індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 23.10.2020 р. № 4394/ІПК/99-00-09-03-03-06
роз'яснення з категорії 102.06 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 26.10.2020 р. № 4401/ІПК/99-00-05-05-02-06
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 28.10.2020 р. № 4449/ІПК/99-00-05-05-02-06
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 10.11.2020 р. № 4629/ІПК/99-00-05-05-02-06
Бухгалтерський облік операцій списання основних засобів (ОЗ) безпосередньо пов'язаний із податковим обліком (див. про це статтю "Списання основних засобів: податковий облік"). Через це під час відображення такої операції в обліку важливо врахувати всі нюанси, про які розповімо у статті.
Іноді на практиці виникає потреба здійснити часткову ліквідацію основного засобу (ОЗ). Проведення цієї процедури має специфіку, причому не всі проблемні моменти обумовлено в нормативах із бухгалтерського обліку. У цій статті ми розповімо про нюанси відображення в обліку операції часткової ліквідації ОЗ.
Процедура відображення в обліку операцій зі списання основних засобів (ОЗ) має нюанси. Зокрема, від правильного документального оформлення таких операцій залежить облік із ПДВ (див. про це статтю "Списання основних засобів: документальне оформлення"). У цій статті ми розповімо про особливості податкового обліку операцій зі списання ОЗ.
У разі списання основних засобів необхідно врахувати низку моментів, пов'язаних з утилізацією відходів, що утворюються під час демонтажу, адже за порушення встановлених правил утилізації передбачено відповідальність. Яку саме – розповімо у статті.
У разі прийняття рішення про списання основних засобів (ОЗ) суб'єкту господарювання важливо правильно оформити відповідні документи. Адже вони безпосередньо впливають на податковий облік (див. про це статтю "Списання основних засобів: податковий облік"). У цій статті розповімо про те, як скласти документи на списання ОЗ.
Аналіз судової практики свідчить про значну кількість справ, пов'язаних із донарахуванням податку на прибуток за операціями дисконтування. Незважаючи на те що методологія дисконтування в нормативних актах не описана, податківці під час перевірок активно донараховують податкові зобов'язання з податку на прибуток за операціями, які, на їхню думку, підлягають дисконтуванню. Водночас суди здебільшого приймають рішення на користь платників податку. Отож пропонуємо разом проаналізувати сучасні тенденції судового розгляду таких справ.
Тема дисконтування заборгованості в підприємств, які складають фінзвітність за НП(С)БО, уже другий рік не втрачає актуальності. Нагадаємо, що після внесення Наказом № 379 змін до НП(С)БО 10 та НП(С)БО 11 усю довгострокову кредиторську й дебіторську заборгованість потрібно відображати в балансі за теперішньою вартістю, незалежно від того, відбувається нарахування процентів на таку заборгованість чи ні (див. про це статтю "Довгострокова заборгованість: яка заборгованість потрапляє під дисконтування"). Проте ключові поняття, пов'язані з дисконтуванням заборгованості в НП(С)БО не висвітлено, тому в суб'єктів господарювання виникають численні запитання. На жаль, змістовних роз'яснень офіційних органів на цю тему небагато, тож вони становлять особливий інтерес. Пропонуємо розглянути разом актуальні роз'яснення щодо дисконтування.
Продовжуючи тему, розпочату статтею "Токенізація" підпису підприємства: розбір польотів після 07.11.2020", з'ясуємо деякі організаційні питання користування електронними цифровими підписами.
Напередодні 2021 року не зайвим буде "проінвентаризувати" облікову політику щодо актуальності її положень і в разі потреби – скоригувати. Тому пропонуємо проаналізувати зміни, які так чи інакше можуть вплинути на обліково-політичні рішення.
Перехід компаній на електронний документообіг неминучий. Папір, власноручні підписи й мокрі печатки йдуть у минуле, але процес іде повільно. Тільки невелика частина українських компаній перейшла на електронний документообіг, й одна з імовірних причин цього – проблема вибору ПЗ.
Підприємство отримало позику від нерезидента за одним договором, але кількома траншами. Як дисконтувати таку позику, якщо облік ведеться за МСФЗ?
Чи впливає на дисконтування за МСФЗ ситуація, коли відбувається погашення лише відсотків або тіла позики, а решта заборгованості обліковується на балансі?
Заборгованість було продисконтовано на одних умовах, а потім відбулась зміна (достроково погасили частину заборгованості, змінили ставку позики, відбулася пролонгація договору тощо). Чи потрібно робити перерахунок та як відобразити такі зміни у звітності за МСФЗ?
Продовжуючи тему, розпочату в статті "Облікова політика – 2021: фіксуємо бухоблікові маневри підприємства", спробуємо віднайти новації, які так чи інакше можуть вплинути на обліково-політичні рішення бюджетної установи. Попутно розглянемо те, як установі внести зміни до облікової політики та що при цьому врахувати.
Підприємець – єдинник третьої групи (ставка 5 %) замовив рекламу в юрособи-нерезидента. Які податки повинен сплатити підприємець?
Підставою для проведення інспекційного відвідування може бути звернення працівника (пп. 1 п. 5 Порядку № 823) або фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин, тобто неоформлених працівників або осіб за цивільно-правовими договорами (пп. 2 п. 5 Порядку № 823). Отже, "ображений" працівник, якого незаконно звільнено, може подати скаргу до органів Держпраці. Така скарга може стати початком великої перевірки, унаслідок якої інспектор праці може накласти штраф, у тому числі виявивши порушення в разі звільнення.
У цій статті зібрано найпоширеніші помилки, яких припускаються роботодавці під час звільнення працівників, за які Держпраці може накласти штраф.
Останнім часом, а саме починаючи десь із кінця літа – початку осені 2020 року, від платників податків почала надходити інформація, що податкові органи активізували свою діяльність стосовно надсилання платникам запитів про надання інформації й документів. Тобто платники пояснюють, що з "приходом" у наше життя навесні 2020 р. карантину, викликаного пандемією COVID-19, активність податкових органів дещо уповільнилась, у тому числі в частині направлення запитів, однак наразі, хоча карантин ще й не закінчився, кількість запитів від податкових органів знову зросла. Така ситуація викликає занепокоєння в платників, і вони не зовсім розуміють, як їм правильно в період карантину реагувати на отримані запити від податкових органів.
Приводом для написання цієї статті стало запитання, що надійшло на редакційну пошту: "Наше підприємство обліковує на балансі довгостроковий кредит в іноземній валюті згідно з Кредитним договором. За користування кредитними коштами встановлено базову процентну ставку в розмірі 7,5 % річних. Строк кредитування та погашення кредитної лінії – з 28.12.2018 по 27.12.2023 (включно).
Просимо надати роз'яснення, чи підлягає обов'язковому дисконтуванню залишок не поверненого банку кредиту відповідно до вимог МСФЗ 13 або за яких умов має бути проведено відповідну операцію та її відображення в бухгалтерському обліку підприємства.
Задля достовірності й обґрунтованості у визначенні доходів підприємства свою відповідь просимо надати у письмовому вигляді з посиланням на чинні нормативні документи".