Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
№17-18
Квітень 2021
Тема номера:
Виправлення помилок у декларації з ПДВ
Від редактора:

Шановні читачі!
Продовжується наш із вами квест "Здай об'єднану зарплатну звітність й отримай квитанцію № 2", де комусь щастить, а комусь зовсім неочікувано – ні. Хтось просто повторно подає звітність і її просто приймають. Я ж у подібних ситуаціях згадую прогнози деякого з експертів щодо зни...
Читати далі...
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Зміст номера
Актуальний коментар
Робочі поїздки на таксі: податкова реакція на витрати

індивідуальна податкова консультація ГУ ДПС у м. Києві від 26.02.2021 р. № 719/ІПК/26-15-04-09-11 

Коли подавати пусту зарплатну звітність

роз'яснення з категорії 201.06 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), лист ДПСУ від 07.04.2021 р. № 2123/О/99-00-04-02-01-09

Амортизація активу з права користування: чи показувати її у "прибутковій" декларації

індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 29.03.2021 р. № 1259/ІПК/99-00-21-02-02-06 

Оплачуємо послуги проведення технічної інвентаризації: який КЕКВ обрати

лист ДКСУ від 22.01.2021 р. № 16-11-11/1857 

Кого з топів уважають посадовою особою: податкове бачення

роз'яснення з категорії 129.06 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)

Електронні підписи в держзакупівлях: КЕП чи УЕП?

лист Мінцифри від 16.02.2021 р. № 1/06-3-1587  

Тема номера
Помилки в розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ: як виправити

У новій податковій декларації з ПДВ (далі – Декларація) додаток Д3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" не змінився, а до форми додатка Д4 "Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)" внесено несуттєві правки. Водночас виправлення помилок у бюджетному відшкодуванні ПДВ має специфіку, про що розповімо у статті.

Помилки в розрахунку від'ємного значення ПДВ: як виправити

У статті "Помилки в декларації з ПДВ: загальні правила виправлення" ми зауважували, що виправлення показника р. 21 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), у якому відображають суму від'ємного значення, що зараховують до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, має особливості. У цій публікації на прикладах продемонструємо порядок виправлення помилок, допущених у від'ємному значенні ПДВ.

Помилки в декларації з ПДВ: загальні правила виправлення

Загальний порядок виправлення помилок у новій податковій декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) не змінився. Між тим певні корективи все ж таки є, оскільки змінено форму уточнюючого розрахунка податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок). Тому в цій статті нагадаємо основні правила виправлення ПДВшних помилок.

Читати всю статтю...
Помилки у "старих" додатках Д1 і Д5: як виправити

Після змін, унесених Наказами № 734 та № 131 до форми Податкової декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація), "старий" додаток "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до Декларації було виключено. Частину інформації з нього перенесли до додатка Д1 "Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)". Крім того, до нового додатка Д1 було перенесено лише частину інформації зі "старого" додатка Д1. Через це постає питання, як же тепер виправити помилки, зроблені у "старих" додатках Д1 та Д5. Податківці поки що цей момент не роз'яснюють, тому висловимо власну думку щодо вирішення цієї проблеми.

Запитували? Відповідаємо
ПДВ-облік у разі оплати після відвантаження та коригування ціни

В обліковій політиці нашого ТОВ зазначено, що розрахунковим документом для цілей ПДВ-обліку вважається документ "Рахунок на оплату":

"Пункт № 7. Встановити такий порядок обліку ПДВ:

7.1. З покупцями для визначення податкових зобов'язань з ПДВ застосовувати метод ведення ПДВ-обліку на підставі Розрахункових документів з покупцями, тобто не застосовувати метод "по договору в цілому". Як наслідок, заборгованість з Контрагентами-покупцями відображати в бухгалтерському обліку у розрізі Розрахункових документів, але в рамках загального договору поставки при його наявності. Для всіх випадків розрахунковим документом вважати "Рахунок на оплату". Якщо по одному розрахунковому документу планується декілька поставок партій товару у різні дати, то при необхідності виписувати "Додатковий рахунок на оплату № до Рахунка на оплату №".

7.2. Для заліку взаєморозрахунків заборгованість по одному Розрахунковому документу (Рахунку на оплату) зараховувати в рахунок іншого на підставі отриманого Листа від Контрагента, та при необхідності складати Розрахунок коригування (РК) до Податкової накладної (ПН) датою цього Листа.

7.3. З постачальниками для заліку податкового кредиту з ПДВ орієнтуватись на обраний ПДВ-облік Контрагентом, тобто для більшості випадків – це по Розрахунковим документам, але в окремих випадках через специфіку послуг чи товару дозволити вести ПДВ-облік "по договору в цілому".

