Без перебільшення 2020 рік можна назвати не лише "карантинним" роком, а й роком РРО в Україні. Безліч змін, які то відтерміновують, то змінюють підходи. Отже, у цій статті поговоримо про оновлені РРО-штрафи.
Нагадаємо, що цьогоріч завдяки Закону № 533 застосування РРО для ФОП відтермінували до 2021 року: кому з 1 січня, кому з 1 квітня (докладніше про це читайте в коментарі "Карантинне" зменшення податкового навантаження: мораторій на перевірки, ненарахування штрафів, відстрочення застосування РРО та інше").
Програмні РРО запроваджують з 1 серпня, проте часу на їх тестування майже не було. Щоправда, відмовлятись від класичних не потрібно і не обов'язково, отже кому який РРО до вподоби – із тим і працює. Це стосується тих, хто зобов'язаний використовувати РРО, тобто і юросіб, і ФОП-загальносистемників, і ФОП-єдинників.
А от зі штрафами ситуація цікава. Тут перша хвиля новацій запрацює з 1 серпня 2020 року.
Тож розпочнемо із головної і найпопулярнішої "штрафної" ст. 17 Закону про РРО. І перший найголовніший штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО, який фактично карав на 1 грн. Із 1 серпня 2020 року запрацює лайт-версія штрафів за цією нормою, а от повною мірою ця норма запрацює уже з 01.01.2021. Для розуміння й порівняння наведемо всі зміни в табл. 1.
Таблиця 1
Суть штрафу | Розмір штрафу | |
з 01.08.2020 до 01.01.2021* | з 01.01.2021***** | |
у разі встановлення в ході перевірки** факту: – проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); – непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій*** з фіскальним режимом роботи; – невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (прим. у 2020 р. – 472,30 грн), а в разі використання**** розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання | 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення | 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення |
* Згідно з п. 11 розд. ІІ "Прикінцеві положення" Закону про РРО.
** З 01.08.2020 "протягом календарного року" замінено на "в ході перевірки". А це означає, що в податківців з'явився новий карт-бланш у вигляді самого підрахунку порушень. Оскільки законодавчо цей механізм не прописано, то, виходячи з практики проведення перевірок, першим буде найнезначніше порушення, а всі наступні – суттєвими.
*** З 01.08.2020 додано "та/або програмні реєстратори розрахункових операцій".
**** До 01.08.2020 було "в разі використання юридичною особою розрахункової книжки", із 01.08.2020 слова "юридичною особою" виключено, тобто норма стосується будь-яких СГ.
***** З 01.01.2021 у межах розміру за цією нормою відбуватиметься накладення штрафу на продавця в межах підтвердженої скарги покупця (кешбеку) згідно зі ст. 25 Закону про РРО (діє з 01.01.2021).
Не можемо оминути практичне питання щодо застосування штрафів за п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Зокрема, якщо перевіркою у 2021 році буде встановлено порушення за період з 01.08.2020 по 01.01.2021, то, на думку автора, з урахуванням особистого проходження перевірок, штрафи застосовуватимуться в розмірах, що діятимуть з 01.01.2021. Так уже історично склалось, що керуються фіскали під час усіх перевірок нормою п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, без додаткових пояснень. Проте якщо письмово податківці визнають, що це не так, – будемо раді.
Решта норм ст. 17 Закону про РРО запрацюють без перехідних особливостей з 01.08.2020, проте є важливі нюанси, про які слід пам'ятати, аби не наражатись на штрафи (див. табл. 2).
Таблиця 2
Суть штрафу | Розмір |
Якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання: – не використовує, використовує не зареєстровані належним чином КОРО/РК; – порушує встановлений порядок використання КОРО/РК*; – не зберігає протягом установленого строку КОРО/РК | 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) – 850 грн |
* Таким порушенням з 01.08.2020 вважатиметься, наприклад, і щоденне заповнення КОРО, а не лише в разі відсутності електрики / поломки класичного РРО, як того вимагає пп. 1 п. 1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО (раніше про це ми писали в статті "КОРО: практичні аспекти застосування"), оскільки прямо можна говорити про порушення встановленого порядку використання КОРО. Щодо вклеювання до КОРО щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів), про що багато хто запитує. Насамперед нагадаємо, що пп. 6 п. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО ще з 1 жовтня 2018 року вимагає збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ, тобто протягом 1095 днів (раніше ми писали про це в статті "Революційні РРО/КОРО – покращення від Мінфіну: що потрібно знати"). А от уже з 01.08.2020 п. 9 ст. 3 Закону про РРО та пп. 6 п. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО (завдяки Наказу № 317) містять вимогу щодо створення Z-звітів у паперовій та/або електронній формі. Навіщо це зробили – не зовсім зрозуміло. А ще абз. 2 п. 12 Положення № 148 (діє з 11.12.2019) вимагає визначити й затвердити внутрішнім документом: – місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, – формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, – відповідальну за зберігання цих чеків особу. Щоправда, зокрема, класичні РРО так влаштовані, що під час здійснення протягом зміни розрахункових операцій Z-звіт друкується, але при цьому забезпечується його зберігання в електронному вигляді. Тож, за бажанням, у паперовому вигляді зберігайте як і де завгодно, а саме собою щоденне вклеювання Z-звіту до КОРО не має сенсу, тим більше, що й форма КОРО цього не вимагає. Ба більше, у тому самому пп. 6 п. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення РК, КОРО з 01.08.2020 з'явиться уточнення: "Збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб". Чи каратимуть податківці за вклеювання Z-звітів? Не факт, оскільки, з одного боку, – це порушення порядку ведення КОРО, а з іншого – не передбачене вклеювання не означає заборону, а прямої заборони Порядок реєстрації та ведення РК, КОРО не містить. І хоча практика проведення РРО-перевірок є такою, що карають за порушення на кожну копійку, по-людськи та з поваги до платників податків контролерам узагалі не варто було б чіплятись до такого дріб'язку. | |
