постанова Кабміну "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710" від 20.05.2020 р. № 387
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 08.05.2020 р. № 1859/6/99-00-07-02-01-06/ІПК
лист Мінекономіки від 05.05.2020 р. № 3304-04/28729-06
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 15.05.2020 р. № 2047/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Методика визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації, затверджена наказом Мінцифри від 07.05.2020 р. № 67
лист Мінфіну від 10.03.2020 р. № 04320-07-2/7631
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 13.05.2020 р. № 591-ІХ
На практиці найчастіше послуги хостингу одержують від нерезидентів, які серед іншого можуть забезпечити збереження й анонімність інформації. У цій статті розглянемо правила документального оформлення та валютного нагляду операцій за договорами хостингу у сфері ЗЕД.
Податковий облік договорів хостингу з нерезидентом-провайдером має специфіку. Зокрема, виникають питання щодо порядку оподаткування ПДВ отриманих від нерезидента послуг хостингу, утримання податку на доходи нерезидентів. Ці проблеми й розглянемо в статті.
Бухгалтерський облік договорів хостингу в ЗЕД із нерезидентом має специфіку, оскільки такі операції оплачують в іноземній валюті. Про те, як це зробити, розповімо в статті.
Ситуації, коли замовник придбаває послуги хостингу в резидента України, на практиці не дуже поширені. Проте така можливість є, і в цій статті розповімо про документальне оформлення й облік у замовника за внутрішньоукраїнськими договорами хостингу.
У сучасних умовах інформатизації хостинг став невід'ємним атрибутом діяльності більшості суб'єктів господарювання. До того ж деякі підприємства зберігають важливу інформацію на серверах за кордоном, інші просто користуються зручним хмарним сервісом. Бухгалтерові доводиться враховувати специфіку кожної такої операції під час відображення її в бухгалтерському й податковому обліку. У зв'язку з цим у статті розповімо про класифікацію хостингу для облікових цілей.
Хостинг в Україні можна охарактеризувати як перспективний вид діяльності, що розвивається. У цій статті ми розглянемо питання, пов'язані з податковим і бухгалтерським обліком послуг хостингу у виконавця за внутрішньоукраїнськими договорами.
В Україні є суб'єкти господарювання, які готові надавати послуги хостингу нерезидентам. Облік операцій за такими договорами має специфіку, оскільки в розрахунках у сфері ЗЕД зазвичай використовують іноземну валюту. У цій статті ми розглянемо питання, пов'язані з валютним регулюванням та обліком послуг хостингу у виконавця за договорами з нерезидентами.
Законом № 466 змінено серед іншого правила утримання податку на доходи нерезидентів. Причому є суттєві корективи, про що розповімо у статті.
Одні з найгучніших правок, унесених Законом № 466 у ПКУ, стосуються оподаткування операцій із нерезидентами. Це дуже глибока тема, обговорювана з різних боків. У цьому матеріалі окреслимо основні зміни щодо визначення кола платників податку на доходи нерезидентів.
У цій статті коротко розглянемо зміни, унесені до ПКУ Законом № 466, щодо ФОП, єдинників, ПДФО та військового збору.
Давно обговорюваному Законопроєкту № 1210 таки судилося набути законної сили. Відтепер зміни до ПКУ, які в народі охрестили "малою податковою реформою – 2020", зафіксовано в Законі № 466. Новацій задосить, проте цю статтю присвятимо акцизним і рентним змінам.
Останнім часом маємо недобру традицію, коли норми законів набирають чинності у вихідні дні. Не стала винятком і так звана "податкова реформа", хоча, як стверджував раніше Данило Гетманцев (прим. – голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики): "Це не податкова реформа і не новий Податковий кодекс". Справді, реформою Закон № 466 не назвеш, проте зміни досить масштабні й не завжди на користь бізнесу. У цій статті розглянемо головне щодо ПДВ-змін.
Законом № 466 серед іншого було внесено правки до ПКУ щодо визначення складу доходів нерезидента, з яких утримують податок на доходи. Докладніше про ці новації поговоримо у статті.
Неприємною новацією, яку Закон № 466 привніс до ПКУ, стало збільшення суми штрафних санкцій. І хоча загальні правила притягнення до відповідальності з 01.01.2021 пом'якшено (див. про це статтю "Розбираємо Закон № 466 по кісточках: загальні правила притягнення до відповідальності"), підвищення штрафів цей позитив збавляє. У цій статті розповімо про те, що вже змінилося у штрафуванні з 23.05.2020.
Закон № 466 докорінно змінив процедуру притягнення до відповідальності платників податків за вчинення податкових правопорушень. Це досить глибока тема, яку необхідно аналізувати всебічно. У цій статті окреслимо основні новації притягнення до відповідальності платників податків, які набудуть чинності з 01.01.2021.
З-поміж іншого Закон № 466 підкоригував правила обліку необоротних активів щодо податку на прибуток. Докладніше про ці новації розповімо у статті.
З-поміж новацій податку на прибуток, унесених до ПКУ Законом № 466, особливе значення мають коригування фінрезультату. Корективи в обліку необоротних активів ми вже розглядали у статті "Розбираємо Закон № 466 по кісточках: необоротні активи". У цьому матеріалі мова піде про інші зміни в коригуванні фінрезультату за операціями з резидентами.
Продовжуючи розгляд теми новацій коригування фінрезультату, внесених до ПКУ Законом № 466 (див. статтю "Розбираємо Закон № 466 по кісточках: зміни в коригуванні фінрезультату за операціями з резидентами"), у цій статті поговоримо про зміни в коригуванні фінрезультату за операціями з нерезидентами.
Приводом для написання цієї статті стала ІПК ДПСУ від 07.05.2020 р. № 1841/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, у якій податківці вбачають загрозу неприбутковому статусу комунального підприємства в разі, якщо воно поділиться доходом від оренди зі своїм засновником – райрадою.
У цій статті продовжуємо вивчати тему новацій Закону № 466 щодо вини в податкових правопорушеннях, яку розпочали статтею "Вина в податкових порушеннях: що нового?".
За загальним правилом, напрацьованим теорією права, правопорушення визначається як винне, протиправне, суспільно небезпечне діяння (бездіяльність), за яке передбачено юридичну відповідальність. Звертаємо увагу, що діяння, окрім іншого, має бути винним, щоб за загальним правилом воно визнавалось правопорушенням. Саме на такому правовому підході побудовано норми законодавства, що регулюють питання відповідальності за правопорушення, зокрема у сфері цивільних, господарських і кримінальних правовідносин.