Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Посередництво в працевлаштуванні за кордоном: як не потрапити до шахраїв
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

У наші нелегкі часи все більше громадян прагнуть знайти роботу за кордоном. У цьому їм активно допомагають компанії, що займаються посередництвом у працевлаштуванні за кордоном. Разом з тим трапляється, що на цьому ґрунті громадян обманюють шахраї і повернути сплачені гроші, а часом і здоров'я, практично неможливо. Є і страшніші випадки, пов'язані з торгівлею людьми. У статті ми розповімо про те, яким вимогам повинні відповідати офіційно зареєстровані суб'єкти підприємництва, що займаються цим видом діяльності.

Основні вимоги до посередництва в працевлаштуванні за кордоном викладені у Законі № 5067. Відповідно до пп. 22 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва в працевлаштуванні, є:

1) зареєстрована у встановленому законом порядку юридична особа, що провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання;

2) фізична особа – підприємець,

які надають послуги з посередництва в працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до даного Закону та інших актів законодавства.

Тобто займатися даним видом діяльності можуть юридичні особи та фізичні особи – підприємці.

У юридичних осіб у статуті повинен бути зазначений такий вид діяльності, як "Послуги з працевлаштування", а у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців позначений один із видів діяльності під кодом 78 "Послуги щодо працевлаштування".

Діяльність суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва в працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню (ч. 1 ст. 38 Закону № 5067, п. 32 ст. 9 Закону № 1775). Тому перше, на що потрібно звернути увагу, чи є у суб'єкта господарювання відповідна ліцензія, оскільки без неї він працювати не може.

За відсутність ліцензії згідно з положеннями ч. 3 ст. 53 Закону № 5067 може бути накладено штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (у 2015 р. – 24360 грн.).

Таку ліцензію видає Державна служба зайнятості (п. 25 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2000 р. № 1698). Уся необхідна інформація для отримання ліцензії викладена в Наказі № 68.

Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого відокремленого підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії (п. 2.3 Ліцензійних умов). Тому у таких філій повинна бути завірена органом ліцензування копія ліцензії.

Є і встановлені вимоги до оформлення приміщення (офісу), у якому діють такі суб'єкти господарювання (ліцензіати).

Зокрема, згідно з п. 2.8 Ліцензійних умов при провадженні діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном ліцензіат повинен мати приміщення (офіс). Підтвердженням про наявність у ліцензіата приміщення є документ на право власності ліцензіата або оренди ним приміщення для провадження діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном.

На вході до приміщення (офісу) ліцензіата має бути вивіска із зазначенням:

найменування ліцензіата згідно з найменуванням, яке зазначено в ліцензії (крім фізичних осіб – підприємців);

інформації про режим роботи ліцензіата.

У службовому приміщенні (офісі) ліцензіата, де проводиться приймання громадян, на доступному для них місці мають знаходитися нормативно-правові акти та документи, а саме:

– інформація про повне найменування ліцензіата, його місцезнаходження або місце проживання фізичної особи – підприємця, номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника та/або власника;

– копія свідоцтва про державну реєстрацію;

– фотокопія ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

– перелік країн, до яких відповідно до укладених зовнішньоекономічних договорів ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;

– засвідчена ліцензіатом письмова інформація про характер майбутньої роботи, загальні умови праці та проживання у країні працевлаштування;

– номери телефонів Міністерства праці України;

Закон № 1775, Закон № 877 і витяг із Закону № 1023 у частині надання послуг;

– копія Ліцензійних умов;

– книга відгуків та пропозицій.

За нормами ч. 1 ст. 38 Закону № 5067 послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб'єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму).

Обов'язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.

Цей трудовий договір повинен відповідати законодавству держави працевлаштування та міжнародним договорам України, а також містити (пп. 3.3.5 Ліцензійних умов):

– основні реквізити роботодавця;

– професійні вимоги до працівника;

– відомості про характер роботи, умови праці, її оплати та проживання на території країни працевлаштування, соціального захисту (зокрема страхування);

– строк дії договору, умови продовження його дії та розірвання;

– порядок покриття транспортних витрат тощо.

Причому ці документи повинні бути перекладені, а копії (фотокопії) документів, складених іноземною мовою, і справжність підпису перекладача на їх перекладі українською мовою повинні бути нотаріально засвідчені (п. 3.4 Ліцензійних умов).

Крім того, згідно з п. 3.3 Ліцензійних умов з укладанням зовнішньоекономічного договору (контракту) ліцензіат повинен отримати від іноземного суб'єкта господарської діяльності:

копію дозволу на працевлаштування громадян України, виданого роботодавцю уповноваженим органом країни працевлаштування, якщо такий документ передбачено законодавством країни працевлаштування;

копію дозволу (ліцензії) на провадження посередницької діяльності у працевлаштуванні громадян України, виданого уповноваженим органом країни працевлаштування посереднику, якщо такий документ передбачено законодавством країни працевлаштування;

копію документа, що підтверджує факт реєстрації іноземного суб'єкта господарювання у країні місцезнаходження;

копію/витяг документа іноземного суб'єкта господарювання, що визначає вид його господарської діяльності, якщо законодавством країни працевлаштування не передбачено видачу дозволів (ліцензій) на працевлаштування громадян України.

