індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 31.12.2020 р. № 5302/ІПК/99-00-21-02-02-06
Зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 "Зобов'язання", затверджені наказом Мінфіну від 27.01.2021 р. № 44
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 21.10.2020 р. № 4334/ІПК/99-00-05-05-02-06
роз'яснення з категорії 102.16 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
постанова Кабміну "Про внесення зміни до пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641" від 08.02.2021 р. № 97
лист Мінекономіки від 29.12.2020 р. № 3304-02/76864-01
Узагальнююча податкова консультація щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення, затверджена наказом Мінфіну від 08.02.2021 р. № 67
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 10.02.2021 р. № 509/ІПК/99-00-21-02-02-06
Бухгалтерський облік операції нарахування дивідендів учасникам-нерезидентам має специфіку, оскільки дивіденди зазвичай виплачують в іноземній валюті. Водночас загальні правила НП(С)БО 21 такі операції не регулюють, адже заборгованість перед нерезидентами виражена в гривнях. У цій статті розповімо про те, як відобразити в бухгалтерському обліку вказані операції.
Приводом для написання цієї статті послугувало запитання читача: "Підприємство виплачує дивіденди (юрособам і фізособам) у 2020 році за попередні роки: 2016, 2017, 2018 роки. За 2016 рік авансовий внесок із податку на прибуток було сплачено у 2017 році (дивіденди виплачують тільки зараз), а за 2017 рік і 2018 рік авансовий внесок сплачено у 2020 році. Як відображати в декларації з податку на прибуток та додатках АВ і ЗП такі виплати?".
Питання, пов'язані з оподаткуванням операцій виплати дивідендів учасникам-резидентам, ми розглядали у статті "Дивіденди учасникам-резидентам: податковий облік". Водночас оподаткування дивідендів, виплачуваних учасникам-нерезидентам, має особливості, оскільки в цьому разі потрібно утримати податок на доходи нерезидентів (т. зв. податок на репатріацію). Як саме це зробити, розповімо у статті.
У статті "Дивіденди учасникам-резидентам: податковий облік" ми розповіли про особливості податкового обліку операцій виплати дивідендів учасникам-резидентам. Оскільки тепер податковий облік пов'язаний із бухгалтерським обліком, у цій статті йтиметься про те, як такі операції відобразити в останньому.
Процедуру виплати дивідендів у товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ) регламентує Закон № 2275. Цей Закон діє понад два роки, і більшість суб'єктів господарювання ознайомилася з "дивідендними" процедурами. Проте інколи у практиків усе-таки виникають питання щодо виплати дивідендів, на які відповімо у статті.
Виплата дивідендів в акціонерному товаристві (АТ) має специфіку. Зокрема, АТ може виплачувати дивіденди за простими і привілейованими акціями, умови нарахування яких відрізняються. Такі особливості й розгляне Б&З в цій статті.
Процедура відображення в податковому обліку операції з виплати дивідендів учасникам-резидентам загалом не складна, але має певні нюанси. Головна особливість полягає в необхідності сплати так званого "дивідендного" авансу. У цій статті нагадаємо основні моменти, пов'язані з податковим обліком зазначених операцій.
Кожному директору доводиться візувати безліч кадрових документів. Але й сам директор є найманим працівником і також користується своїми трудовими правами. Зокрема, правом на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами й для догляду за дитиною. Заміщення так званих декретних посад має свої особливості. А в разі декрету керівника підприємства особливостей додається й поготів.
У статті "Інвалютні курсові різниці: головні моменти" ми розглянули основні правила розрахунку курсових різниць у бухгалтерському обліку. У цій же публікації розповімо про особливості нарахування курсових різниць за імпортними операціями.
За експортними операціями курсові різниці виникають у разі перерахунку кредиторської заборгованості нерезидента за отриманими від резидента-постачальника товарами (роботами, послугами). Як саме це зробити, розповімо у статті.
Розрахунок курсових різниць у неприбуткових організацій має специфіку, яку у вітчизняних нормативних актах не описано. Це викликає численні запитання у практиків. У цій статті висловимо власну позицію з приводу того, як відображати в обліку курсові різниці неприбутковим організаціям.
