Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Оплата надурочної роботи в агросекторі
Світлана Лістрова, бухгалтер-експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Для сільськогосподарської галузі характерна нерівномірна загруженість роботою протягом календарного року та застосування різних форм оплати праці. У напружені періоди (весняно-польові роботи, жнива) працівники часто працюють понад тривалість робочої зміни й щоразу виникають запитання: чи буде це порушенням норм КЗпП та як і коли оплачувати надурочну роботу?

На сільськогосподарських підприємствах застосовуються різні форми оплати праці: відрядна, погодинна, за місячними окладами. Досить часто поєднується відрядна оплата з погодинною залежно від того, які саме роботи виконуються.

Звісно, постає й запитання: як же організувати роботу, якщо у певні місяці роботи забагато і є переробіток, а в деякі – взагалі немає можливості зайняти працівників роботою щодня і повний робочий день?

У сільськогосподарській галузі досить поширене застосування підсумованого обліку робочого часу з річним обліковим періодом. При цьому законодавством чітко не визначено, у разі якої форми оплати праці може застосовуватися підсумований облік робочого часу.

Тож можна зробити висновок, що підсумований облік робочого часу може застосовуватися в разі відрядної, погодинної оплати праці, а також у разі їх поєднання, чи коли проводять оплату за місячним посадовим окладом (тарифною ставкою).

Але дуже важливо розібратися, коли робота вважатиметься надурочною, а коли – ні. Чому? Справа в тому, що непроведення оплати надурочної роботи є порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, на що вказує ст. 12 Закону про оплату праці. Тому Держпраці наголошує, що за таке порушення загрожує фінансовий штраф, передбачений абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у 10-кратному розмірі мінзарплати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Надурочна робота: коли можлива та які обмеження

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (ст. ст. 52, 53, 61 КЗпП). Такі роботи зазвичай не допускаються, тому ст. 62 КЗпП установлює виключні випадки, коли роботодавець може застосувати надурочні роботи, а саме:

• при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

• при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв'язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працюючих;

• при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви (роботодавець зобов'язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником).

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Аби відстежувати це, роботодавець повинен вести облік надурочних робіт для кожного працівника (ст. 65 КЗпП). Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається (ч. 4 ст. 106 КЗпП).

Надурочна робота в разі погодинної оплати праці

Погодинна оплата праці є однією з форм почасової форми оплати праці. Вона передбачає нарахування зарплати працівникам виходячи з годинної тарифної ставки і фактичної кількості відпрацьованих годин за відповідний місяць.

Годинну ставку для оплати визначають, розділивши місячну тарифну ставку, встановлену працівнику відповідно до кваліфікації, на середньомісячну кількість робочих годин у відповідному календарному році. Середньомісячну кількість годин вираховують, розділивши річний фонд робочого часу на 12, у 2019 році: 1993 год / 12 = 166,1 год.

Щомісяця працівнику нараховують зарплату за встановленою годинною ставкою залежно від кількості відпрацьованих годин у відповідному місяці. Але погодинна оплата праці не дає підстав для скорочення нормальної тривалості робочого часу (п. 3 Постанови № 330). Тобто місячну норму годин має бути відпрацьовано.

Зазвичай у разі погодинної оплати праці працівники трудяться відповідно до графіка, установленого Правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР), чи графіків змінності. Надурочною роботою під час погодинної оплати праці є робота понад встановлену тривалість робочого дня (зміни).

Отже, щомісяця працівник має відпрацювати встановлену місячну норму робочого часу. Якщо ж він відпрацює більше норми, то це вже надурочна робота.

За погодинною системою оплати праці роботу в надурочний час оплачують в подвійному розмірі годинної ставки (ч. 1 ст. 106 КЗпП).

1

Умова:

Птахівнику IV розряду оплачують роботу погодинно. Годинну ставку встановлено – 20,82 грн. За березень 2019 року згідно з табелем обліку робочого часу відпрацьовано 162 години, у т. ч. надурочні – 3 години. Також нараховано надбавку за інтенсивність – 12 % тарифної ставки. Дані умовні.

Рішення:

За 159 годин роботи птахівнику нарахували: (20,82 грн x 159 год) + (20,82 грн x 159 год) x 12 % = 3707,63 грн.

За надурочну роботу нараховано: (20,82 грн x 2) x 3 = 124,92 грн.

Перевіримо, чи дотримано гарантії щодо розміру мінімальної зарплати в годинному розмірі (без урахування оплати надурочної роботи): 3707,63 грн / 159 год = 23,32 грн. Оскільки розмір мінзарплати в годинному розмірі – 25,13 грн, то потрібно ще доплатити: (25,13 грн x 159 год) - 3707,63 грн = 288,04 грн.