Але як бути для випадків, коли за одним Розрахунковим документом "Рахунок на оплату" заплановано декілька поставок партій товару в різні дати з прив'язкою до курсу долара на дату оплати, тобто який документ для таких випадків вважати Розрахунковим для цілей ПДВ-обліку?

Наприклад, ми підписуємо Договір поставки з Контрагентом, де зазначено, що "загальна сума Договору складається із суми всіх Специфікацій до нього". Але документ "Специфікація", який підписують обидві сторони, не може бути Розрахунковим документом для цілей ПДВ-обліку. У Специфікації прописують умови і строки поставки, зазвичай у цьому документі багато найменувань, тобто це додаток до Договору поставки. Далі виписують "Рахунок на оплату" щодо конкретного товару з цієї Специфікації, а згодом відбувається і Поставка цього товару ("Реалізація"). Тобто Розрахунковим документом для цілей ПДВ-обліку можливо вважати Рахунок на оплату, але…

Справа в тому, що бувають такі випадки, коли за одним документом "Рахунок на оплату" відбувається дві поставки, тобто частинами. Наприклад:

Круг із нержавіючої сталі на 0,500 т.

Рахунок на оплату на суму 500000,00 грн.

Реалізація березень 2021 – 100000 грн (ПН – 100000).

Оплата квітень 2021 – 200000 грн (ПН – 200000).

Реалізація травень 2021 – 400000 грн (ПН – 200000).

Оплата червень 2021 – 300000 грн (ПН вже не буде).

До того ж у Специфікації прописано, що ціна за товар прив'язується до курсу долара на дату оплати. Тобто ціна за цей товар перераховуватиметься двічі – Оплата квітень 2021, Оплата червень 2021 (зі складанням та реєстрацією необхідних РК). Оскільки ціна змінилась, покупець проситиме новий Рахунок на оплату, щоб розуміти, скільки коштів іще потрібно доплатити. Тобто за цією поставкою буде декілька Рахунків на оплату.

То що ж тоді вважати Розрахунковим документом для цілей ПДВ-обліку – Рахунок на оплату, але їх декілька?

Утилізуємо зразки пристроїв, використаних для досліджень: питання обліку

Підприємство надає інженерні послуги та здійснює дослідження, пов'язані з виробництвом пристроїв, виготовляє конструкторські зразки й прототипи вузлів пристроїв за завданням замовника.

Наприклад, замовник надсилає пристрої або їх частини, роботу яких досліджували інженери, аналізували, вносили конструктивні зміни за потреби та надавали висновки й рекомендації замовнику. Зазначені пристрої та їх частини обліковувалися як запаси (ТМЦ).

Згодом підприємство вирішило утилізувати такі пристрої. У разі передання пристроїв на утилізацію підприємство не отримує доходу, натомість сплачує за послуги з вивезення, перероблення й утилізації спеціалізованому підприємству.

Як відобразити в бухгалтерському обліку операцію зі списання та передання на утилізацію зазначених пристроїв, адже фактично передають на утилізацію ТМЦ, які вже не обліковуються як запаси підприємства?

Логістичні послуги за наявності договору транспортного експедирування: оформлення первинки

Наше підприємство займається наданням транспортних і логістичних послуг. Укладено Договір № 1 із Замовником, за яким наше підприємство, Логіст, надає логістичні послуги, що відповідно до умов Договору № 1 охоплюють: 1) отримання товару, сортування згідно з накладними Замовника, доставку за адресами контрагентів Замовника; 2) супровід доставки, приймання-передання товару, документообіг. За цим договором Логісту надано право представляти інтереси Замовника в частині передання товарів і документального оформлення передання товару, повернення товару, підписання видаткових накладних, накладних на повернення товару. Право власності на товар до Логіста не переходить. Відповідно до цього договору оформляють такі первинні документи:

1) у разі доставки товару зі складу Замовника на склад Логіста: а) акт приймання-передання товару; б) ТТН на перевезення між складом Замовника й Логіста, у якій ми, Логіст, виступаємо Вантажоодержувачем;

2) на доставку за адресами контрагентів Замовника: а) видаткові накладні Замовника, виписані на адресу контрагентів Замовника; б) ТТН, у якій указано: Замовника, Вантажовідправника – Логіста, Перевізника – Логіста, Вантажоодержувача – Контрагента Замовника;

3) на виконані логістичні послуги: а) акт виконаних робіт після закінчення місяця.

Документи з п. п. 1 і 2 оформляє Замовник, а документи з п. 3 – Логіст. Відвантаження товару від Замовника на склад Логіста відбувається щодня. Наступні за цим сортування й доставка товарів за адресами контрагентів Замовника також відбуваються щодня. Протягом декількох днів у Логіста був несправний транспортний засіб. У зв'язку із чим для недопущення зриву виконання договору із Замовником Логіст був змушений укласти Договір № 2, за яким "замовив" надання логістичних послуг у Стороннього підприємства, але лише в частині доставки за адресами контрагентів Замовника.

Просимо роз'яснити:

1. Чи правильно називати послуги за Договором № 2 "логістичними"? У документах (договорі, актах виконаних робіт, податкових накладних) таку назву послуг уже зазначено, тож змінювати їх не хотілося б.

2. Які первинні документи належить оформити на надання послуги за Договором № 2?

3. Які первинні документи належить оформити на надання послуг за Договором № 1 за наявності Договору № 2?

4. Що робити з ТТН, яку виписав наш Замовник за Договором № 1 і яка йому необхідна як підстава для зарахування до витрат затрати на перевезення товарів за Договором № 1?

Допомога на оздоровлення: як відображати в Податковому розрахунку

Хочу поставити запитання щодо одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення в межах 3000 грн для цього року: як потрібно відображати цю допомогу в об'єднаній звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ, зокрема де, крім додатка 4 ДФ (нараховано та сплачено), її ще потрібно показувати?

Зарплата в еквіваленті іноземної валюти: як оформити

У компанії для топ-менеджменту вводять нову схему оплати праці: 50 % окладу фіксують у гривні, 50 % – у євро з виплатою за курсом НБУ на останню робочу дату місяця в разі зростання курсу.

Наприклад, оклад на 01.03.2021 складає 100 тис. грн. Фіксують 50 тис. грн і відповідну частину в євро за курсом на 01.03.2021.

Якщо курс зменшиться або не зміниться, працівник отримає 100 тис. грн, якщо курс на кінець розрахункового місяця збільшиться, то буде виплачено відповідну суму з урахуванням збільшеного курсу іноземної валюти.

Які документи потрібно оформити в разі переходу на цю схему, яку інформацію вони повинні містити та чи потрібно щомісяця робити накази з виплати зарплати згідно з курсом?

Бюджет
Пальне в бюджетній установі: норми витрачання

Продовжуючи тематику списання пального, розпочату в статті "Пальне в бюджетній установі: облік списання", пропонуємо розглянути питання нормування витрат ПММ.

Пальне в бюджетній установі: облік списання

Продовжуючи "пальну" тематику, розпочату попередніми статтями, пропонуємо розглянути питання списання ПММ.

Підприємець
Самостійне виправлення помилок у декларації фізосіб-єдинників. Загальні правила

У сьогоднішній статті ми розповімо про те, як підприємцеві-єдиннику виправити помилки, самостійно виявлені в поданих раніше податкових деклараціях платника єдиного податку – ФОП (далі – Декларація). Серед іншого ви дізнаєтеся:

– якими способами можна виправити помилки;

– які штрафні санкції передбачено за зроблені помилки;

– як сплатити недоплату з єдиного податку, штрафи й пеню.

Допомога ФОП і працівникам у "червоних" зонах карантину: умови надання у 2021 році

З 9 квітня 2021 року набув чинності Закон № 1358, яким передбачено надання допомоги застрахованим особам (ФОП і найманим працівникам), що втрачають частину заробітної плати чи доходу у зв'язку із запровадженням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, на час карантину.

Також із 10 квітня діє Порядок № 328, яким визначено процедурні питання щодо надання такої допомоги.

Читати всю статтю...
Порада юриста
Судове оскарження ризиковості платників ПДВ: місія можлива?

Платники ПДВ уже добре знають, що процедура адміністрування ПДВ включає, зокрема, можливість зупинення реєстрації або й взагалі відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування. При цьому зупинення реєстрації зазвичай пов'язане з тим, що платника ПДВ, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, визнають таким, що відповідає критеріям ризиковості.

Та платники ПДВ не завжди погоджуються з тим, що їх відносять до категорії ризикових, і готові доводити в суді неправомірність дій податкових органів у цій частині. Однак, як показує практика, із часу появи процедури зупинення реєстрації податкових накладних оскарження в судах рішень податкових органів про віднесення платників ПДВ до категорії ризикових відбувається по-різному: в одних випадках суди стверджують, що віднесення платників до категорії ризикових взагалі не може бути предметом оскарження в судах (тобто звертатися до суду з таким питанням не можна), в інших випадках суди задовольняють позовні вимоги платників ПДВ і скасовують рішення податкових органів про відповідність платників критеріям ризиковості.

За таких обставин значна кількість платників ПДВ не розуміє, підлягають все ж таки оскарженню в суді рішення податківців про віднесення платників до категорії ризикових чи ні? Тож з'ясуємо.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua