Як відомо, з 01.01.2016 року правила застосування спрощеної системи оподаткування в Україні знову трохи змінилися. Зміни до ПКУ були внесені Законом № 909. Так, на сьогодні спрощена система оподаткування для юридичних осіб представлена двома групами – третьою і четвертою, про них і піде мова у цій статі.
Спрощена система оподаткування (єдиний податок) приваблює багатьох платників простішими, ніж на загальній системі, правилами податкового обліку та меншим ризиком різних перевірок і санкцій. Умови перебування на спрощеній системі встановлені п. 291.4 ПКУ.
Так, юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
• третя група – юридичні особи – суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
• четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене ПКУ.
При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку – юридичні особи за умови неперевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку – юридичних осіб.
Як зазначалося вище, до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 4 п. 291.4 ПКУ).
У селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також відносяться племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об'єднаннях) з племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів'я тварин (пп. 291.4.2 ПКУ).
Якщо сільськогосподарський товаровиробник створюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма про дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва поширюється на:
– всіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
– кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділення;
– особу, утворену шляхом перетворення (пп. 291.4.3 ПКУ).
Сільськогосподарський товаровиробник, створений шляхом злиття або приєднання, може бути платником податку в рік створення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь в його створенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 291.4.4 ПКУ).
Сільськогосподарський товаровиробник, створений шляхом перетворення платника податків, може бути платником податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 291.4.5 ПКУ).
Сільськогосподарські товаровиробники, створені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 291.4.6 ПКУ).
Новостворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (пп. 291.4.7 ПКУ).
Згідно з нормами п. 2921.3 ПКУ підставою для нарахування єдиного податку для платників ЄП 4 групи є дані держземкадастру та/або дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З 01.01.2015 р. видачу витягів про оцінку земельних ділянок здійснюють центри надання адміністративних послуг, що утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування територіальними органами Держземагентства (Наказ № 435). Зазначений витяг видається безоплатно протягом семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Види діяльності, що не дають права обрати спрощену систему оподаткування
Не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють (пп. 291.5 ПКУ):
• діяльність з організації, проведення азартних ігор;
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л) тощо.
Водночас право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не поширюється на:
• страхових (перестрахових) брокерів, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстраторів цінних паперів;
• суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
• представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
• юридичних осіб – нерезидентів;
• суб'єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи (пп. 291.51 ПКУ):
• суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
• суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
• суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Однією з головних умов перебування на спрощеній системі оподаткування є те, що платники єдиного податку – юридичні особи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Ставки єдиного податку для третьої та четвертої груп платників
Для різних груп платників єдиного податку ст. 293 ПКУ передбачає різні типи ставок:
• фіксовані (у відсотках до розміру мінімальної зарплати, встановленого на 1 січня поточного року);
• відсоткові (у відсотках до суми доходу платника єдиного податку).
Відсоткові ставки єдиного податку для третьої групи платників єдиного податку – юридичних осіб встановлено у таких розмірах:
• 3 відсотки суми доходу (за умови сплати ПДВ відповідно до розділу V ПКУ);
• 5 відсотків суми доходу (ПДВ включається до складу єдиного податку).
У разі порушення умови перебування на єдиному податку для платників встановлюються підвищені ставки.
Так, до деяких доходів юридичних осіб застосовується ставка єдиного податку у подвійному розмірі, тобто 6 відсотків для платників ПДВ та 10 відсотків для неплатників ПДВ. У разі отримання таких доходів, окрім застосування підвищеної ставки, юрособи повинні в обов'язковому порядку перейти на загальну систему оподаткування.
Ставки єдиного податку для юридичних осіб встановлюються у подвійному розмірі ставок:
1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у пп. 3 п. 291.4 ПКУ;
2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого, ніж грошовий, способу розрахунків;
3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (п. 293.5 ПКУ).
Ставки єдиного податку для платників четвертої групи
Згідно з п. 293.9 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування.
Для наочності розміри ставок наведемо в табличному вигляді:
Категорія (тип) земель | Розміри ставок (у відсотках бази оподаткування) |
– для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті*, або наданих їм у користування, у тому числі на умовах оренди) | 0,81 |
– для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах** і на поліських територіях | 0,49 |
– для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) | 0,49 |
– для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях | 0,16 |
– для земель водного фонду | 2,43 |
– для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або наданих їм у користування, у тому числі на умовах оренди | 5,4 |
* Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки, над двома третіми доходу (66 відсотків) від реалізації всієї власноручно виробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.
** Перелік гірських зон затверджено Постановою № 647.
Порядок і строки сплати єдиного податку юридичними особами
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Єдиний податок сплачується до місцевого бюджету за місцем податкової адреси платника єдиного податку – юридичної особи (п. 295.4 ПКУ).
Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Платники єдиного податку третьої групи платників сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий квартал (п. 295.3 ПКУ).
Підставою для нарахування єдиного податку платниками четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 2921.3 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням платника податків і місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (п. 295.9 ПКУ).
Податок сплачується щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у розмірах:
в I кварталі – 10 відсотків;
в II кварталі – 10 відсотків;
в III кварталі – 50 відсотків;
в IV кварталі – 30 відсотків.
Сільгоспвиробники сплачують єдиний податок щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у встановлених ПКУ розмірах.
Суми податку перераховуються на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
Податки та збори, які сплачує платник єдиного податку і від сплати яких звільняється
Однією з переваг спрощеної системи оподаткування є те, що платники єдиного податку – юридичні особи звільняються від нарахування, сплати і подання звітності з податку на прибуток.
Крім того, сплата єдиного податку звільняє суб'єктів господарювання від нарахування і сплати таких податків і зборів (п. 297.1 ПКУ):
• ПДВ (крім платників третьої групи за ставкою 3 %, а також платників четвертої групи*);
• податку на майно, в частині земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, не використовувані платниками першої – третьої груп у господарській діяльності та платниками ЄП IV групи для сільськогосподарського виробництва);
• рентної плати за спеціальне використання води – платниками четвертої групи.
* Про сплату та нарахування ПДВ спецрежимниками читайте у матеріалах видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 06 за 2016 рік):
"Спецрежим оподаткування ПДВ для сільського господарства: основні моменти";
"Спецрежим оподаткування ПДВ для сільського господарства: порядок розрахунку ПДВ";
"Спецрежим оподаткування ПДВ для сільського господарства: особливості заповнення декларації";
"Спецрежим оподаткування ПДВ для сільського господарства: заповнення декларації на прикладі".
Але перебування на спрощеній системі оподаткування звільняє далеко не від усіх податків. Більше того, всі інші податки і збори, передбачені ПКУ, але не зазначені в п. 297.1 ПКУ, сплачуються на загальних підставах.
Водночас платники єдиного податку – юридичні особи виконують функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних ПДФО доходів на користь фізичних осіб, які перебувають з ними в трудових або цивільно-правових відносинах.
Також на тему єдиного податку читайте у матеріалах видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 13 за 2016 рік):
"Платники єдиного податку – юридичні особи: облік та оподаткування";
"Платники єдиного податку – фізичні особи: особливості перебування на спрощеній системі";
"Платники єдиного податку – фізичні особи: облік та оподаткування";
"Cпрощена система оподаткування: реєстрація платником ПДВ".
Додатково на цю тему читайте матеріал "Чи сплачують єдинники плату за землю" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 10 за 2016 рік).
1. ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
3. Закон про страхування – Закон України "Про страхування" від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.
5. Постанова № 647 – Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджений постановою КМ України від 11.08.95 р. № 647.
6. Наказ № 435 – наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 25.12.2014 р. № 435 "Про надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг".
