Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Бартерні операції: правові аспекти й валютний нагляд
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

В умовах фінансової кризи зростає актуальність бартерних операцій. Адже вони дають змогу без ходіння грошей обмінюватися необхідними товарами. У цій статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН розгляне правові аспекти й особливості валютного нагляду за бартерними договорами.

Правове регулювання

Бартер належить до договорів міни, особливості укладення яких викладено в § 6 гл. 54 ЦКУ та ст. 293 ГКУ. Так, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (ч. 1 ст. 715 ЦКУ). У визначенні договору міни із ч. 1 ст. 293 ГКУ передбачено можливість обміну товару на умовах повного господарського відання чи оперативного управління, але це стосується державних і комунальних підприємств.

До договору міни застосовують загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 1 ст. 716 ЦКУ, ч. 5 ст. 293 ГКУ).

Кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує натомість (ч. 2 ст. 715 ЦКУ, ч. 2 ст. 293 ГКУ).

Сторони можуть домовитися про обмін товарами різної вартості. У цьому разі в договорі може бути встановлено доплату за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (ч. 3 ст. 715 ЦКУ, ч. 3 ст. 293 ГКУ).

Зверніть увагу: право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 715 ЦКУ). Тому, якщо в договорі не будуть передбачені особливі умови переходу права власності на товар, за загальними правилами він відбудеться на останню дату (або за відвантаженням товару покупцеві, або за одержанням від нього товару), що впливає й на бухгалтерський облік.

З огляду на викладене вище, якщо сторони бажають відображати операції за бартерними договорами у звичайному порядку, тобто на дату передання товару покупцеві (ч. 1 ст. 334 ЦКУ), таку умову обов'язково потрібно зазначити в договорі міни.

Договором може бути встановлено обмін майна на роботи (послуги) (ч. 5 ст. 715 ЦКУ). Не може бути об'єктом міни майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальній власності, у разі якщо друга сторона договору міни не є відповідно державним чи комунальним підприємством (ч. 4 ст. 293 ГКУ).

Зауважимо також, що бартерний договір варто відрізняти від ситуації взаємозарахування. У бартерному договорі обмін товарами (роботами, послугами) відбувається в межах одного укладеного договору за збалансованою вартістю. Водночас у разі зарахування зустрічні вимоги належать до різних договорів. На це звертають увагу й податківці (див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22799/6/99-99-19-02-02-15).

Особливості бартеру в ЗЕД

Порядок укладення бартерних договорів у сфері ЗЕД регламентує Закон № 351. Згідно із ч. 1 ст. 1 цього Закону:

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Отже, у сфері ЗЕД до бартерних належать як безпосередньо бартерні договори, що передбачають обмін товарами (роботами, послугами), так і договори зі змішаною формою оплати, коли частину вартості продукції компенсують у грошовій формі.

У бартерному договорі зазначають загальну вартість товарів, що імпортуються, та загальну вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Нацбанком України до 1-ї групи Класифікатора (ч. 2 ст. 1 Закону № 351, пп. 1.6 Положення № 201).

У розділі "Предмет договору" наводять точне найменування (марка, сорт) зустрічних постачань. Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то це відображають у додатку (специфікації), який повинен бути невід'ємною частиною договору, про що роблять відповідну відмітку в тексті договору. Для бартерного (товарообмінного) договору такий додаток (специфікація), крім того, балансується ще за загальною вартістю експорту й імпорту товарів (робіт, послуг). Це передбачено в пп. 1.3 Положення № 201.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України (ч. 3 ст. 1 Закону № 351).

Водночас в Україні встановлено:

1) Перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється (додаток 1 до Постанови № 756);

2) Перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється (додаток 2 до Постанови № 756).

Однак установлені Постановою № 756 обмеження не поширюються на товарообмінні (бартерні) операції (п. 2 Постанови № 756):

– які здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності відповідно до контрактів (договорів), укладених для реалізації міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ і ядерне паливо;

– сторонами яких є суб'єкти ЗЕД та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності в країнах – учасницях Співдружності Незалежних Держав згідно із законодавством цих країн, за умови, що у процесі проведення відповідних товарообмінних (бартерних) операцій між цими суб'єктами додержуватиметься правило прямого відвантаження в разі здійснення експорту з території України.

