Зміст номера
Актуальний коментар
Як тепер декларувати прибуток: рекомендації ДПС у світлі Закону № 466
лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07
Від чого залежить вибір КЕКВ на придбання дверей і вікон для бюджетної установи
лист ДКСУ від 21.05.2020 р. № 16-04-04/8839
Утримані із зарплати внески на користь профспілки не впливають на податково-прибуткові коригування
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 08.04.2020 р. № 1447/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Як тепер визначати предмет закупівлі: з'явився новий порядок
Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708
Мастила й оливи – не підакцизний товар: вердикт податківців і митників
листи ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8944/7/99-00-17-03-01-07 та ДМСУ від 03.06.2020 р. № 16-4/16-02-02/7/1302
Починаючи зі звіту за липень 2020 року всі платники ПДВ звітують помісячно
роз'яснення з категорії 101.23 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Благодійне посередництво: як ОМС обліковувати передання допомоги медзакладам-КНП
лист Мінфіну від 21.05.2020 р. № 35220-01-2/15141
Тема номера
Переробка давальницької сировини: облік у сторін за внутрішньоукраїнськими операціями
Одна з переваг договорів на переробку давальницької сировини полягає в нескладному обліку операцій, що здійснюють за такими договорами. Як саме його вести – ви довідаєтеся з цієї статті.
Переробка давальницької сировини: митне регулювання операцій резидента за межами території України
За договорами переробки давальницької сировини резидента за межами території України здійснюють операції вивезення сировини та ввезення готової продукції. Під час цього потрібно дотримуватися митних формальностей, про які розповість видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН.
Переробка давальницької сировини: облік у замовника за ЗЕД-договором із нерезидентом
Замовник за ЗЕД-договором на переробку давальницької сировини з нерезидентом вивозить сировину за кордон, а після переробки ввозить готову продукцію на територію України. Такі договори з низки причин трапляються нечасто, а їх облік має специфіку, яку ми розглянемо у статті.
Переробка давальницької сировини: облік у переробника за ЗЕД-договором із нерезидентом
Переробник-резидент за ЗЕД-договором із нерезидентом відображає операції в особливому порядку, оскільки розрахунки за такими договорами зазвичай проводять в іноземній валюті. Крім того, на окрему увагу заслуговує податковий облік у ЗЕД-операціях, про що ми й розповімо в статті.
Переробка давальницької сировини: облік відходів у переробника в разі переходу до нього права власності на відходи
У статті "Переробка давальницької сировини: правове регулювання" ми розглядали два варіанти оформлення операцій з відходами в договорі на переробку давальницької сировини. У цій статті розповімо про облік відходів у ситуації, коли до переробника переходить право власності на відходи за договором. Зазначимо, що відходи, які мають господарську цінність, можуть переходити до переробника за договором купівлі-продажу за плату або безоплатно, а "негосподарські" відходи зазвичай передаються переробникові безоплатно. Усе це впливає на облік, про що й поговоримо в статті.
Переробка давальницької сировини з нерезидентами: валютний нагляд
За новими правилами валютний нагляд здійснюють не за всіма договорами на переробку давальницької сировини з нерезидентами. Про те, які договори є винятком, розповімо у статті.
Переробка давальницької сировини: правове регулювання
В умовах фінансової кризи договори на переробку давальницької сировини особливо актуальні, оскільки дають можливість досягати бажаних результатів без використання додаткових ресурсів. Замовник може виготовити продукцію, не маючи виробничих потужностей, а переробник – залучити вільні виробничі потужності без здійснення додаткових витрат. У цій статті розповімо про правове регулювання договорів на переробку давальницької сировини.
Переробка давальницької сировини: облік відходів у переробника в разі утилізації за посередницькими договорами
Облік відходів виробництва в переробника має особливості, оскільки на практиці застосовують різні варіанти оформлення договорів на розпорядження такими відходами (див. про це статтю "Переробка давальницької сировини: правове регулювання"). У цій статті розглянемо облік у ситуації, коли переробник утилізує відходи за дорученням замовника на підставі договору комісії або доручення.
Переробка давальницької сировини: митне регулювання операцій із нерезидентом на території України
За договорами на переробку давальницької сировини з нерезидентом на території України відбувається ввезення матеріалів на переробку й вивезення готової продукції. У цій статті розглянемо особливості митного регулювання цих договорів.
Аналітична палітра
Контрольовані іноземні компанії: наслідки, ризики, рішення
Серед змін, запроваджених Законом № 466, – оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній. Тема, безумовно, особлива й навіть елітарна. Відповідна ст. 392, якою доповнено ПКУ, набуває чинності з 1 січня 2021 р. Водночас саме цю статтю, мабуть, найбільше з-поміж усіх тепер намагаються відтермінувати. А втім, навіть у разі перенесення початку дії відповідних норм це саме той випадок, коли аналіз законодавства та його впливу безпосередньо на вашу ситуацію потрібно розпочинати вже зараз.