Ці документи мають бути засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в консульській установі України (можуть бути також засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше).

Згідно з пп. 3.3.6 Ліцензійних умов суб'єкт господарювання повинен мати в наявності також засвідчену копію колективного договору (угоди) між іноземним роботодавцем та профспілковою організацією чи їх профоб'єднанням, якщо такий колективний договір (угода) є в наявності, а у разі його відсутності – довідку, засвідчену іноземним роботодавцем, про те, що такий договір (угода) не укладався.

Колективний договір повинен відповідати законодавству країни працевлаштування, а також містити такі вимоги:

– права та обов'язки іноземного роботодавця, зокрема щодо розміру заробітної плати найманого працівника, її порядку виплати, підстав припинення трудових відносин, умов побуту та медичного обслуговування (страхування), умов з охорони праці, репатріації найманого працівника;

– порядок надання іноземним роботодавцем компенсації найманому працівнику за дострокове розірвання трудового договору (з ініціативи роботодавця), за втрату повної або часткової працездатності найманого працівника, у разі його смерті або у випадку роботи найманого працівника в зонах бойових дій;

– порядок надання іноземним роботодавцем компенсації найманому працівнику за транспортні витрати (авіаквитки, проживання в готелі, харчування тощо);

– права та обов'язки найманого працівника;

– умови представлення профспілковою організацією чи її профоб'єднанням інтересів найманого працівника.

Крім того, ліцензіат зобов'язаний:

– вести журнал єдиного обліку клієнтів за формою, наведеною у додатку 7 до Ліцензійних умов. Цей журнал має бути прошнурований, пронумерований і завірений печаткою ліцензіата (пп. 3.6.3 Ліцензійних умов);

– до укладання з клієнтом договору (контракту) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надати клієнту засвідчену ним письмову достовірну інформацію про характер майбутньої роботи, загальні умови праці та проживання у країні працевлаштування (пп. 3.6.4 Ліцензійних умов).

У такий спосіб можна перевірити і наявність у суб'єкта господарювання зазначених документів.

Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб'єктом господарювання (ч. 2 ст. 38 Закону № 5067).

Згідно з п. 3.5 Ліцензійних умов такий договір (контракт) укладається в письмовій формі у двох примірниках: один видається клієнту, другий залишається у ліцензіата.

При цьому зазначений договір повинен містити наступні основні вимоги:

– номер, дату, місце укладання договору (контракту);

– найменування ліцензіата, номер та дату видачі ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном, номер телефону, адресу місцезнаходження та/або місця провадження діяльності ліцензіата;

– відомості про клієнта (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, номер телефону тощо);

– визначення предмета договору (контракту);

– права, обов'язки та відповідальність сторін, в тому числі фінансові зобов'язання;

– умови змін, розірвання та анулювання договору (контракту);

– порядок вирішення спірних питань;

– місце підписання трудового договору з іноземним роботодавцем;

– термін дії договору (контракту);

– визначення форс-мажорних обставин та дії сторін при їх настанні;

– перелік додаткових послуг, що можуть бути надані посередником за плату.

Врахуйте: у договорі має бути зазначено, що суб'єкт господарювання надає саме послуги із працевлаштування за кордоном, а не, скажімо, інформаційно-консультаційні послуги. Такі послуги теж можуть бути позначені в договорі як додаткові, але основний обов'язок за договором – це саме працевлаштування.

Виконання договору (контракту) між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва в працевлаштуванні на роботу за кордоном оформляється актом про надання (приймання) послуг, який підписується обома сторонами.

Суб'єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта виконаних послуг (ч. 2 ст. 38 Закону № 5067). А нормами пп. 3.6.7 Ліцензійних умов заборонено стягувати з клієнтів будь-які види попередніх оплат за послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном до отримання клієнтом завізованого іноземним роботодавцем трудового договору (контракту) та/або робочої візи (в разі наявності між Україною та країною працевлаштування візового порядку в'їзду) в посольстві (консульстві) іноземної країни.

Тому якщо в особи вимагають передоплату за послуги із працевлаштування до отримання зазначених документів, це свідчить про порушення норм ч. 2 ст. 38 Закону № 5067. А за таке порушення положеннями ч. 8 ст. 53 Закону № 5067 передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (у 2015 р. – 12180 грн.). Тому суб'єкти господарювання, які працюють офіційно, на такі дії не підуть.

Ще один нюанс: працевлаштування в країни з візовим порядком в'їзду може відбуватися тільки на підставі робочої (а не туристичної візи). Тому якщо компанія пропонує оформити туристичну візу, а "на місці зорієнтуватися", дуже ймовірно, що це шахраї.

Про облік у юросіб операцій посередництва в працевлаштуванні можна дізнатися із матеріалу "Посередництво в працевлаштуванні за кордоном: облік у юридичних осіб" (№ 22 за 2015 р.) видання "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН".

1. Закон № 5067Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

2. Закон № 877Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V.

3. Закон № 1023  – Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 р. № 1023-XII.

4. Закон № 1775Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1775-III.

5. Наказ № 68наказ Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України від 03.07.2013 р. № 68 "Про затвердження інформаційних і технологічних карток адміністративних послуг щодо ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із посередництвом у працевлаштуванні на роботу за кордоном".

6. Ліцензійні умови – Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 06.09.2010 р. № 272.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua