Зміни, що вносяться до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252, затверджені постановою Кабміну від 28.04.2023 р. № 399
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 р. № 3050-IX
Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 р. № 3050-IX
наказ Мінфіну "Про внесення змін до Порядку проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень" від 06.04.2023 р. № 174
наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Змін до Порядку застосування податкової застави податковими органами" від 13.04.2023 р. № 188
накази Мінфіну "Про внесення зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 "Консолідована фінансова звітність" від 13.04.2023 р. № 189 та "Про внесення зміни до наказу Міністерства фінансів України від 13 квітня 2023 року № 189" від 04.05.2023 р. № 230
лист Мін'юсту від 27.04.2023 р. № 52831/8.4.3/32-23
постанова Кабміну "Про внесення змін до пункту 13 Положення про військово-транспортний обов'язок" від 21.04.2023 р. № 373
постанова КМУ "Про внесення змін до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади" від 12.05.2023 р. № 477
Зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, затверджені постановою Кабміну від 09.05.2023 р. № 465
Методика визначення належності бюджетних програм, завдань, проектів, робіт до сфери інформатизації Національної програми інформатизації, затверджена наказом Мінцифри від 29.03.2023 р. № 34
У цьому матеріалі з'ясуємо, які кроки має зробити роботодавець, якщо його працівник, мобілізований до лав Збройних Сил України, загинув. У п. 82 ч. 1 ст. 36 КЗпП визначено, що смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим є підставою припинення трудового договору. Отже, у разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин, тобто видати відповідний наказ, виплатити всі належні загиблому працівникові суми доходу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності – спадкоємцям. Розгляньмо ці питання детальніше.
Як нарахувати компенсацію за невикористану відпустку загиблому мобілізованому працівнику, якщо з 19.07.2022 виплати середнього заробітку йому було припинено відповідно до змін законодавства?
Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП за мобілізованим працівником на весь період його військової служби зберігаються місце роботи й посада. Це означає, що за ініціативою роботодавця звільняти такого працівника заборонено. Проте цілком можливим є звільнення мобілізованого працівника за його бажанням. Розгляньмо це докладніше.
Попри те, що наразі в Україні не оголошено демобілізацію, усе ж окремі військовослужбовці звільняються з військової служби і повертаються на роботу, де за ними відповідно до ст. 119 КЗпП зберігали робочі місця й посади. Зрозуміло, що після тривалого періоду військової служби більшість працівників цілком обґрунтовано бажають отримати щорічну відпустку за місцем роботи або компенсацію. Тож далі з'ясуємо, на що слід звертати увагу роботодавцям під час вирішення питань, пов'язаних із наданням відпусток або виплатою компенсації працівникам, які звільнилися з військової служби.
У разі мобілізації працівника він є увільненим від роботи на період воєнної служби. У зв'язку із цим такому працівникові допомогу по тимчасовій непрацездатності за місцем збереження місця роботи й посади не надають. Про це було вказано в листі ПФУ від 24.02.2023 р. № 2800-030401-8/9537. Але після повернення працівника на роботу у випадку звільнення з військової служби він отримує допомогу на загальних підставах. Проте в роботодавця можуть виникати питання щодо оплати листка непрацездатності такого працівника, адже період увільнення від роботи має суттєвий вплив на порядок нарахування лікарняних. Тож, далі про це докладніше.
Процедуру збільшення статутного капіталу раніше ми описували в статті "Збільшення та зменшення статутного капіталу ТОВ", а сьогодні поговоримо про тему більш вузьку, що стосується суто єдинників-юросіб.
Сьогодні поговоримо про нюанси встановлення максимальних роздрібних цін (далі –МРЦ).
Окремих працівників підприємств (установ, організацій) можна забронювати відповідно до умов, визначених у ст. 25 Закону № 3543. А саму процедуру бронювання з 31 січня 2023 року врегламентовано Порядком № 76. Як свідчить практика, роботодавцям не вдається знайти в цих нормативно-правових актах відповіді на низку питань, із якими вони стикаються під час бронювання працівників. Тож далі спробуємо розібратися з деякими з них. Але насамперед нагадаємо основні складові частини алгоритму бронювання працівників.
Підприємство є виробником електричної енергії із сонячного випромінювання (сонячна електростанція). Продає трейдеру електричну енергію на ринку двосторонніх договорів.
За правилами ринку реалізацію електроенергії здійснюють за плановими обсягами. Різницю між плановим і фактичним (виробленим) обсягом купують/продають трейдеру у вигляді небалансів (електрична енергія для врегулювання небалансів).
Якими проведеннями відобразити в бухгалтерському обліку від'ємні та позитивні різниці електричної енергії для врегулювання небалансів? Чи потрібно нараховувати акцизний податок на електроенергію для врегулювання небалансу?
Підприємство є стороною, відповідальною за баланс (СВБ).
Підприємство "А" (кредитор) відвантажило підприємству "Б" (перший боржник) партію товару на суму 20000000 грн (у тому числі ПДВ). Підприємство "Б" не може своєчасно виконати зобов'язання з оплати товару перед постачальником і переводить борг на підприємство – нерезидента "В" (новий боржник) без компенсації підприємству – нерезиденту "В". Компенсації не буде, надалі це буде як прощення боргу. Чи виникає валютний нагляд?
У договорі переведення боргу підприємство Б (перший боржник) має виплатити компенсацію в розмірі 50 % від суми боргу підприємству В – нерезиденту (новому боржнику). Як у цьому випадку з валютним контролем та з доцільністю?
Працівниця до 2022 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною. У 2022 році була у безоплатній відпустці цілий рік. Зараз вона звільняється і має 16 днів невикористаної відпустки (за період до декретної відпустки) і нову відпустку за 2022 рік. Як визначити суму компенсації за дні невикористаної відпустки?
Продовжуючи тему, розпочату публікацією "Архівна справа на підприємстві: організація зберігання документів", розгляньмо питання вилучення та знищення документів.
Сьогодні пропонуємо разом із нами вирішити непросту ситуацію, яка виникла у клієнта: "Фінансова компанія, платник податку на прибуток, неплатник ПДВ, веде облік за МСФЗ, надає кредити фізичним особам через мобільний додаток. Компанія застосовує коригування фінансового результату на різниці.
Згідно з п. 139.3 ПКУ формує резерв під очікувані кредитні збитки.
Від позичальника отримали Ухвалу суду про неплатоспроможність фізичної особи, суд ухвалив:
"Закрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню".
Питання:
Як правильно відобразити в бухгалтерському обліку та податковому обліку таку подію?
Чи належить така заборгованість до безнадійної згідно з пп. 14.1.11 ПКУ, якщо так, то який підпункт цього пункту можливо застосувати?
Чи потрібно відображати в об'єднаній звітності (додаток 4ДФ)?"
Сьогодні точиться багато небезпідставних розмов щодо повернення з 1 липня 2023 року РРО/ПРРО-перевірок, тож вихід податківців у "поля", враховуючи основний штрафний п. 1 ст. 17 Закону про РРО, бізнес відчує на собі істотно. Причому стосується це як ФОП, так і звичайних юросіб. Отже, це й буде темою нашої сьогоднішньої розмови.
У зв'язку з нещодавніми змінами у царині строків зберігання первинки та звітності для податкових цілей (див. публікацію "Первинку та фінзвітність зберігаємо щонайменше 5 років: новації Закону № 2970") пропонуємо докладніше розібратися в тому, як узагалі підприємство має зберігати власні документи.