наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" від 27.10.2020 р. № 636
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 05.11.2020 р. № 4549/ІПК/99-00-05-05-02-06
лист ДКСУ від 22.05.2020 р. № 16-04-01/8933
наказ Мінфіну "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544" від 29.10.2020 р. № 649
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій" від 01.12.2020 р. № 1017-IX
постанова Кабміну "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 і від 22 липня 2020 р. № 641" від 02.12.2020 р. № 1198
лист Мінфіну від 05.10.2020 р. № 41020-01-2/30481
лист Мінекономіки від 24.11.2020 р. № 3304-04/69987-06
Процедура відображення маркетингових заходів у податковому обліку на перший погляд достатньо "прозора", оскільки їх класифікують як витрати на збут. Між тим судова практика свідчить про те, що й тут є певні нюанси (див. статті "Маркетингові заходи: недоліки в первинних документах", "Маркетингові заходи: як мінімізувати податкові ризики"). Тож у цій статті розповімо про податковий і бухгалтерський облік таких послуг.
Особливістю відображення в бухгалтерському обліку маркетингових послуг, отриманих від нерезидента, є те, що такі послуги зазвичай оплачують в іноземній валюті. З огляду на це в обліку необхідно відобразити курсові різниці. Як це зробити – розповімо в статті.
Податковий облік операцій з отримання маркетингових послуг від нерезидента має певні нюанси. Особливу увагу слід приділити податку на доходи нерезидентів, щодо якого саме стосовно маркетингових послуг виникають податкові ризики. Про це видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість у статті.
У сучасних умовах конкуренції маркетингові заходи є невід'ємним атрибутом будь-якого бізнесу. Водночас крім основної мети розширення бізнесу маркетинг нерідко використовують у схемах оптимізації оподаткування, що давно відомо і податківцям. Тож контролери зазвичай прискіпливо аналізують документи, пов'язані з наданням маркетингових послуг. У зв'язку з цим у сьогоднішній статті розповімо про те, на що необхідно звернути увагу під час оформлення маркетингових документів задля уникнення непорозумінь із контролюючими органами.
Найчастіше податківці під час перевірок висувають претензії щодо складу та реквізитів первинних документів, які підтверджують факт надання маркетингових послуг. На підставі недоліків, які, на думку контролерів, мають "маркетингові" документи, вони зараховують операцію надання маркетингових послуг до такої, що не має реального характеру, з відповідними негативним наслідками. Зазвичай платникам податків вдається оскаржити "маркетингові" донарахування в суді. З огляду на це за результатами аналізу судової практики розкажемо, які саме вимоги податківці висувають до "маркетингових" документів.
Маркетингові послуги контролери зазвичай під час перевірок ретельно досліджують. Платники не погоджуються з донарахуваннями за такими операціями й оскаржують їх до суду. Деякі судові рішення щодо цього ми розглянули в публікації "Маркетингові заходи: недоліки в первинних документах". У цій же статті Б&З розповість про те, які ще претензії до договорів маркетингу висувають податківці та як платникам удається оспорювати ці незаконні рішення.
На цей час немає окремого нормативно-правового документа, який би визначав порядок дій роботодавця в разі виявлення у працівників COVID-19.
Наприкінці року більшість бухгалтерів готується до підбиття підсумків і подання чергової річної фінзвітності. А для того щоб закрити рік без зайвого клопоту, пропонуємо пригадати список фінальних бухгалтерських заходів, які в підсумку вплинуть на якість фінансових звітів.
Підприємство-виробник продає мережі супермаркетів готову продукцію. За умовами договору купівлі-продажу право власності на товар (і всі ризики) переходить в момент передання товару супермаркету за товарно-транспортною накладною. Надалі підприємство отримує від супермаркетів мерчандайзингові послуги (послуги викладення та розміщення товару в місці роздрібного продажу, забезпечення відповідного асортименту й достатньої кількості товару, організації локальної реклами тощо). Чи є якісь особливості відображення в обліку з ПДВ мерчандайзингових послуг у цьому випадку?
Продовжуючи тему закриття року, розпочату статтею "Фінальні бухгалтерські справи: закриваємо рік на підприємстві", поділимося з вами списком фінальних справ, який стане у пригоді бюджетним установам.
Питання щодо перебування на самоізоляції може постати й перед приватним підприємцем, який не має найманих працівників. Адже самоізоляція – це "перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов'язання особи" (ст. 1 Закону № 1645).
Останнім часом попит на укладання договорів аутстафінгу підвищився, оскільки деякі суб'єкти господарювання стали застосовувати їх для "прикриття" трудових відносин. Після перевірок контролюючими органами фактів дотримання законодавства з праці із суттєвими штрафами дехто з "оптимізаторів" став застосовувати схему з укладанням договорів аутстафінгу щодо фактично непрацевлаштованих працівників. А втім, судова практика свідчить про те, що контролерам ця схема відома й вона може призвести до негативних наслідків. Причому не завжди вдається відбитися від штрафів навіть у суді. Отож у цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розкаже про сучасні реалії використання договорів аутстафінгу для "прикриття" трудових відносин.
Хоча розміри штрафів було зменшено, проте кількість їх виявлення інспекторами праці збільшилась. Інспектори стали прискіпливіше перевіряти кадрові документи й накладати штрафи навіть за незначні порушення, такі як несвоєчасне повідомлення податкової про прийняття працівника на роботу, відсутність письмового трудового договору, якщо це обов'язково, відсутність посадової інструкції, штатного розпису, журналів, наказів тощо. Отже, судових справ про оскарження постанови про накладення штрафу Держпраці побільшає. Тому в цій статті зібрано основні поради адвоката, як підготуватися до перевірки, що робити чи не робити під час інспекційного відвідування й розгляду справи про накладення штрафу.
З 10 грудня 2020 року набрав чинності Закон № 1071, метою прийняття якого є надання одноразової матеріальної допомоги як застрахованим особам (тобто найманим працівникам і ФОП), так і роботодавцям (юридичним особам).
Законом передбачено три види допомоги:
1) одноразова матеріальна допомога застрахованим особам (найманим працівникам і ФОП) у розмірі 8000 грн;
2) одноразова матеріальна допомога юрособам для збереження робочих місць;
3) одноразова компенсація для юросіб для відшкодування витрат, понесених на сплату ЄСВ за найманих працівників.
Отримання вказаних видів допомоги можливе в разі, якщо їх отримувачі відповідатимуть вимогам, визначеним у Законі № 1071. Але потрібно зважати на те, до яких наслідків слід готуватися, якщо порушуватимуться умови отримання допомоги. Далі про це більш докладно.
З 12 грудня 2020 року набрали чинності зміни, внесені до Порядку № 100 постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1213. Жодних умов щодо перехідного періоду для застосування змін Кабмін не передбачив. Тож ці зміни потрібно враховувати вже починаючи з 12 грудня під час обчислення середньої заробітної плати у випадках, указаних у Порядку № 100.