Загальна сума зарплати за квітень 2019 року: 3707,63 грн + 124,92 грн + 288,04 грн = 4120,59 грн.

Надурочна робота в разі відрядної оплати праці

У разі застосування простої відрядної оплати праці зарплату нараховують за відрядними розцінками залежно від обсягу виробітку.

Під час відрядної оплати праці розцінки визначають згідно зі ст. 90 КЗпП виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу) одним із двох способів:

• розділивши погодинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку;

або

• перемноживши погодинну (денну) тарифну ставку, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачують доплату в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години (ч. 2 ст. 106 КЗпП).

Зазначена норма вказує на те, що в разі відрядної оплати праці теж потрібно вести облік надурочної роботи. Держпраці неодноразово наголошувала, що на вимогу ч. 2 ст. 30 Закону про оплату праці потрібно вести облік робочого часу. Також ч. 2 ст. 65 КЗпП вимагає вести облік надурочної роботи незалежно від системи і форми оплати праці.

2

Умова:

Трактористу-машиністу V розряду оплачують роботу за преміально-відрядною системою оплати. Годинну ставку відповідно до його кваліфікації встановлено – 26,60 грн.

Протягом квітня 2019 року він виконував кілька видів робіт, які оплачено за відрядними розцінками, включаючи надурочну роботу, у загальній сумі 4975,26 грн. Також 10 годин оплачено за годинною ставкою (26,60 грн) – 266,00 грн. За квітень 2019 р. згідно з обліковими листами тракториста і табелем обліку робочого часу відпрацьовано 175 годин (норма – 167 год), у т. ч. надурочні (відрядна система оплати) – 8 годин. Також нараховано премію – 995,05 грн.

Рішення:

За надурочну роботу доплачують 100 % тарифної ставки робітника-погодинника за кожну надурочну годину: 26,60 грн x 8 год = 212,80 грн.

За 175 годин роботи трактористу-машиністу в квітні 2019 р. нарахували: 4975,26 грн + 995,05 грн + 212,80 грн = 6183,11 грн.

Надурочна робота в разі поєднання відрядної й погодинної оплати праці

На практиці нерідко трапляється, що протягом місяця, скажімо, тракторист-машиніст виконує польові роботи з відрядною оплатою праці, а перегони техніки з одного поля на інше – за погодинною оплатою.

Як зазначено вище, у будь-якому випадку потрібно вести облік надурочної роботи. Проте для відрядної і почасової оплати встановлено різні механізми оплати надурочної роботи:

• у разі погодинної оплати надурочні години оплачують у подвійному розмірі годинної ставки;

• у разі відрядної оплати праці доплачують 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.

Отже, неважливо, як оплачено перепрацьовані години (за погодинною чи відрядною оплатою), за надурочні години потрібно доплатити годинну ставку працівника відповідної кваліфікації.

3

Умова:

Скористаємося умовами прикладу 2, але припустимо, що трактористу-машиністу V розряду частину місяця оплатили за відрядними розцінками у загальній сумі 4820 грн, а частину – за погодинною оплатою: 10 годин оплачено за погодинною ставкою (26,60 грн), установленою для тракториста-машиніста V розряду. Надурочних – 8 год, премія – 995,05 грн.

Рішення:

Не забуваймо, що роботодавець повинен вести облік надурочної роботи, тому має бути відомо, як було оплачено надурочну роботу.

Залежно від того, погодинно чи відрядно оплачується надурочна робота:

• у разі погодинної оплати надурочну роботу оплачують у подвійному розмірі годинної ставки (26,60 грн x 2 = 53,20 грн);

• у разі відрядної доплачують за кожну надурочну годину 100 % тарифної ставки робітника-погодинника (26,60 грн).

Варіант 1. Надурочна робота була в разі відрядної оплати праці.

Тоді за 8 надурочних годин потрібно нарахувати 100 % тарифної ставки, установленої для погодинної оплати праці: 26,60 грн x 8 = 212,80 грн.

Усього за квітень 2019 р. нараховано: 4820 грн + (26,60 грн x 10 год) + 995,05 грн + 212,80 грн = 6293,85 грн.

Варіант 2. Надурочна робота була в разі погодинної оплати праці.

Тоді 2 години (із 10-ти) оплачуватимуться за годинною ставкою (26,60 грн), а 8 надурочних годин – у подвійному розмірі годинної ставки: (26,60 грн x 2) x 8 год = 425,60 грн.

Усього за квітень 2019 р. нараховано: 4820 грн + (26,60 грн x 2 год) + 995,05 грн + 425,60 грн = 6293,85 грн.

Отже, із наведеного прикладу бачимо, що фактично надурочна робота оплачується однаково в разі погодинної й відрядної оплати праці – понад у розмірі годинної ставки тракториста-машиніста відповідної кваліфікації.

Надурочна робота в разі підсумованого обліку робочого часу

Підсумований облік робочого часу запроваджується на підприємствах із цілодобовим режимом роботи або коли неможливо дотриматися щоденної чи щотижневої тривалості роботи.

Головна вимога – тривалість роботи відповідно до графіків роботи (змінності) не повинна перевищувати нормального числа робочих годин за обліковий період (ст. 61 КЗпП).

У сільському господарстві (у рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період: від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт (абз. 2 п. 6 Методрекомендацій № 138). Але на сільськогосподарських підприємствах частіше запроваджують річний обліковий період. При цьому з підсумованим обліком робочого часу можуть працювати окремі структурні підрозділи чи певні категорії працівників.

У разі підсумованого обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП (абз. 1 п. 10 Методрекомендацій № 138).

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, у разі збереження норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (абз. 2 п. 10 Методрекомендацій № 138).

Тому під час підсумованого обліку робочого часу переробіток понад тривалість робочого дня (зміни) не вважається надурочною роботою.

Загальну кількість надурочних годин за обліковий період визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Під час підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків: відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо (абз. 3 п. 12 Методрекомендацій № 138).

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КЗпП у разі підсумованого обліку робочого часу як надурочні оплачують усі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому для погодинної та відрядної оплати праці. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду (абз. 3 п. 10 Методрекомендацій № 138).

Тож у разі застосування підсумованого обліку робочого часу для відрядної та погодинної оплати праці використовується особливий спосіб підрахунку надурочних годин, а оплачують їх так само, як наведено у прикладах 1 і 2.

Але в разі оплати за місячним посадовим окладом (тарифною ставкою) нормативно не визначено, як оплачувати надурочні години. За роз'ясненнями Мінсоцполітики, для оплати надурочної роботи годинну ставку визначають, розділивши місячний посадовий оклад (тарифну ставку) на середньомісячну кількість робочих годин, визначену за обліковий період (див. лист Мінсоцполітики від 04.03.2019 р. № 248/0/206-19).

4

Умова:

Твариннику V розряду встановлено місячну тарифну ставку – 3971 грн, і запроваджено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом – квартал. Норми робочого часу розраховано на основі п'ятиденного робочого тижня. За I квартал 2019 року відпрацьовано згідно з табелем обліку робочого часу 450 год. З 11 по 18 лютого тваринник хворів.

Рішення:

Нормальна тривалість робочого часу за I квартал: 168 год + 160 год + 159 год = 487 год.

На період хвороби припадає 6 робочих днів за графіком п'ятиденного робочого тижня, тому не відпрацьовано за графіком: 6 р. дн. x 8 год = 48 год.

Тоді нормальна тривалість робочого часу за I квартал 2019 року: 487 год - 48 год = 439 год.

Надурочні години за I квартал 2019 року визначають як різницю між фактично відпрацьованими годинами і нормальною тривалістю робочого часу: 450 год - 439 год = 11 год, і оплачують у подвійному розмірі годинної ставки.

Для оплати надурочних годин роботи в разі підсумованого обліку робочого часу:

• визначають середньомісячну кількість робочих годин за обліковий період: 487 год / 3 = 162,33 год;

• обчислюють усереднену годинну ставку, розділивши місячну тарифну ставку на середньомісячну кількість робочих годин: 3971 грн / 162,33 год = 24,46 грн;

• розраховують оплату за 11 годин надурочної роботи: 24,46 грн x 11 год = 269,06 грн.

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу виникає найбільше запитань, оскільки жоден нормативний акт не визначає порядку нарахування зарплати в цьому випадку. Численні роз'яснення Мінсоцполітики питання не вирішують, оскільки це інформаційно-роз'яснювальні листи, які, як зазначає Міністерство, носять рекомендаційний характер і не є нормативними актами.

Це лише одна стаття, більше на цю тему читайте у виданні БУХГАЛТЕР&ЗАКОН https://bz.ligazakon.net/#/journals/list

1. КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

2. Закон про оплату праці Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

3. Постанова № 330 постанова Кабміну "Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі" від 05.05.2010 р. № 330.

4. Методрекомендації № 138 – Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 р. № 138.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2019

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua