги від нерезидента у цьому випадку?
Просимо відповісти на питання. Наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309 затверджено Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. У ньому немає територій, які були раніше в переліках КМУ: наприклад, м. Запоріжжя є в Переліку станом на 10.10.2022, а в новому Переліку його немає.
Питання: трапляються території, яких немає в новому Переліку, але вони є в попередніх протягом 2022 року, чи підпадають ці території під дію п. 69 Перехідних положень ПКУ? Це питання стосується подання звітності з місцевих податків і зборів, нарахування та сплати цих податків.
Як ураховувати вхідні податкові накладні постачальника з датою виписки з 01.03.2022 по 31.05.2022 та зареєстровані в червні 2022 року? Наприклад, є вхідні податкові накладні від постачальника з датою виписки 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022, що зареєстровані в ЄРПН 24.06.2022. Якою датою потрібно виписати компенсувальні податкові накладні та нарахувати податкові зобов'язання за п. 199.1 ПКУ? Адже обов'язок нараховувати компенсувальні ПЗ виникає тільки після реєстрації ПН постачальником в ЄРПН. Тож якою датою потрібно виписати компенсувальні ПН за п. 199.1 ПКУ – від 31.03.2022, 30.04.2022, 31.05.2022 відповідно чи всі податкові накладні матимуть дату виписки 24.06.2022? Та який уточнюючий період буде для таких компенсувальних ПН?
Підприємство на 2023 рік уклало договір добровільного страхування відповідальності директора. Предметом договору є майнові інтереси застрахованої особи – директора. Оплата підприємством страхового полісу є додатковим благом директора. У квітні 2023 року закінчується строк дії контракту директора.
Як правильно утримати ПДФО та ВЗ з додаткового блага директора: із заробітної плати чинного директора утримати податки за період січень – квітень, а решту утримати, коли контракт буде продовжено? А якщо контракт не буде продовжено, тоді з нового директора утримати за період травень – грудень?
У цій публікації розглянемо роз'яснення представників Казначейства щодо обрання КЕКВ для низки видатків.
У цій публікації пропонуємо ознайомитися з відповідями на запитання, що виникли під час застосування оновлених правил Закупівельних особливостей.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку 3-ї групи (як юридичних осіб, так і ФОП) є календарний квартал (абз. 2 п. 294.1 ПКУ). Строк подання податкової декларації – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Отже, граничним терміном подання декларації за 2022 рік є 09.02.2023.
Особливість річного звітування полягає в тому, що такі платники повинні заповнити в податковій декларації новий додаток щодо мінімального податкового зобов'язання (далі – МПЗ). Відповідно до п. 64 підрозд. 10 розд. XX ПКУ першим роком, за який потрібно визначити МПЗ, є 2022-й (див. також роз'яснення з категорії 107.01.07 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Це стосується як юридичних осіб, так і ФОП, які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, що належать до сільськогосподарських угідь. Тобто саме наявність таких земельних ділянок є підставою для обчислення МПЗ та заповнення у складі декларації відповідного податку. Оскільки для юридичних осіб та ФОП передбачено дещо відмінні особливості обчислення МПЗ, то розгляньмо це питання окремо для кожної категорії платників.
Побутує думка, що податкова консультація здатна допомогти в особливих випадках або навіть підстрахувати в заплутаних у разі перевірки. Здебільшого це так, проте для отримання відповіді слід грамотно скласти запит. Тож ми розглянемо нюанси такого складання.
Для платників єдиного податку 4-ї групи серед низки найактуальніших є питання обчислення мінімального податкового зобов'язання (далі – МПЗ) у 2023 році, адже саме вони є найбільшою цільовою аудиторією цього податкового нововведення.
Водночас доброю новиною є те, що до платників податків не застосовують штрафних санкцій у разі визначення податкових зобов'язань з урахуванням мінімального податкового зобов'язання за 2022 рік. Але це не звільняє від обов'язку в частині обчислення МПЗ і подання відповідної звітності. Тож, далі про це докладніше.
З 1 січня 2023 року набула чинності Постанова КМУ № 1350, якою серед іншого внесено зміни до Порядку № 1266. З'ясуймо, що саме змінилося.
На час воєнного стану Казначейство здійснює обслуговування бюджету в особливому режимі. Полягає він, зокрема, у проведенні видатків у суворій послідовності. Якій саме – з'ясуємо в цій публікації.