Стосовно бартерних операцій у сфері ЗЕД важливо визначити в договорі право, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин (ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 32 Закону № 2709). Умова про вибір матеріального та процесуального права, яке застосовуватиме суд у разі виникнення спору за ЗЕД-контрактом, належить до його обов'язкових умов (пп. 1.12 Положення № 201).

Якщо договір регулюється правом України, то особливості укладання договору міни регламентуються § 6 гл. 54 ЦКУ і ст. 293 ГКУ.

Валютний нагляд за бартером у ЗЕД

Процедуру валютного нагляду за бартером у ЗЕД регламентовано Законом № 351. Зокрема, товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають увезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше за 180 календарних днів із дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг (ч. 1 ст. 2 Закону № 351). На цьому наголошують і податківці в роз'ясненні з категорії 112.04 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua).

Причому варто врахувати, що строк 180 календарних днів установлено у спеціальному законодавчому акті, тому на бартерні договори не поширюється загальний строк розрахунків 365 календарних днів, зазначений у п. 21 Положення № 5.

У разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору строки, передбачені ст. 2 Закону № 351, не поновлюються та не перериваються (ч. 4 ст. 2 Закону № 351).

Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України зазначеного в ч. 1 ст. 2 Закону № 351 строку ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % вартості імпортованих неодержаних товарів (робіт, послуг). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості (ч. 1 ст. 3 Закону № 351). Контролюють дотримання строків проведення розрахунків за бартерними договорами податківці.

Однак, якщо заборгованість за бартерним договором виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), строки, передбачені ч. 1 ст. 2 Закону № 351, зупиняються й пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджують у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 3 Закону № 351).

Крім того, у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, строки, передбачені ч. 1 ст. 2 Закону № 351, зупиняються й пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч. 3 ст. 3 Закону № 351).

Ще одна особливість пов'язана з бартером робіт, послуг. Зокрема, згідно із ч. 4 ст. 3 Закону № 351 суб'єкти ЗЕД України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом 5 робочих днів із дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг) у разі імпорту або експорту:

– товарів – митниці;

– робіт чи послуг – державній податковій інспекції.

На це звертають увагу й податківці (див. роз'яснення з категорії 112.04 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), ІПК ДФСУ від 20.02.2019 р. № 627/6/99-99-14-06-02-15/ІПК).

За нормами ч. 4 ст. 3 Закону № 351 митниці здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерними договорами та інформують органи ДПС про порушення строків надходження товарів, передбачених ч. 1 ст. 2 Закону № 351.

Форму такого повідомлення наведено в додатку 1 до Порядку № 404. Повідомлення подають особисто або поштою у двох примірниках. Один примірник залишається для обліку та контролю в податкових органах, а на другому примірнику ставлять штамп податкового органу, і він залишається в учасника зовнішньоекономічного контракту – резидента України (пп. 1.2 Порядку № 404).

Неподання або несвоєчасне подання такої інформації (повідомлення) тягне за собою нарахування пені в розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Стягнення податковими органами пені, нарахованої в іноземній валюті, здійснюється в гривнях за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (див. лист ДПАУ від 31.03.2009 р. № 6602/7/22-5017).

Також на цю тему читайте статті:

"Бартерні операції всередині України: обмін подібними запасами";

"Бартерні операції всередині України: обмін неподібними запасами";

"Бартерні операції: податковий облік";

"Бартерні операції в ЗЕД: бухгалтерський облік".

1. ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

2. ГКУГосподарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

3. Закон № 351Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. № 351-XIV.

4. Закон № 2709Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 р. № 2709-IV.

5. Положення № 5 – Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 5.

6. Положення № 201 – Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки та з питань євроінтеграції України від 06.09.2001 р. № 201.

7. Постанова № 756постанова КМУ "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756.

8. Порядок № 404 – Порядок повідомлення органів державної податкової служби суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності про здійснення товарообмінних операцій на виконання частини 4 статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 26.08.2003 р. № 404.

9. Класифікатор – Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 р. № 34.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua