Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Гривня чи інвалюта: встановлюємо у договорі ціну на товар
Олександр Зелений, експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Документ:

Кому читати:

суб’єктам господарювання

Що сталося:

роз’яснили, в яких грошових одиницях встановлювати у договорі ціну на товар

Спеціалісти Мінекономрозвитку визнали, що сьогодні питання встановлення ціни внутрішньоукраїнських договорів в еквіваленті іноземної валюти є дискусійним. Чинне законодавство містить неузгодженості щодо регулювання порушеного питання. Адже існує судова практика, яка вказує на можливість встановлення грошового еквівалента ціни зобов'язань в іноземній валюті у господарських відносинах.

Так, цивільне законодавство стверджує, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦКУ). Одночасно ч. 2 ст. 524 ЦКУ передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст.533 ЦКУ).

Господарське законодавство вважає, що грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 198 ГКУ).

А от ч. 2 ст. 189 ГКУ містить більш чіткі директиви та встановлює, що ціна зазначається в договорі у гривнях. У зовнішньоекономічних договорах (контрактах) ціни можуть визначатися за згодою сторін в іноземній валюті.

Законодавство про ціни і ціноутворення стверджує, що ціни на товари, призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, встановлюються винятково у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами уряду (ч. 2 ст. 10 Закону про ціни).

Держпідприємництва України у листі від 22.08.2014 р. № 6837 у цьому питанні схиляється до глави 21 ГКУ, якою встановлюються засади формування ціни у господарських правовідносинах, а саме – до ч. 2 ст. 189 ГКУ.

Тож, виходячи з цієї норми, у внутрішньоукраїнському договорі ціна повинна зазначатися у гривнях, а от у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) вона може за згодою сторін визначатися в іноземній валюті.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua