Зміни, що вносяться до Порядку подання фінансової звітності, затверджені постановою Кабміну від 22.09.2021 р. № 998
лист ФДМУ від 26.08.2021 р. № 10-16-19614
лист Мін'юсту "Щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно неподання або несвоєчасного подання юридичною особою інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність чи документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи" від 14.09.2021 р. № 79493/8.4.4/32-21
лист Мінфіну від 22.09.2021 р. № 41020-07/К-64/1/2109
роз'яснення з категорії 102.09 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua))
На практиці доволі часто трапляється, що первинні документи своєчасно не надходять підприємству. І тоді постає питання, чи можна певні витрати зарахувати до собівартості продукції без первинних документів? На цей час таку ситуацію врегулював Мінфін. Як саме – розповімо у статті.
Аналіз судової практики щодо справ, пов'язаних із собівартістю, свідчить про те, що податківці зазвичай прискіпливо ставляться до визначення собівартості. Отже, краще підготуватися заздалегідь до питань, які можуть поставити контролери. Про це й поговоримо у статті.
Калькулювання продукції починається з того, що підприємство вибирає методи та способи калькулювання. Цю інформацію наводять у Положенні про облікову політику підприємства. Отже, у цій статті Б&З нагадає, з яких варіантів можна вибрати той, що є найбільш прийнятним у конкретній ситуації.
Без калькулювання собівартості продукції не може обійтися жодне виробниче підприємство. Відповідно до НП(С)БО 16 перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлює підприємство. Однак є загальні методичні основи калькулювання, які не завадить освіжити в пам'яті. Це ми і зробимо у статті.
Особливість обліку загальновиробничих витрат полягає в тому, що такі витрати розподіляють на підставі встановленої на підприємстві бази. Причому вибір такої бази впливає і на податковий прибуток. У статті розповімо про загальний механізм розподілу загальновиробничих витрат та способи оптимізації прибутку завдяки коректно обраній базі розподілу.
Продовжуючи цикл статей, присвячених щорічній інвентаризації, пропонуємо освіжити в пам'яті ключові моменти інвентаризації активів, зобов'язань і капіталу підприємства.
Осіння пора – це не лише чарівні пейзажі, а й необхідність провести річну інвентаризацію. У цій статті пропонуємо пригадати основні вимоги до інвентаризаційного процесу.
Статтею 43 Конституції України визначено, що громадянам гарантовано захист від незаконного звільнення. Тому звільнити працівника, тобто розірвати трудовий договір, можна лише з підстав і в порядку, визначених законодавством. За певних умов рішення про звільнення може бути прийняте за угодою сторін або ж ініціатором звільнення може бути сам працівник чи його роботодавець.
Якщо саме роботодавець ініціює звільнення свого працівника, то варто бути вкрай обережним, беручи до уваги всі вимоги законодавства, адже судова практика свідчить, що працівники доволі часто вдало поновлюються на роботі, доводячи незаконність свого звільнення. Певна річ, поновлення працівника на роботі супроводжуватиметься додатковими й нерідко істотними витратами на виплату середнього заробітку за рішенням суду.
Тож, за яких саме умов роботодавець може ініціювати звільнення свого працівника та на які важливі моменти потрібно зважати, читайте в нашій публікації
КЗпП у п. 1 ч. 1 ст. 40 дозволяє роботодавцеві ініціювати розірвання трудового договору з працівником у разі змін в організації виробництва та праці. Це можливо за умови ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Однак, перш ніж звільнити працівника, потрібно виконати низку вимог, передбачених законодавством. Інакше працівник може оскаржити в суді наказ про звільнення та поновитися на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тож, далі про законодавчі вимоги докладніше
У зв'язку зі змінами, внесеними до Порядку № 100 у вересні 2021 р., роботодавці повинні брати до уваги нові правила врахування премій під час нарахування відпускних і компенсації за невикористані відпустки, а також для оплати днів відрядження за середнім розрахунком. Далі про це – докладніше.
Продовжуючи інвентаризаційну тематику, пропонуємо розглянути особливості відображення в обліку інвентаризаційних різниць – нестач, лишків і пересортиці.
Чи має подавати "бенефіціарні" відомості підприємець?
Підприємство-постачальник у квітні 2021 р. на передоплату 50 тис. грн (ПДВ – 8,3 тис. грн) виписало й зареєструвало ПН і після повернення коштів у квітні 2021 р. виписало РК. Реєстрацію РК було зупинено 04.2021. Постачальник до декларації з ПДВ за 04.2021 вніс зобов'язання за ПН – 8,3 тис. грн (з'явилася сума перевищення ПЗ 8,3 тис. грн за 04.2021). У травні 2021 р. РК було розблоковано й зареєстровано. До декларації з ПДВ за травень 2021 р. внесли РК на 8,3 тис. грн (рядок декларації 7), але сума перевищення 8,3 тис. грн залишилася. Що необхідно для зняття суми перевищення ПЗ?
Працівнику надано щорічну відпустку з 12.10.2021. У вересні 2021 року також нараховано премію за ІІІ квартал 2021 р. в сумі 5000 грн. Як урахувати суму премії під час нарахування відпускних?
Продовжуючи цикл статей, присвячених річній інвентаризації, ознайомимося з бюджетною специфікою цього процесу, а також з обліковими наслідками її проведення.
Визначення фактичного отримувача доходів – справа делікатна. А оскільки від цього залежить серед іншого й порядок оподаткування, то не дивно, що стосовно цього виникають спори. Тож пропонуємо ознайомитися з деякими цікавими висновками судових інстанцій.
Із наближенням граничного терміну розкриття фактичних власників бізнесу і тема бенефіціарів заграла іншими фарбами. Адже це питання не обмежується безпосереднім впливом на діяльність підприємства у вигляді штрафів за нерозкриття бенефіціарних відомостей держреєстратору (див. статтю "Про бенефіціарів закиньте слівце", або Десять топових відповідей про розкриття фактичних власників бізнесу") чи донарахування від фіскалів через невідповідне визначення бенефіціара для податкових цілей (див. статтю "Бенефіціари: податковий аспект").
Серед іншого, бенефіціарне питання може виникати й під час проведення публічних закупівель. Як саме? Пригадаймо ключові точки їх перетину.
Наближення граничного терміну подання інформації щодо кінцевих бенефіціарів держреєстратору актуалізувало ще один аспект цього питання – податковий. Адже оподаткування також залежить від того, хто саме є фактичним отримувачем доходу.
Кампанія з розкриття кінцевих бенефіціарів вийшла на фінішну пряму, тож саме час пересвідчитися в належному дотриманні суб'єктами господарювання законодавчих вимог щодо цього питання.
Розкриття фактичних власників бізнесу триває. Після того як більшість респондентів розібралася з формуванням структури власності, на порядку денному постало питання щодо правильності засвідчення особи кінцевого бенефіціара. Тож сьогодні поговоримо про те, якими документами підтверджують таку особу.