індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 19.05.2021 р. № 1899/ІПК/99-00-21-02-02-06
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 26.05.2021 р. № 2026/ІПК/99-00-21-02-02-06
Зміни до Порядку заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджені наказом Мінфіну від 25.05.2021 р. № 285
індивідуальна податкова консультація ДПСУ від 04.06.2021 р. № 2271/ІПК/99-00-21-02-02-06
постанова Кабміну "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції" від 12.05.2021 р. № 517
Нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань в операціях із необоротними активами має специфіку, оскільки тут можливі різні ситуації, які й розглянемо у статті.
Ситуації, за яких платники повинні нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов'язання, різноманітні. Продовжуючи цю тему, у статті розповімо про порядок нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань у разі використання дезінфекторів, мийних засобів, води для офісу й канцтоварів.
Податківці в деяких моментах трактують норми про нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань за нормами п. 198.5 ПКУ занадто розширено. Не всі платники податку з цим погоджуються й оскаржують незаконні рішення до суду. У цій статті ми поговоримо про проблемну ситуацію, яка на сьогодні склалася з нарахуванням компенсувальних ПДВ-зобов'язань у разі тимчасового виведення основних засобів з експлуатації.
Продовжуючи тему нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань (див. статтю "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: загальна процедура нарахування"), у цьому матеріалі розглянемо деякі ситуації нарахування ПДВ в разі негосподарського використання запасів.
Нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань – уже звичайна практика, з якою стикається майже кожен платник ПДВ. Адже, крім неоподатковуваних операцій, такі зобов'язання нараховують також під час використання активів у негосподарських операціях. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розгляне загальну процедуру нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань за нормами п. 198.5 ПКУ.
У статті "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: загальна процедура нарахування" ми розглядали ситуації, у разі виникнення яких потрібно нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов'язання за нормами п. 198.5 ПКУ. Таке нарахування супроводжується складанням зведеної податкової накладної, оформлення якої має певні нюанси. Про це й поговоримо у статті.
У статті "Компенсувальні ПДВ-зобов'язання: загальна процедура нарахування" було розглянуто загальні випадки нарахування компенсувальних ПДВ-зобов'язань за нормами п. 198.5 ПКУ. Проте на практиці бувають різні ситуації, які є сенс розглянути докладніше. У цій статті ми проаналізуємо деякі з них, пов'язані з поверненням запасів, списанням і знеціненням.
Серед гарячих новацій червня – запровадження електронних трудових книжок. Нововведення хоча й було прийнято ще взимку, та ще й із наданням п'ятирічного перехідного періоду, проте все ж дещо бентежить бухгалтерську спільноту. Тож сьогодні ми вирішили розібрати чи не найтоповіше запитання: "То що саме було змінено в обліку трудової діяльності?".
Підкажіть, будь ласка, яким буде податковий облік (з податку на прибуток) продажу основних засобів, що були уціненими? Ціни – ринкові, вищі, ніж балансова вартість після уцінки, але нижчі, ніж балансова до уцінки. Що буде базою для оподаткування ПДВ під час продажу цих основних засобів?
Підприємство-покупець на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, співпрацює вже більше п'яти років із таким самим платником податків, придбаваючи в нього сировину і комплектувальні для виробництва продукції. У травні 2021 р. підприємству-покупцеві надійшла інформація з податкової в усній формі телефоном від інспектора ДПС про те, що постачальнику надано статус "ризиковий" і покупцеві необхідно зняти з податкового кредиту весь ПДВ цього постачальника, подавши уточнення. Інакше покупцеві також буде надано статус "ризиковий" і реєстрацію його всіх податкових накладних буде заблоковано. Чи правомірні в цьому випадку дії ДПІ? Чи зобов'язані вони повідомляти про це підприємство в письмовій формі? Постачальник підтвердив покупцеві, що йому дійсно присвоєно статус "ризиковий".
Підприємство надає транспортно-експедиторські послуги нерезиденту тільки на території України. 17.05.2021 отримали попередню оплату від нерезидента на р/р підприємства в розмірі 10000 доларів за транспортно-експедиторські послуги (ТЕП Біг-бег), комплекс логістичних послуг з вантажем ХЕРСОН-ПОРТ – НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ, кількість 500 тонн за ціною 20 доларів за тонну, у тому числі ПДВ (прописано в контракті та інвойсі). Як правильно заповнити податкову накладну на попередню оплату?
