Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. № 540-ІХ
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. № 540-IX
роз'яснення з категорії 102.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
роз'яснення з категорії 102.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
лист Мінфіну від 23.03.2020 р. № 35210-06-5/8860
роз'яснення з категорії 102.20.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. № 540-IX
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 17.03.2020 р. № 1123/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
"Коронавірусний" карантин продовжено до 24.04.2020. Ситуація в Україні дуже складна, тому офіційні органи намагаються її пом'якшити. Одним із таких "підтримуючих" заходів стало зарахування цього карантину до форс-мажорних обставин. У статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість про "форс-мажорні" особливості такого карантину.
Під час розгляду теми впливу форс-мажорних обставин на діяльність суб'єктів господарювання на особливу увагу заслуговує облік. Звісно, порядок відображення в обліку залежить від наслідків, до яких призвела конкретна форс-мажорна ситуація. Усі їх передбачити досить складно, тому в цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН зупиниться на найпоширеніших втратах.
Продовжуючи форс-мажорну тематику, розглянемо деякі важливі деталі, що допоможуть краще зрозуміти проблематику виконання договірних зобов'язань під час карантину.
Судова практика свідчить про те, що Торгово-промислова палата України досить часто відмовляє у видачі сертифіката про форс-мажорні обставини. І тоді суб'єкти господарювання звертаються до суду з позовами про визнання протиправною відмови ТПП України в засвідченні форс-мажорних обставин. Тим часом суди зазвичай у задоволенні таких позовів відмовляють. Чому так відбувається, ми розповімо у статті.
У світлі кризи, спричиненої пандемією COVID-2019, чимало суб'єктів господарювання стикнулися із форс-мажорними обставинами. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість про те, які саме обставини можна вважати форс-мажорними.
Для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин необхідно мати в наявності сертифікат Торгово-промислової палати України. Із цієї статті ви дізнаєтеся, як його отримати.
Є думка, що форс-мажорні обставини звільняють від виконання зобов'язань перед контрагентом. Насправді це не так, але є ситуації, коли засвідчення таких обставин дійсно має сенс. Про це й поговоримо в статті.
Будь-який бізнес існує передусім для того, щоб заробляти гроші для власника, – це постулат бізнесу. І хоча державу навряд чи можна вважати ефективним власником, вона також бажає отримати прибуток від своїх підприємств. Закон № 465, який набув чинності ще 27 лютого поточного року, уніс певні зміни до відносин у цій сфері. З'ясуймо які.
Підприємство продає будівельні матеріали й супутні товари різним організаціям. Чи вважатимуть це порушенням в умовах установленого карантину?
Чи може підприємець узяти відпустку на 30 к. дн. у період карантину, щоб не сплачувати єдиний податок за квітень 2020 р. Як про це повідомити податкову?
Не секрет, що для боротьби з наслідками коронавірусної інфекції залучають чимало ресурсів, але, на жаль, вистачає їх далеко не завжди. Саме тому в непростий для країни час на допомогу приходять усі небайдужі: і представники бізнесу, і звичайні громадяни. Причому спектр наданої допомоги досить широкий – від грошових коштів до медичної техніки. У цій публікації пропонуємо разом пригадати, як таку допомогу правильно прийняти й облікувати бюджетній установі.
У зв'язку з карантинними заходами бюджетним установам необхідно, крім усього іншого, переналаштовувати свою роботу і для тендерних процедур, у яких вони беруть участь. У цьому матеріалі розберемо основні аспекти організації віддаленої роботи з тендерною документацією, а також торкнемось питань законодавчих змін, які впливають на цей процес.
На продовження теми, розпочатої в публікації "Противірусна допомога: облік благодійництва в бюджетному медзакладі", пропонуємо розглянути облікові нюанси допомоги, отриманої медзакладом у статусі комунального некомерційного підприємства.
Зупинення діяльності під час карантину обходиться суб'єктам господарювання у кругленьку суму та змушує багатьох із них шукати статті витрат, на яких доведеться економити. Не останнє місце у списку таких витрат посідає орендна плата. Звісно, у скрутній ситуації опинились обидві сторони орендних відносин, серед яких і бюджетні установи. Через це пропонуємо розглянути можливі варіанти виходу з непростої ситуації в умовах карантину.
Нині виникає безліч запитань, пов'язаних із запровадженням карантинних заходів, адже низка підприємств і підприємців вимушені призупинити діяльність через заборони, установлені постановою Кабміну від 11.03.2020 р. № 211, до якої вже двічі вносили корективи.