постанови Кабміну "Про внесення зміни до пункту 5 Порядку використання коштів, виділених для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 23.12.2020 р. № 1296 та "Про внесення зміни до пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641" від 23.12.2020 р. № 1326
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 18.12.2020 р. № 5246/ІПК/99-00-05-05-02-06
постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 р. у справі № 440/364/20
Зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджені наказом Мінфіну від 22.12.2020 р. № 794
лист Мінфіну від 09.12.2020 р. № 41020-01-10/38057 і роз'яснення з категорії 102.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Узагальнююча податкова консультація щодо перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно, затверджена наказом Мінфіну від 19.01.2021 р. № 23
Узагальнююча податкова консультація щодо застосування окремих положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 та пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України, затверджена наказом Мінфіну від 19.01.2021 р. № 22
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 01.12.2020 р. № 4918/ІПК/99-00-05-05-02-06
роз'яснення з категорії 102.20 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Одним із визначальних показників для обчислення теперішньої вартості є ставка дисконту. І тут актуальності набуває застосування бухгалтером професійного судження. Звичайно, професійне судження під час вибору ставки має бути обґрунтованим і не суперечити базовим підходам до процедури дисконтування. На які головні орієнтири зважати, щоб не помилитися з обраною ставкою, – це питання з'ясуємо докладніше.
Дисконтування не є простим у розрахунках і застосуванні. А раз так, то завжди виникає логічне бажання цієї процедури уникнути. Однак одного бажання замало, потрібно мати на те підстави. А такі підстави справді є. Тож, за яких умов позику можна не дисконтувати й бути правим, а коли дисконтування не уникнути, з'ясуймо разом.
За умов обмежених фінансових ресурсів питання залучення додаткових коштів є актуальним для багатьох вітчизняних підприємств. Кредити та позики є фінансовими інструментами, що дають змогу отримати додаткові кошти на реалізацію актуальних для підприємства напрямів діяльності. А що з обліково-звітними наслідками? Коли необхідно дисконтувати суму отриманого кредиту, а коли дисконтування й зовсім не обов'язкове, як обрати ставку дисконту? Щоб отримати відповіді на ці питання, спочатку пропонуємо розібратись із сутністю кредитів і позик із позиції МСФЗ.
Дисконтування є доволі поширеною процедурою в межах МСФЗ. Необхідність дисконтування може актуалізуватись як у кредитних відносинах, так і, наприклад, у разі відображення орендних операцій. І традиційно виникає безліч запитань, пов'язаних із технікою його проведення. У чому сутність дисконтування позики, яку формулу обрати, на які вихідні дані орієнтуватися – про все це поговоримо далі.
Загартованому українському бізнесу давно не звикати до змін податкового законодавства "під ялинку". І Закон № 1117 традиційно не став винятком, хоча оприлюднення його 31 грудня – це певний рекорд із тримання інтриги.
Ну і серед отриманих змін, мабуть, найочікуванішим (принаймні серед власників іноземного бізнесу) було відтермінування правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі – КІК). Про ці та інші КІК-зміни читайте далі в нашій статті.
Закон № 1117, відомий як Законопроєкт № 4065, не обійшов стороною і сферу ТЦУ.
Переважно зміни стосуються концепції "ділової мети", запровадженої раніше Законом № 466, який набув чинності ще з 23.05.2020.
Правки, внесені Законом № 1117, зокрема стосовно адміністрування податків, мають переважно технічний (коригувальний) характер. Водночас є й цікаві моменти, які ми розглянемо в статті. Розповімо також про зміни для ФОП-єдинників і щодо РРО.
Останніми роками для платників податку на прибуток підприємств усе більшої актуальності набуває необхідність здобуття знань у такій сфері, як трансфертне ціноутворення (далі – ТЦУ). При цьому правила ТЦУ стосуються не лише компаній, які здійснюють контрольовані операції відповідно до ст. 39 ПКУ.
Неприбуткові підприємства та організації формально хоч і не є платниками податку на прибуток, проте їм усе одно доводиться звітувати перед податківцями. Як і коли – пропонуємо разом із нами пригадати в цій публікації.
До 1 березня 2021 року окремі роботодавці повинні подати форму № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю". За 2020 рік звіт потрібно буде подати за новою формою, яку затверджено наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 р. № 591.
Наше підприємство має намір укласти агентський договір на інформаційні та маркетингові послуги в ЗЕД. Які нюанси оподаткування, якщо резидент є агентом, а нерезиденти – замовником і виконавцем?
На балансі в підприємства значаться короткострокові кредити:
– № 1: дата договору – 18.01.2019, дата погашення згідно з договором до 15.01.2020; перенесено дату погашення відповідно до додаткової угоди № 1 до 29.04.2020; перенесено дату погашення згідно з додатковою угодою № 2 до 01.12.2020; перенесено дату погашення відповідно до додаткової угоди № 3 до 01.12.2021;
– № 2: дата договору – 27.12.2018, дата погашення згідно з договором до 23.12.2019; перенесено дату погашення відповідно до додаткової угоди № 1 до 29.04.2020; перенесено дату погашення згідно з додатковою угодою № 2 до 01.12.2020; перенесено дату погашення відповідно до додаткової угоди № 3 до 01.12.2021.