у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій (далі – ПРРО) або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці | 30 НМДГ (510 грн) |
у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості | 5 НМДГ (85 грн) |
у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості* | 300 НМДГ (5100 грн) |
* До 01.08.2020 аналогічна вимога стосувалась лише пального, а от із зазначеної дати – усіх підакцизних товарів. | |
у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті | 20 НМДГ (340 грн) |
у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника | 300 НМДГ (5100 грн) |
у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або ПРРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання | 30 НМДГ (510 грн) |
Про штраф, передбачений ст. 19 Закону про РРО (у разі якщо в конструкцію чи програмне забезпечення РРО внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника), просто нагадаємо – 500 НМДГ (8500 грн) за кожен РРО, при цьому вартість реалізованої продукції повертається покупцю, а реалізована продукція підлягає конфіскації. Тож експерименти з РРО не пройдуть.
Щодо ст. 20 Закону про РРО звертаємо увагу, що з 01.08.2020 під її дію підпадає значно ширше коло суб'єктів господарювання. Зокрема, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані в установленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (прим. 170 грн). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Штрафні санкції для ЦСО, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, нагадаємо окремо в табл. 3, оскільки вони не змінюються з 01.08.2020.
Таблиця 3
Суть порушення | Розмір штрафу | Норма Закону про РРО |
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у строки, установлені Законом про РРО, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб'єкта господарювання резервного РРО | П'ять мінімальних заробітних плат, установлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2020 році – 23615 грн) | |
У разі встановлення контролюючими органами факту внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО, до центру сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування і ремонт цього реєстратора | 300 НМДГ (5100 грн) |
Залишаться незмінними й адмінштрафи (див. табл. 4).
Таблиця 4
Суть порушення | Ставки та розміри адмінштрафу | Норма законодавства |
Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг | Якщо вперше, на: – осіб, які здійснюють розрахункові операції, – від 34 до 85 грн (від 2 до 5 НМДГ); – посадових осіб – від 85 до 170 грн (від 5 до 10 НМДГ). Якщо повторно протягом року, на: – осіб, які здійснюють розрахункові операції,– від 85 до 170 грн (від 5 до 10 НМДГ); – посадових осіб – від 170 до 340 грн (від 10 до 20 НМДГ) | |
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів | Адміністративна відповідальність фізосіб-підприємців, посадових осіб юридичної особи у вигляді штрафу від 100 до 200 НМДГ (від 1700 грн до 3400 грн); за повторне порушення, учинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, передбачено штраф від 500 до 1000 НМДГ (8500 – 17000 грн)* | |
* Виходячи з норм ст. 38 КпАП, адміністративне стягнення за такі порушення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Тобто якщо податківці не встигли за два місяці накласти штраф – потяг пішов. (Додатково див. постанови Верховного Суду від 24.01.2019 р. у справі № 203/28/17 (2-а/0203/31/2017) та від 18.12.2019 р. у справі № 158/286/17). | ||
За несвоєчасне здавання виручки | ||
Здавання виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами Положення № 148 | Штраф від 17 до 88 НМДГ (від 289 до 1496 грн) – на осіб, відповідальних за здавання виручки; за повторне протягом року порушення – від 43 до 175 НМДГ (від 731 до 2975 грн)* | |
* Загалом, це "мертва" норма, оскільки рішення щодо цього штрафу приймають органи Національної поліції (ст. 222 КпАП), але нам невідомі випадки з практики про його накладення. | ||
Наостанок нагадаємо, що РРО-перевірки до 01.01.2021 (завдяки появі кешбеку матимемо ще й камеральну перевірку за пп. 75.1.1 ПКУ) належать лише до категорії фактичних, проведення яких підпадає під дію мораторію за п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Але це не означає, що законодавство треба порушувати, бо мораторій – явище тимчасове, і рано чи пізно він закінчиться разом із карантином.
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
4. Закон про РРО – Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
5. Порядок реєстрації та ведення РК, КОРО – Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.
6. Наказ № 317 – Зміни до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджені наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317.
7. Положення № 148 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 р. № 148.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
