Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Зміни до ПКУ – 2019: на що впливає нова термінологія СЕАРП
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Головний пакет змін, привнесених Законом № 2628, стосується порядку електронного адміністрування пального та спирту. Незважаючи на те, що ці новації запрацюють із 01.07.2019, суб'єктам господарювання не завадить ознайомитися з ними вже зараз. Оскільки нововведення надзвичайно серйозні, ми вирішили розглянути їх докладно. Зокрема, у цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розкаже про новації, пов'язані зі змінами поняття "акцизний склад".

Усі законодавчі нововведення пов'язані з тим, що з 01.07.2019 у системі електронного адміністрування пального (СЕАРП) облік вестиметься не тільки в розрізі платників акцизного податку, а й за кожним місцем зберігання та реалізації пального.

Як це виглядатиме? Розпочнемо з того, що всі операції в СЕАРП буде "прив'язано" виключно до реалізації пального з акцизного складу / акцизного складу пересувного.

Зокрема, згідно з новою редакцією пп. 213.1.12 ПКУ (набуває чинності з 01.07.2019) об'єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

– отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних (до 01.07.2019 – від інших платників акцизного податку), що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН;

– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

– вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, установлених ст. 229 ПКУ.

Відповідно до нової редакції пп. 14.1.212 ПКУ (набуває чинності з 01.07.2019):

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

– до акцизного складу;

– до акцизного складу пересувного;

– для власного споживання чи промислової переробки;

– будь-яким іншим особам.

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

– у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

– при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, акцизний податок із суми перевищення обсягів реалізованого пального сплачуватимуть тільки розпорядники акцизного складу (акцизного складу пересувного). А от критерій "використання пального у власній діяльності", а також критерій переходу права власності на пальне з 01.07.2019 вже не застосовуватиметься.

Головний момент: якщо суб'єкт господарювання потрапляє до категорії розпорядників акцизного складу, будь-яку фізичну передачу пального з такого акцизного складу (зокрема виключно для власних потреб) має бути відображено в СЕАРП.

У зв'язку з цим необхідно чітко визначитися з тим, що належить до акцизного складу. Зараз визначення акцизного складу міститься в пп. 14.1.6 ПКУ. З 01.07.2019 воно стане більш чітким і виглядатиме так:

акцизний склад – це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Отже, головним у питанні визначення акцизного складу є критерій "обсягу" зберігання пального. До позитивних нововведень можна віднести те, що "малообсягові" зберігання не підпадають під поняття "акцизний склад" і, відповідно, такі склади не потрібно реєструвати в СЕАРП, причому для платників єдиного податку (сільськогосподарських товаровиробників) критерій обсягу збільшено (далі – див. табл.).

Таблиця

Платник

Критерій обсягу пального

Критерій напряму використання пального

1. Платник єдиного податку IV групи

Обсяг придбаного протягом календарного року пального не перевищує 10000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії)

Пальне використовується виключно для потреб власного споживання, операції з реалізації та зберігання пального іншим особам не здійснюються

2. Інші суб'єкти господарювання

Загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м3, а суб'єкт господарювання – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії)

Пальне використовується виключно для потреб власного споживання або промислової переробки, операції з реалізації та зберігання пального іншим особам не здійснюються

Разом з тим є в цих новаціях і ложка дьогтю. Методом від зворотного виходить, що ті суб'єкти господарювання, які перевищують зазначені обсяги зберігання пального, підпадають під поняття "розпорядник акцизного складу" навіть у тому випадку, якщо вони використовують пальне, що зберігається на складі, виключно для потреб власного споживання. І при цьому жодних операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам не здійснюють! Тобто коло платників акцизного податку з обсягів перевищення пального розширюється.

Ідемо далі. З 01.07.2019 у ПКУ упроваджується новий пп. 14.1.61 ПКУ, у якому наводиться визначення "акцизний склад пересувний". Таким уважається транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. "а" п. 2 ч. 2 ст. 91 МКУ);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Тобто транспортний засіб не вважатиметься акцизним складом пересувним лише в разі дотримання таких умов:

1) такий транспортний засіб використовує суб'єкт господарювання, який не є розпорядником акцизного складу (тобто в нього немає інших акцизних складів);

2) транспортний засіб використовується для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Інакше кажучи, транспортний засіб не підпадає під поняття "акцизний склад пересувний" лише якщо суб'єкт господарювання перевозить ним придбане у власність пальне для власних потреб, при цьому інших акцизних складів у такого суб'єкта немає.

Якщо у суб'єкта господарювання є акцизний склад, він підпадає під визначення "розпорядник акцизного складу". Згідно з оновленою редакцією пп. 14.1.224 ПКУ (набуває чинності з 01.07.2019):

розпорядник акцизного складу – суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Своєю чергою, за нормами нового пп. 14.1.2241 ПКУ (набуває чинності з 01.07.2019):

розпорядник акцизного складу пересувного – суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

– реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

– увозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Виходить, що розпорядником акцизного складу пересувного є власник пального, а перевізник таким не є.

Підсумуємо: за новими правилами, які діятимуть з 01.07.2019, у СЕАРП братимуть участь тільки розпорядники акцизних складів (акцизних складів пересувних). До таких, по суті, належать усі суб'єкти господарювання, які мають площі для зберігання пального або зберігають (перевозять) своє пальне у транспортних засобах. При цьому не має значення, як саме далі це пальне використовується: розпорядником акцизного складу може бути і суб'єкт господарювання, який використовує пальне виключно для власних потреб. Не включаються до кола розпорядників акцизних складів (і не беруть участі в СЕАРП) лише ті суб'єкти господарювання, які потрапили до числа винятків (зокрема суб'єкти, які зберігають пальне в незначних обсягах для власних потреб).

Також на цю тему читайте такі матеріали:

"Зміни до ПКУ – 2019: адміністрування податків";

"Зміни до ПКУ – 2019: ПДВ";

"Зміни до ПКУ – 2019: податок на прибуток і ТЦУ";

"Зміни до ПКУ – 2019: місцеві податки та збори";

"Зміни до ПКУ – 2019: чого очікувати щодо ПДФО та ЄСВ";

"Зміни до ПКУ – 2019: екоподаток, рента й плата за землю";

"Зміни до ПКУ – 2019: вимоги до обладнання акцизного складу";

"Зміни до ПКУ – 2019: новації в реєстрації акцизних накладних";

"Зміни до ПКУ – 2019: нові штрафи за порушення обігу пального";

"Зміни до ПКУ – 2019: нові правила ліцензування обігу пального".

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2018

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua