індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 19.05.2021 р. № 1910/ІПК/99-00-21-02-02-06
індивідуальна податкова консультація ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.05.2021 р. № 2000/ІПК/04-06-18-03-15
наказ Мінфіну "Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності" від 19.03.2021 р. № 163
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 01.06.2021 р. № 2190/ІПК/99-00-21-02-02-06
Головні новації у сфері реєстрації й оподаткування діяльності нерезидентів пов'язані з обліком податку на прибуток. На жаль, законодавчі норми в цьому питанні сформульовано вкрай нерозбірливо, що породжує численні питання. На деякі з них відповіли офіційні органи, але наразі вирішено не всі проблеми. У цій статті розповімо про податковий облік у нерезидента з урахуванням останніх роз'яснень офіційних органів.
Продовжуючи тему реєстрації постійного представництва (див. статтю "Нерезидент із постійним представництвом: державна реєстрація"), у цьому матеріалі поговоримо про взяття нерезидента на облік в органах ДПСУ.
За порушення, пов'язані з непроведенням реєстрації постійних представництв, для платників податку на прибуток передбачено суттєву відповідальність. А втім, є певні моменти, що ускладнюють процедуру притягнення до відповідальності нерезидента. Про це й розповімо в статті.
За чинними до 01.01.2021 нормами платником податку на прибуток вважали постійне представництво, а не нерезидента. Із зазначеної дати платником є саме нерезидент, який зобов'язаний стати на облік в органах ДПСУ. Порядок передання цих повноважень у нормативних актах не описано, тому його роз'яснюють офіційні органи. Про це й поговоримо у статті.
У статті "Нерезидент із постійним представництвом: подання фінзвітності" ми розповідали про нюанси подання нерезидентом фінзвітності до держорганів. У цій статті поговоримо про особливості бухгалтерського обліку в постійних представництв.
Нерезидент, який має зареєстроване постійне представництво, повинен складати фінансову звітність і подавати її до держорганів. Тепер панує невизначеність щодо суб'єктів, які повинні складати таку фінзвітність. У цій статті ми висловимо власну позицію щодо вирішення цієї проблеми.
У статті "Нерезидент із постійним представництвом: критерії визначення" ми проаналізували оновлені критерії, за якими діяльність нерезидента призводить до виникнення постійного представництва. У цьому ж матеріалі розповімо про особливості державної реєстрації нерезидентів із постійним представництвом.
Закон № 466 приніс багато новацій у сфері оподаткування нерезидентів із постійним представництвом, які набули чинності з 01.01.2021 та призвели до певних проблем для нерезидентів. У цій статті поговоримо про змінені критерії визначення постійного представництва, адже від цього залежить те, чи потрібно нерезиденту ставати на облік в органах ДПСУ.
Уже майже рік як власники іноземних компаній намагаються зрозуміти, чи є сенс у ліквідації таких компаній, які вигоди від ліквідації та, головне, які приховані проблеми може таїти відповідна процедура. Тому в цій статті спробуємо з'ясувати, чи відповіла на всі незрозумілі питання УПК № 265 та які питання все ж залишились відкритими. Отже, проаналізуймо ключові тези згаданої УПК.
Доволі часто виникають питання щодо надання відпусток сумісникам, якщо їх періоди за основним місцем роботи й за сумісництвом не збігаються. Основні працівники мають право на низку додаткових відпусток, а ось сумісники – не завжди. Та й під час нарахування відпускних внутрішнім сумісникам інколи бухгалтери припускаються помилок. Усе це надає підстави для окремого розгляду питань надання й оплати відпустки сумісникам.
Працівника підприємства переведено на неповний робочий день (робочий день зменшено з 8 до 4 годин). До запровадження неповного робочого часу працівник мав право на 24 к. дн. щорічної основної відпустки та 7 к. дн. щорічної додаткової відпустки за шкідливі та важкі умови праці. Чи зміниться тривалість його щорічних відпусток після переведення на неповний робочий день?
