Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Середня зарплата для лікарняного: покроковий алгоритм розрахунку
Олена Ткаченко, консультант з питань обліку та оподаткування

У разі хвороби кожен працівник має право на оплату лікарняного на підставі листка непрацездатності. Розрахунок такої оплати проводять виходячи із середньої зарплати за правилами Порядку № 1266, який унаслідок кардинальних змін було викладено в новій редакції в липні 2015 року.

Загальний алгоритм розрахунку як для оплати перших п'яти днів непрацездатності за рахунок роботодавця, так і допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності однаковий. З 04.07.2016 р. розрахунок проводять за календарні дні хвороби. Для цього суму денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, множимо на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Процент оплати лікарняних залежить від страхового стажу та становить:

• 50 % середнього заробітку – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;

• 60 % середнього заробітку – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;

• 70 % середнього заробітку – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

• 100 % середнього заробітку – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років (ст. 24 Закону № 1105).

Базовий показник для обчислення лікарняних – середньоденний заробіток. Алгоритм його розрахунку такий.

1. Визначаємо розрахунковий період.

Відповідно до нової редакції Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування в трудових відносинах (з 1-го до 1-го числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок, тобто працівник захворів (п. 25 Порядку № 1266).

Але в разі:

• якщо застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа) (п. 26 Порядку № 1266);

• коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Місяць, у якому працівника було прийнято на роботу з першого робочого дня, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунку виплат.

Місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), у яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (п. 3 Порядку № 1266).

До поважних причин належать:

• тимчасова непрацездатність;

• відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

• відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати;

• відпустки без збереження заробітної плати, надані відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону № 504 (див. лист ФСС з ТВП від 20.08.2015 р. № 5.2-32-1359).

На думку Мінсоцполітики, яку викладено в листі від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15, період військової служби працівника за призовом під час мобілізації на особливий період можна вважати періодом, невідпрацьованим з поважної причини. Тому, якщо деякі місяці та дні розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної поважної причини, то фахівці Мінсоцполітики пропонують виключати їх з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за відпрацьовані місяці та дні розрахункового періоду.

2. Визначаємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Після визначення розрахункового періоду підраховуємо кількість календарних днів за місяці розрахункового періоду.

Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду (див. п. 5 розд. ІІІ Наказу № 1022, лист Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 523/18/99-15, лист ФСС з ТВП від 25.08.2015 р. № 5.2-32-1375).

3. Визначаємо сукупний заробіток за розрахунковий період.

Про всі нюанси визначення сукупного доходу для розрахунку лікарняних читайте в статті "Сукупний дохід для визначення лікарняних: враховуємо нюанси" видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 24 за 2016 рік).

4. Визначаємо середньоденний заробіток.

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів перебування в трудових відносинах у розрахунковому періоді, визначену відповідно до п. 2 алгоритму (п. 3 Порядку № 1266).

Якщо розрахунок проводиться з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) або розміру мінзарплати, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 5 Порядку № 1266).

Якщо демобілізований працівник у розрахунковому періоду не має відпрацьованого часу, то середньоденний заробіток розраховують із тарифної ставки (посадового окладу) або мінімальної зарплати на день настання страхового випадку, якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлювались. Інакше – розрахунок проводять із фактичних виплат за розрахунковий період.

5. Розраховуємо розмір денної виплати.

Для цього середньоденну зарплату помножуємо на відсоток страхового стажу (відповідно до ст. 24 Закону № 1105).

6. Порівнюємо суму середньоденного заробітку з максимальною та мінімальною середньоденною виплатою.

Сума лікарняного в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (п. 2 Порядку № 1266).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску в розрахунку на один календарний день обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 4 Порядку № 1266). У п. 4 розд. ІІІ Наказу № 1022 також наведено, як застосовувати максимальне обмеження розміру заробітку та максимальний розмір середньоденної зарплати.

Нагадаємо: максимальна величина бази нарахування єдиного внеску у 2016 році становить: з 01.01.2016 р. по 30.04.2016 р. – 34450,00 грн, з 01.05.2016 р. по 30.11.2016 р. – 36250,00 грн, з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. – 38750,00 грн.

Якщо сума середньоденної зарплати не перевищує максимальну, то сума денної виплати помножується на кількість днів, що підлягають оплаті. Але якщо сума середньоденної заробітної плати перевищує максимальну, то сума виплати (розрахована виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ) помножується на кількість днів, що підлягають оплаті (див. Лист № 529). Відповідно, зменшується загальна сума страхової виплати.

У п. 29 Порядку № 1266 також зазначено, коли маємо обмежити середньоденний заробіток мінімальною величиною. Так, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування працівник мав страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку лікарняних визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, установлений законом у місяці настання страхового випадку.

Тож, на думку Мінсоцполітики, викладену в Листі № 529, допомогу по тимчасовій непрацездатності в такому випадку необхідно розраховувати в такій послідовності:

1) розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;

2) розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата помножується на відсоток страхового стажу);

3) порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної заробітної плати;

4) якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;

5) якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума виплати розраховується виходячи з мінімальної виплати без додаткового урахування відсотка страхового стажу.

7. Обчислюємо суму лікарняних.

Для цього суму денної виплати (у відсотках середньоденної заробітної плати) помножуємо на кількість календарних днів, що підлягають оплаті, якщо сума денної виплати не перевищує максимальної величини бази нарахування ЄСВ та є більшою за мінімальну величину (мінімальну зарплату), якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку працівник мав страховий стаж менше 6 місяців. Інакше – для розрахунку застосовуємо максимальну та мінімальну величину.

У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому випадку визначається за кожним місцем роботи окремо (п. 30 Порядку № 1266).

У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Умова:

Працівника прийняли на роботу на підприємство 4 березня 2016 р. з посадовим окладом 5000,00 грн. Загальний стаж роботи – 4 роки, але перед останнім місцем роботи він не працював близько року. Працівник хворів з 08 по 16 червня 2016 р.

Рішення:

У цьому випадку страховий стаж протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку становить менше 6 місяців.

Отже, дотримуючись алгоритму розрахунку:

1. Визначаємо розрахунковий період, який у нашому випадку становить квітень – травень 2016 р.

2. Підраховуємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

30 + 31 = 61 к. дн.

3. Визначаємо сукупний заробіток у розрахунковому періоді:

5000 грн х 2 = 10000 грн.

4. Обчислюємо середньоденну зарплату:

10000 грн / 61 к. дн. = 163,93 грн.

5. Розраховуємо розмір денної виплати (відсоток страхового стажу 60 %):

163,93 грн х 60 % = 98,36 грн.

6. Порівнюємо з максимальним і мінімальним обмеженням:

Максимальна величина – 1190,88 грн (36250,00 грн / 30,44).

Мінімальна величина – 47,63 грн (1450,00 грн / 30,44).

7. Оскільки розмір лікарняного не може перевищувати мінімальну величину 47,63 грн, для розрахунку беремо саме цей розмір:

• оплата перших 5 днів непрацездатності:

47,63 грн х 5 к. дн. = 238,15 грн.

• допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС з ТВП:

47,63 грн х 4 к. дн. = 190,52 грн.

Усього сума лікарняного – 428,67 грн.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua