роз'яснення з категорії 102.20.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затверджена постановою Кабміну від 28.04.2021 р. № 630
Зміни до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджені наказом Мінфіну від 01.06.2021 р. № 310, та Зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджені наказом Мінфіну від 19.04.2021 р. № 222
наказ Мінфіну "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" від 19.05.2021 р. № 278
наказ Мін'юсту "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5" від 29.06.2021 р. № 2320/5
Переоцінку запасів проводять на практиці нечасто. Зазвичай запаси уцінюють у специфічних випадках, зокрема перед продажем та у зв'язку з псуванням. У статті розповімо про те, як відобразити в бухгалтерському обліку результати такої переоцінки.
Операції з переоцінки активів деякі суб'єкти господарювання використовують в оптимізації оподаткування. Між тим судова практика свідчить про те, що такі операції супроводжуються ризиками. Про це й поговоримо в статті.
На перший погляд переоцінка активів не впливає на податковий облік. Однак точки "перетину" все ж таки є, про що й поговоримо в цій статті.
Переоцінка необоротних активів – процедура дорога і клопітка. Причому судова практика свідчить про те, що податківці ретельно досліджують підстави для проведення переоцінки й відображення її результатів у обліку. І все ж таки переоцінка є доволі корисним інструментом, який дає змогу оптимізувати облікові дані. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість про загальні моменти проведення переоцінки необоротних активів.
У статті "Переоцінка необоротних активів: загальні моменти" ми розглянули випадки проведення переоцінки необоротних активів та інші пов'язані загальні моменти. Продовжуючи цю тему, у статті продемонструємо на ситуаційних прикладах порядок відображення результатів переоцінки в бухгалтерському обліку.
З лютого 2020 року на кредитному ринку України діє програма фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва відповідно до Постанови № 28. І вже тисячі суб'єктів малого та середнього бізнесу скористалися її перевагами. Як відобразити в обліку та звітності операції за пільговими позиками – у нашій статті.
У ч. 5 ст. 34 Закону про військову службу передбачено, що персональний облік призовників, військовозобов'язаних і резервістів за місцем їхньої роботи покладено на керівників підприємств, установ, організацій. Також у п. 36 Порядку № 921 уточнено, що підприємства, установи й організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов'язаних за місцем їхньої роботи, у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди) строком більш як три місяці.
Тож працевлаштування осіб, на яких відповідно до законодавства України поширюються вимоги щодо виконання військового обов'язку, автоматично покладає на роботодавця певні зобов'язання. Далі розгляньмо, як підприємствам організовувати військовий облік призовників та військовозобов'язаних.
Добрий день, чи правильні дії ТОВ-орендаря в такій ситуації: ТОВ орендувало терміном на 3 роки для ведення госпдіяльності ОЗ, за якими проведено поліпшення на значну суму. Бухамортизація – за терміном оренди. Через 2 роки договір розриваємо та в декларації з прибутку робимо два коригування:
1) "+" фінрезультат на підставі абз. 1 п. 138.1 ПКУ на суму бухоблікової амортизації з розрахунку 3 років і одночасно "-" фінрезультат на підставі абз. 1 п. 138.2 ПКУ на суму податкової амортизації з розрахунку 12 років;
2) "+" фінрезультат на підставі абз. 3 п. 138.1 ПКУ на суму бухоблікової залишкової вартості з розрахунку 3 років і одночасно " - " фінрезультат на підставі абз. 2 п. 138.1 ПКУ на суму податкової залишкової вартості з розрахунку 12 років.
Отже, поліпшення збільшили податкові витрати орендаря та повинні збільшити дохід орендодавця.
Через 3 – 5 місяців ТОВ знову планує орендувати ці ж ОЗ, але зі збільшеною орендною платою та продовжити проводити їх поліпшення.
Чи є якісь податкові ризики для орендаря? На яку залишкову вартість поліпшень (бухоблікову чи податкову) необхідно нарахувати ПЗ з ПДВ?
Як подати Таблицю даних платника на мотиваційну винагороду (бонус) за виконання плану закупівель товару?
Працівники підприємства подавали заяви на отримання карантинної допомоги в розмірі 8000 грн, однак про фактичне отримання допомоги вони не повідомляють. Чи потрібно відображати таку допомогу в додатку 4ДФ об'єднаної звітності? І якщо так, то як роботодавець може дізнатись, чи отримував працівник допомогу?
Підкажіть, будь ласка, який порядок реєстрації нерезидента з постійним представництвом:
1. Якщо нерезидент реєструється в ДПС, то під час подання форми № 1-ОПН він повинен указати ТОВ як своє ПП і "...наділити повноваженнями зі сплати податку на прибуток підприємств свій зареєстрований... відокремлений підрозділ (..., представництво тощо)"?
2. Після цього ТОВ має подавати 2 декларації: за себе і за нерезидента? Що повинно бути задекларовано та у якій із декларацій?
3. Звіт із ТЦУ потрібно подавати від ТОВ чи від нерезидента?
4. ТОВ узагалі має знятися з обліку як платник податку на прибуток і залишитися тільки платником інших податків?
Добридень! Прошу надати роз'яснення в такій ситуації:
ФО (не ФОП) володіє комерційною нерухомістю, яку здає в оренду комерційним підприємствам.
Протягом дня на вході чергує консьєрж, а вночі – чергові, які всі є фізособами.
Чи є загроза "трудових" штрафів? У який спосіб повинні бути оформлені такі відносини сторін?
Чи потрібно подавати інформацію про бенефіціарів представництву нерезидента, що має правовий статус "без права юридичної особи"?
Як документально оформити видачу безпроцентної позики для директора, якщо готівку він знімає через картку-ключ? Цікавить саме бухгалтерський облік і документальне оформлення.
Продовжуючи "боргову" тематику, розпочату у статті "Списання дебіторської заборгованості в бюджетній установі", розглянемо порядок списання кредиторської заборгованості.
У бюджетній сфері до дебіторської заборгованості ставляться доволі пильно, особливо якщо йдеться про її списання. Тож не зайвим буде пригадати процедуру списання такого боргу й попутно розібратися в облікових моментах відображення цієї операції.
Продовжуючи тематику, розпочату в статті "Гранти в бюджетній установі: облік грошової допомоги", озвучимо специфіку отримання грантів, виражених у натуральній формі.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 однією з підстав для зупинення реєстрації податкових накладних є спрацювання критеріїв ризиковості платника ПДВ.
Водночас самі критерії ризиковості платника ПДВ визначено в додатку 1 до Порядку № 1165. Усього таких критеріїв 8. Тобто, якщо комісія ДПС установить відповідність платника ПДВ хоча б одному із цих восьми критеріїв, вона визнає його "ризиковим", що, своєю чергою, призведе до зупинення реєстрації податкових накладних, поданих ним на реєстрацію.
Пунктом 6 Порядку № 1165 також установлено, що факт зарахування платника ПДВ до категорії "ризикових" оформлюють відповідним рішенням комісії регіонального рівня (далі – КРР). А втім, платнику надано можливість подати до КРР інформацію й копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Ось на цьому етапі перед платником постає важливе завдання: визначити, яку саме інформацію й документи потрібно подати, аби переконати КРР у тому, що він не відповідає критеріям ризиковості.
З 4 червня до 31 серпня 2021 року діє перехідний період, протягом якого має відбутися перехід від паперової форми підтвердження тимчасової непрацездатності до електронної. Такий перехідний період визначено Наказом № 1066. Яка ж тепер ситуація з підтвердженням тимчасової непрацездатності – з'ясуймо.