Коло працівників, яким надають щорічні додаткові відпустки, доволі широке. І важливо те, що такі відпустки мають певні особливості під час визначення стажу, який надає право на них. Тож, поговоримо про види додаткових відпусток, правила надання та визначення їх тривалості. Особливу увагу приділимо щорічним додатковим відпусткам за роботу у важких і шкідливих умовах праці, а також за особливий характер праці.
У компанії передбачено бонус до лікарняного листа – "Доплата за ЛЛ до повного заробітку", на який нараховують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Доплату нараховують у тому разі, якщо у співробітника був лікарняний лист, оплата за яким становить 60 % згідно зі стажем. Тоді йому належить бонус у розмірі 40 % до повного заробітку. Питання: у наступних періодах "Доплата за ЛЛ до повного заробітку" повинна бути виключена з розрахунка лікарняного листа разом із днями та сумою за лікарняним листом?
Прохання проконсультувати щодо надання відгулів донору.
Чи може донор за бажанням використати відгул наступного ж дня після давання крові, навіть не погоджуючи це з роботодавцем? Чи не вважають у такому разі неявку на роботу прогулом? Якщо працівник здав кров у п'ятницю, то наступний день після давання крові – понеділок? Чи надають додатковий вихідний у цьому разі?
Чи може він додатковий вихідний додати до щорічної оплачуваної відпустки або використати в будь-який інший час протягом року після дня давання крові?
Після закінчення року невикористані відгули просто "згорять"? Чи можуть його примусити наприкінці року піти у відпустку замість виплати компенсації?
Чи потрібно роботодавцю брати в донора заяву про надання йому додаткового дня відпочинку у зв'язку з даванням крові? Та чи необхідно видати відповідний наказ?
Чи підлягає реєстрації в податкових органах нерезидент, якщо за договором комісії його дочірнє ТОВ провадить на території України продаж туристичних путівок цього нерезидента й такий договір у діяльності ТОВ єдиний. Чи буде ТОВ у такому разі відокремленим підрозділом або постійним представництвом цього нерезидента, як це зазначено на С. 11 Інформлиста: "...Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника-резидента... Якщо посередник-резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів... такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності... та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи-нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов'язаними особами".
Уявімо ситуацію: бюджетній установі передали вживаний автомобіль. Витрати на його перереєстрацію, діагностику, ремонт та придбання страхового полісу лягли на плечі установи-отримувача. Виникає логічне запитання: чи потрібно перелічені витрати зараховувати до первісної вартості "подарунка"? Спробуймо з'ясувати.
Сучасні транспортні засоби, зокрема автобуси, вантажівки, трактори, інколи укомплектовують допоміжними пристроями (GPS-навігаторами, тахографами тощо). Утім установлюють такі гаджети далеко не на всіх транспортних засобах. За потреби установа може додатково придбати такі пристрої для власного автопарку. А от з обліковою специфікою такого дообладнання пропонуємо ознайомитись у цій публікації.
Особливість статусу підприємця, що використовує найману працю, полягає в тому, що він уособлює одночасно подвійну суб'єктність. Якщо звичайний роботодавець може розділити тягар відповідальності між посадовими особами та безпосередньо підприємством, то ФОП відповідає за порушення трудового законодавства одноосібно. Однак у такому разі виходить, що за те саме порушення відповідатиме одна особа, але двічі. Чи може підприємець також обмежитися лише одним покаранням за одне порушення – спробуймо з'ясувати.
Сьогодні говоритимемо про нюанси внесення змін у додаток Д5 "Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби" до Податкового розрахунка сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок). На що саме слід звернути увагу? Пояснюємо на конкретному прикладі.
У 2019 році працівника було переведено на посаду продукт-менеджера, однак підприємство не відобразило зазначене переведення в таблиці 5 Звіту з ЄСВ. У поточному році було виявлено, що Класифікатор професій не містить посади продукт-менеджер. Як правильно виправити помилку з визначенням посади й відобразити в об'єднаній звітності з ПДФО та ЄСВ?