Закордонні відрядження – це один із найпоширеніших напрямів використання іноземної валюти. Зазвичай порядок відображення цих операцій у практиків викликає питання. Тому в цій статті розповімо про те, у яких же випадках виникають курсові різниці за такими операціями.
Розрахунок курсових різниць в операціях з інвалютою зазвичай викликає запитання у практиків, оскільки тут необхідно врахувати певні нюанси. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН нагадає основні моменти, пов'язані з розрахунком курсових різниць та відображенням їх в обліку.
Для суб'єктів господарювання, які працюють у зовнішньоекономічній сфері, придбання та продаж інвалюти є звичайною процедурою. Водночас у нормативних документах порядок відображення в обліку вказаних операцій описано лаконічно, до того ж із певними неточностями, що призводить до проблем у практиків. Зважаючи на це, у статті розповімо про облік операцій придбання та продажу інвалюти.
У статті "Інвалютні курсові різниці: головні моменти" ми розповідали про те, що курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті визначають на дату балансу. У цій же публікації на прикладах продемонструємо, як розрахувати та відобразити в обліку курсові різниці на залишки інвалюти.
Підкажіть, будь ласка, чи потрібно посвідчувати в нотаріуса договори оренди державного та комунального майна, які укладають на строк більше ніж 5 років без проведення аукціону?
(Світлана П.)
Продовжуючи тему, розпочату статтею "Списання запасів, отриманих унаслідок внутрішньовідомчого передання: тонкощі бюджетного обліку", з'ясуємо особливості документального оформлення списання запасів у світлі нещодавніх новацій.
Приводом для написання цієї статті стали нещодавні зміни в обліку запасів бюджетних установ. Зокрема, щодо списання запасів, отриманих унаслідок внутрішньовідомчого передання. Але про все по черзі.
Фізособи-підприємці є роботодавцями, якщо вони використовують працю найманих працівників. Тому вони зобов'язані дотримуватися всіх вимог трудового законодавства. Але ж обов'язки оформлення працівників на роботу та їх звільнення часто лягають на плечі самого підприємця, який не завжди може дозволити собі, скажімо, послуги бухгалтера. Розглянемо ці нюанси в статті.
Ще в жовтні 2020 року набув чинності Закон № 909, відповідно до п. 4 розд. ІІ "Прикінцеві положення" якого Кабміну надано право самостійно скорочувати строк дії обмежень і заборон, установлених "антиковідними" законами. З того часу та аж до лютого 2021 року Кабмін своїм правом не користувався. Та ось на початку лютого 2021 року КМУ прийняв постанову, якою вирішив скоротити строк дії заборон (мораторію) на проведення деяких податкових перевірок, установлених п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ. Що з цього вийшло та як на це реагувати – розглянемо далі.
До 1 березня 2021 року (тобто не пізніше 26 лютого) окремі роботодавці повинні подати форму № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю". За 2020 рік звіт потрібно буде подати за новою формою, яку затверджено наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 р. № 591.
Крім того, з 12 лютого 2021 року форму Звіту дещо змінено відповідно до Наказу № 821.
Для роботодавців, які вже встигли подати Звіт до 12 лютого (про особливості складання й подання звіту до цієї дати ми писали в статті "Працевлаштування осіб з інвалідністю: складаємо звіт за новою формою № 10-ПОІ"), Наказ № 821 вже нічого не змінює. Подавати ще раз Звіт за оновленою формою не потрібно.
А от роботодавці, які подаватимуть Звіт із 12 лютого, вже мають складати його за оновленою формою, яку, до речі, суттєво спрощено. Тож далі розглянемо порядок складання Звіту з урахуванням його чергового оновлення.
Переважна частина роботодавців переходить на щоквартальне подання об'єднаного розрахунка про виплачені доходи та нараховані з них податки та внески. Та декому ще до закінчення I кварталу доведеться опанувати подання об'єднаної зарплатної звітності. У яких випадках та як саме це робити, зараз і розглянемо.