У світлі кризи, спричиненої пандемією COVID-2019, чимало суб'єктів господарювання стикнулися із форс-мажорними обставинами. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розповість про те, які саме обставини можна вважати форс-мажорними.
Що належить до форс-мажору
Термін "форс-мажор" у перекладі із французької мови (force majeure) означає "непереборна сила". В українському законодавстві під непереборною силою розуміють надзвичайні та невідворотні обставини за даних умов провадження діяльності (ч. 1 ст. 263 ЦКУ, ч. 2 ст. 218 ГКУ).
Положеннями ч. 2 ст. 141 Закону № 671/97-ВР форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначено як надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків відповідно до законодавчим та інших нормативних актів. Аналогічне визначення міститься й у п. 3.1 Регламенту.
До форс-мажорних обставин зараховано такі (ч. 2 ст. 141 Закону № 671/97-ВР):
1) природні явища, що мають стихійний характер (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання й зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
2) надзвичайні (екстремальні) ситуації в громадському житті (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);
3) заборонні дії (акти) держави (запровадження комендантської години, карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту / імпорту тощо).
Цей перелік обставин не є вичерпним.
Карантин, установлений Кабінетом Міністрів України Постановою № 211, зараховано до форс-мажорних обставин із 17.03.2020 Законом № 530.
Не є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) згідно з п. 3.2 Регламенту:
фінансова й економічна криза,
дефолт,
зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти,
недотримання / порушення своїх обов'язків контрагентом боржника,
відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів,
відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Крім того, у ч. 1 ст. 617 ЦКУ зазначено, що не є випадком, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Засвідчує факт наявності надзвичайної ситуації Торгово-промислова палата (ТПП) України й уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати. Зазначені органи протягом семи днів від дня звернення суб'єкта господарювання видають сертифікат про ці обставини (ч. 1 ст. 141 Закону № 671/97-ВР). Саме цей орган потрібно вказувати в договорі як орган, уповноважений на засвідчення форс-мажорних обставин.
Але! Необхідно мати на увазі, що в п. 4.2 Регламенту названо випадки, коли регіональні ТПП не можуть засвідчувати форс-мажор. Крім ЗЕД-контрактів, це стосується й договорів, укладених між резидентами України, умовами яких безпосередньо передбачено зарахування цієї функції до компетенції ТПП України.
Тож, якщо ви вкажете у внутрішньоукраїнському договорі, що форс-мажорні обставини засвідчує саме ТПП України, доведеться звертатися в разі потреби саме до цього органу, а не до регіональної ТПП.
Водночас слід урахувати, що згідно з п. 6.9 Регламенту ТПП видасть сертифікат, тільки якщо форс-мажорні обставини відповідатимуть таким умовам:
1) обставини мають надзвичайний характер (мають винятковий характер і перебувають за межами впливу сторін);
2) обставини є непередбачуваними (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настання зобов'язання або до настання податкового обов'язку);
3) обставини є невідворотними, тобто це неминучість події / подій і/або її/їх наслідків;
4) є причинно-наслідковий зв'язок між обставиною / подією та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
Якщо хоча б однієї умови не буде, ТПП відмовить у видачі сертифіката, і тоді правду доведеться обстоювати в суді. А судова практика свідчить, що шанси на успіх тут невеликі (див. статтю "Форс-мажорні обставини: перспективи судового оскарження відмови у видачі сертифіката ТПП").
Що потрібно вказати в договорі
Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГКУ сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через їхній надзвичайний характер є підставою для звільнення сторін від господарської відповідальності в разі порушення зобов'язання у зв'язку з цими обставинами, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Виходячи із цього, перелік форс-мажорних обставин, а також способи врегулювання спірних питань у разі настання цих обставин дуже бажано вказати в договорі, що підкреслив і Мін'юст у листі від 30.05.2014 р. № 6602-0–26-14/8.1.
Щодо ЗЕД-договорів у п. 1.10 Положення № 201 сказано, що в розділі "Форс-мажорні обставини" договору зазначають відомості про те, у яких випадках умови договору (контракту) сторони можуть не виконати (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та ін.). Водночас сторони звільнені від виконання зобов'язань на термін дії цих обставин або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково чи загалом без додаткової фінансової відповідальності.
Перелічені вище ситуації, які не належать до форс-мажору, не можна визначати в договорі як форс-мажорні.
У разі зазначення в договорі переліку форс-мажорних обставин бажано навести в ньому фразу про те, що цей перелік не є вичерпним. Юристи рекомендують також у договорі вказувати дії зацікавленої сторони в разі настання форс-мажорних обставин, зокрема такі:
– обов'язок постраждалої від форс-мажорних обставин сторони проінформувати контрагента про неможливість виконання своїх договірних зобов'язань і наслідки за порушення цього обов'язку;
– терміни, упродовж яких сторони повинні повідомити про настання форс-мажорних обставин, спосіб повідомлення;
– компетентну організацію, що підтверджує факт настання форс-мажорних обставин (ТПП України або уповноважені нею регіональні ТПП);
– термін дії форс-мажорних обставин, протягом якого дія договору залишається в силі, а також дії сторін, якщо після спливу погодженого терміну дія форс-мажору триває.
І тут у практиків постає питання: що буде, якщо в договорі форс-мажорного застереження немає? Поспішаємо заспокоїти, що й у цьому разі можна скористатися форс-мажорною процедурою, але вже на підставі загальних норм законодавчих актів.
Наприклад, після зарахування карантину до форс-мажорних обставин сторони можуть внести відповідні зміни до раніше укладених договорів, оформивши їх, скажімо, додатковою угодою. Утім, навіть якщо цього не зробити, за відповідних обставин карантин усе одно буде зараховано до форс-мажорних обставин (див. про це статтю "Форс-мажорні обставини: особливості "коронавірусного" карантину").
Також на цю тему читайте статті:
"Форс-мажорні обставини: як підтвердити";
"Форс-мажорні обставини: на що вони впливають";
1. ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. ГКУ – Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.
4. Закон № 671/97-ВР – Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 р. № 671/97-ВР.
5. Положення № 201 – Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.
6. Постанова № 211 – постанова КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 р. № 211.
7. Регламент – Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. № 44(5).
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