Чи можна отримувати й проводити через РРО попередню оплату (аванс) за товар, якого на момент оплати немає в наявності і, відповідно, який не відображено в обліку, зважаючи на вимоги п. 12 ст. 3 Закону про РРО? Чи допустимо в касовому чеку на суму передоплати за товар у рядку "назва товару (послуги)" указувати "попередня оплата", як прописано в роз'ясненні з категорії 109.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)? Зокрема, там сказано: передоплату програмують у РРО через один ("загальний") артикул "передоплата товарів"; а коли покупець проводить остаточний розрахунок готівкою й отримує товар, потрібно використати режим попереднього програмування найменування цін товарів та обліку їх кількості. На жаль, у нормативних актах чіткої відповіді на ці запитання не знайти, тому, як практично провести цю операцію з РРО, просимо описати з наведенням прикладу.
Науково-дослідний інститут (бюджетна установа) (далі – інститут) з 26.02.2021 з власної ініціативи (протягом останніх 12 календарних місяців доходи з постачання товарів і послуг не перевищили 1 млн грн) анулював реєстрацію платника ПДВ.
За березень – травень 2021 р. інститут уклав договори на суму 2,1 млн грн без ПДВ, з них: з надання наукових послуг на суму 1,4 млн грн; з надання освітніх послуг – 0,197 млн грн; ліцензійних – 0,5 млн грн; за здавання макулатури й металобрухту – 0,003 млн грн.
Станом на 01.06.2021 інститут отримав кошти (перша подія) на суму 1,1 млн грн без урахування ПДВ на спеціальні (реєстраційні) рахунки від договорів: з надання наукових послуг на суму 0,6 млн грн; з надання освітніх послуг (заочна аспірантура) – 0,057 млн грн; ліцензійних на використання комп'ютерної програми (надання невиключного права на використання об'єкта права інтелектуальної власності – комп'ютерної програми) – 0,44 млн грн; за здавання макулатури й металобрухту – 0,003 млн грн.
Також одержав благодійні кошти від юридичних і фізичних осіб на суму 0,1 млн грн і базове фінансування основної діяльності державних наукових установ, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, на загальний рахунок за березень – травень 2021 р. у сумі 2,5 млн грн.
Які операції входять до розрахунку під час визначення суми оподатковуваних операцій для "порівняння з мільйоном" на вимогу ст. 181 ПКУ?
Коли інститут зобов'язаний зареєструватися платником ПДВ?
Якщо інститут зареєструється платником ПДВ, то як бути з коштами (перша подія), що надходитимуть за договорами, укладеними без урахування ПДВ?
Інколи під час списання непридатних ОЗ бюджетна установа вилучає цілком придатні запчастини, які можна використати для створення інших матеріальних активів. Обліковому боку цього питання ми й вирішили присвятити цю публікацію.
Бухгалтер бюджетної установи принаймні хоч раз стикався з потребою визначити справедливу вартість того чи іншого активу. Тому не зайвим буде пригадати, як і коли це потрібно робити.
Загалом в Україні налічується найбільша кількість державних підприємств у світі – 3733. На цей час 1261 підприємство потребує ліквідації, а під приватизацію підпадає 1006. Управління ними здійснює 60 владних органів.
Варто погодитись, що приватизація відкрила для бізнесу чимало нових можливостей: тепер чи не кожен може прийти та вільно купити для себе в держави цікаві й перспективні об'єкти. Така процедура дає змогу стати власником будь-якого приміщення в будь-якому куточку країни, інколи навіть за безцінь.
Водночас в інформаційних повідомленнях про продаж об'єктів приватизації дуже часто зазначено про необхідність у певних випадках отримати в Антимонопольному комітеті України попередній дозвіл на концентрацію. Тож і з'ясуймо, що ж це за випадки. Але спочатку трохи про власне приватизацію.
Коригування показників або виправлення помилок у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) майже повністю повторює порядок виправлення помилок у формі № 1ДФ, яку податкові агенти подавали за періоди до 2021 року. Нині у цьому питанні керуймося р. V Порядку № 4.
Нещодавно ми з'ясували, за яким порядком потрібно виправляти помилки в реквізитних даних застрахованих осіб у додатку 1 "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" (Д1) до Податкового розрахунка сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок). Докладніше про такі виправлення читайте в матеріалі "Додаток Д1 до Розрахунка: коригування реквізитів застрахованих осіб".
Тим часом у поточній публікації зосередимо увагу на порядку виправлення помилок у сумах нарахованого доходу (базі нарахування єдиного внеску) і сумах ЄСВ, виявлених у поданих Д1 із типом "Звітний" та "Звітний новий". Тобто розглянемо порядок коригування показників граф із 16 по 20 Д1.