У зв'язку з нестачею обігових коштів кредити не погашено в строк. Банк прийняв рішення про перенесення строку погашення із частковим обов'язковим погашенням щомісяця.
Виникають такі запитання. Чи перекваліфіковуються в нашому випадку кредити з короткострокових у довгострокові? Чи потрібно дисконтувати заборгованість за кредитами в нашому випадку? І якщо потрібно дисконтувати заборгованість за кредитами, то з якого періоду необхідно це робити?
Представництво "М" в Україні Міністерство економіки України зареєструвало у 2007 р. Представництво не здійснює господарську діяльність, зареєстрований вид діяльності – вивчення кон'юнктури ринку (73.20 КВЕД). Відкрито рахунок типу "Н", на який надходять кошти від материнської компанії на виплату заробітної плати й утримання офісу.
Щороку надаємо довідку з податкової служби РФ про те, що "М" є резидентом Росії. Представництво зареєстровано в податковій інспекції і подає звітність згідно з чинним законодавством. За 2019 р. подали Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, і додаток ВД.
На утримання представництва у 2020 р. материнська компанія перерахувала 3336000 грн. У зв'язку зі змінами в законодавстві України тепер такої можливості немає.
Яку форму звітності подавати представництву, яке не провадить господарської діяльності?
Чи подавати Декларацію з податку на прибуток підприємства?
Який додаток потрібно заповнити, щоб відобразити пільги з оподаткування (міжнародний договір між Україною і РФ)?
Чи показувати витрати в бухгалтерському обліку?
Продовжуючи тему, розпочату у статті "Неприбутковий" звіт – 2020: шпаргалка для підприємств", розгляньмо, як бюджетній установі скласти й подати свою "декларацію" до ДПС.
Приватні підприємці – платники єдиного податку складають і подають звіт з ЄСВ за формою № Д5 (річна) відповідно до Закону № 2464 та Порядку № 435.
Зауважимо, що з 1 січня 2021 року діє оновлена редакція Порядку № 435, а також оновлена форма № Д5 (річна), у якій дещо змінено реквізитну частину. Приміром, є новий реквізит 6 "Номер Звіту в періоді**", який передбачено, зокрема, для заповнення фізичними особами – підприємцями у разі їх повторної державної реєстрації протягом одного звітного періоду. У зв'язку з цим змінено порядкові номери реквізитів звіту. Також доповнено реквізит 7 (за новою нумерацією) для ФОП на загальній системі. Однак в електронному кабінеті платника податків на сайті ДПСУ звіт з ЄСВ за формою № Д5 (річна) можна заповнити лише за формою, яка діяла до 1 січня 2021 року (ідентифікатор форми F3000512). Тож очевидно, що подавати звіт за 2020 рік в електронній формі можна саме за такою формою. Тому далі у прикладах наведено форму звіту в редакції до 1 січня цього року. Хоча формально ФОП мають право подавати звіт і за новою формою, але наразі зробити це можна лише в разі подання звіту в паперовій формі.
Зміни, внесені до форми № Д5, не змінили її основну розрахункову частину, за винятком назви графи 5, у якій виправлено помилку щодо розрахунку суми ЄСВ. Щоправда, ця помилка практично й раніше не впливала на розрахунок. Тож усі наведені далі зразки заповнення форми № Д5 актуальні як для "старої", так і для "нової" форми звіту.
ФОП подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Отже, за 2020 рік звіт слід подати не пізніше 9 лютого 2021 року.
Не подають звіт ФОП, які протягом 2020 року були звільнені від сплати за себе єдиного внеску. Це особи, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, установленого ст. 26 Закону № 1058 (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).
Далі розглянемо порядок заповнення реквізитів і відображення показників у звіті.
Одна з основних проблем, що постають на шляху впровадження електронного документообігу в Україні, – людський фактор. Багатьох представників бізнесу турбує питання: як ставляться контролюючі органи до електронних документів? Спробую відповісти.
З 1 січня 2021 року набули чинності зміни до Порядку № 4, внесені наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773. Тож відтепер податкові агенти і страхувальники-роботодавці подаватимуть єдину звітність з ПДФО та ЄСВ за новим форматом. Нова форма звітності має назву "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" (далі – Розрахунок). Фактично назва нового Розрахунку дублює назву добре відомої форми № 1ДФ, і також містить згадку про єдиний внесок.
Отже, далі ознайомимося зі структурою та особливостями нової форми звітності.
З 12 грудня 2020 року через зміни, унесені до Порядку № 100, змінився розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу всіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами), і компенсації за дні невикористаної відпустки. Отже, розгляньмо оновлений порядок розрахунку.