Контрольовані іноземні компанії: визначаємо об'єкт оподаткування
Продовжуючи тему, розпочату статтею "Контрольовані іноземні компанії: наслідки, ризики, рішення", у цій публікації зупинимося на особливостях визначення об'єкта оподаткування для контролюючої особи.
Чи підпадають під фінмоніторинг операції з внесення фізособою грошового внеску до статутного капіталу українського підприємства?
У цьому матеріалі спробуємо відповісти на питання: чи підпадають під фінмоніторинг операції з внесення фізособою грошового внеску до статутного капіталу українського підприємства?
Підприємству заблокували грошовий переказ: чому так сталося і що робити?
Приводом для написання цього матеріалу стало запитання до редакції: "Підприємство перерахувало ФОП за консультаційні послуги суму 155000 грн. Банк зупинив проведення транзакції та вимагає додаткових пояснень. Чому так сталося і що робити?"
Як ФОП-бухгалтерові стати на облік у Держслужбі фінмоніторингу
Чи потрібно підприємцеві, який надає послуги з бухобліку підприємствам, обов'язково ставати на облік у Держслужбі фінмоніторингу та як це зробити?
Запитували? Відповідаємо
Футбольне поле засіяли травою за бюджетні кошти: показуємо витрати в обліку
Добрий день, наше підприємство фінансується з районного бюджету, ми придбали насіння газонної трави для футбольного поля, посіяли його. Як правильно списати таке насіння? На яких бланках? Який норматив висіву?
(Анна М.)
Гроші за передплату видання повернули: як показати в бюджетному обліку
Укрпошта у зв'язку із закриттям видавництва повернула кошти за журнали, передплачені за рахунок загального фонду держбюджету. Вартість передоплати було віднесено на витрати майбутніх періодів ще у 2019 році. Ці кошти ми повернули до бюджету вже у 2020-му. Як показати таке повернення в обліку?
(Марія Н.)
Порада юриста
Як податкові органи відповідатимуть за шкоду
Серед безлічі змін і новацій, унесених Законом № 466 до ПКУ, є такі, що стосуються податкових правопорушень податкових органів і шкоди, яку платникам завдають податкові органи своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Так, з моменту набрання чинності відповідними змінами до ПКУ (а саме, з 01.01.2021) у новій редакції та з абсолютно новим змістом постануть перед нами ст. ст. 114 та 128.
Статтю 114 ПКУ буде присвячено питанням відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, а ст. 128 ПКУ – податковим правопорушенням контролюючих органів. У цих статтях є взаємне посилання одна на одну, тож вони певним чином взаємопов'язані, а тому є сенс розглянути їх в одному матеріалі.
Бухгалтеру на замітку
Розбираємо Закон № 466 по кісточках: правила нарахування пені
З 01.01.2021 через ухваленням Закону № 466 зміняться правила нарахування пені за порушення сплати грошового зобов'язання. У цій статті розповімо про те, чого нам слід очікувати з нового року.
Розбираємо Закон № 466 по кісточках: випадки ненарахування пені
У статті "Розбираємо Закон № 466 по кісточках: правила нарахування пені" ми розглянули основні зміни в процедурі нарахування пені з 01.01.2021. У цій публікації поговоримо про те, які корективи з нового року відбудуться в правилах ненарахування пені.
Розбираємо Закон № 466 по кісточках: змінені з 2021 року штрафи за несплату податків
Серед іншого Законом № 466 з 2021 року буде змінено підхід до притягнення платників податку до відповідальності за несплату грошового зобов'язання. Причому новації мають двоякий характер: в одних моментах відповідальність послаблюють, а в інших – підсилюють. Про це й поговоримо в статті.
Нові правила ТЦУ: зміни, які потрібно знати вже сьогодні
Нещодавно набув чинності Закон № 466, відомий як Законопроект № 1210. Значні зміни сталися й у сфері ТЦУ.
Загальний висновок, якого можна дійти, проаналізувавши запроваджені зміни, полягає в поступовій імплементації норм права, які вже діють в інших країнах світу, відповідно до кроків Плану BEPS.
Насамперед задля уникнення плутанини варто визначитися з часом набрання чинності змінами, що відбулися у сфері ТЦУ.
Зокрема, переважна більшість змін уже набрала чинності в загальному порядку, тобто з дня, наступного за днем опублікування Закону, – із 23 травня 2020 року. Як бачимо, маємо ситуацію, у якій платникам слід застосовувати протягом одного року різне законодавство. Але до цього платники майже звикли.
Деякі інші зміни набирають чинності з 1 січня 2021 року, наприклад, пп. 39.4.7 ПКУ щодо надіслання запиту платнику податків на подання глобальної документації (майстер-файла).
Розглянемо більш докладно найважливіші з прийнятих змін, які діють уже сьогодні.
Розбираємо Закон № 466 по кісточках: штрафи, які запрацюють із 2021 року
Деякі штрафні новації, які привніс Закон № 466, запрацюють у ПКУ лише з 01.01.2021. Але вже зараз не завадить підготуватися до таких змін, тому в цьому матеріалі ми розглянемо їх узагальнено.
Спробувати
Оформити передплату
