Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Адміністративне оскарження рішень податкових органів (Частина 1)
Сергій Єфімов, адвокат, податковий консультант

Одним зі способів захисту прав та інтересів платників податків є оскарження рішень податкових органів в адміністративному порядку. Цей спосіб захисту є досудовим порядком вирішення спору між платником податків і податковим органом, який у низці випадків надає можливість платникам вирішити спірні ситуації швидше та з більшою економією ресурсів порівняно із судовим оскарженням.
Отже, сьогодні розглянемо основні процедурні моменти оскарження рішень податкових органів в адміністративному порядку.

Які рішення можуть бути оскаржені

За загальним правилом, визначеним п. 56.1 та п. 56.2 ПКУ, оскаржити в адміністративному порядку можна будь-яке рішення податкового органу, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень податкового органу.

Серед рішень, що можуть бути оскаржені, можна назвати:

– податкові повідомлення-рішення;

– рішення про арешт активів платника;

– рішення про заборону здійснення операцій із заставними активами платника;

– рішення про продаж активів, що перебувають у податковій заставі, та ін.

Тим часом не підлягають оскарженню, зокрема, різного роду акти податкового органу, а саме:

– акт податкової перевірки;

– акт відмови від підписання акта в отриманні акта перевірки;

– акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу тощо.

Зазначені вище акти податкового органу лише фіксують певні обставини та не впливають на права й обов'язки платників, а тому їх не оскаржують.

Строки подання скарги

Строки адміністративного оскарження рішень податкових органів залежать від підстав їх винесення (прийняття). Умовно такі строки можна поділити на загальний та спеціальний.

Загальний строк для подання скарги становить 10 робочих днів, що починають свій відлік після дня отримання платником рішення, яке оскаржується (п. 56.3 ПКУ). Загальний строк оскарження стосується всіх рішень податкових органів за винятком тих, для оскарження яких передбачено спеціальний строк.

Спеціальний строк тривалістю 30 к. дн., що настають за днем надходження оскаржуваного рішення, поширюється на випадки, коли податковий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними з порушенням податкового законодавства.

Зокрема, спеціальний строк поширюється на оскарження рішень щодо визначення суми грошових зобов'язань із плати за землю чи з податку на нерухоме майно для фізичних осіб.

Крім того, відповідно до п. 98.5 ПКУ 30-денний строк для оскарження поширюється на рішення про:

– розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають унаслідок реорганізації;

– погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;

– установлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації;

– поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання чи податковий борг, забезпечений податковою заставою.

Невелика особливість щодо строків оскарження стосується рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Суть цієї особливості полягає в тому, що відлік 10 робочих днів для подання скарги розпочинається не після дня отримання рішення, а з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.

Поновлення строку

У разі якщо платник не встигне протягом 10 робочих днів подати скаргу, то в нього буде додатково ще 6 місяців для того, аби подати скаргу. Однак у цьому випадку разом зі скаргою необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги (клопотання може бути оформлене у вигляді окремого документа або може міститися в самій скарзі). У клопотанні потрібно обґрунтувати поважність причин пропуску строку та надати копії документів, що підтверджують поважність причин.

Якщо ж платником не буде подано клопотання про поновлення строку або буде подано, але податковий орган визнає причини пропуску неповажними, скаргу не розглядатимуть та мають повернути із зазначенням причин повернення.

Податкові органи роз'яснюють, що поважними причинами слід визнавати обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій щодо подання скарги й підтверджені належними доказами.

Посилаючись на п. 102.6 ПКУ, податкові органи визнають поважними причини, коли платник податків:

– перебував за межами України;

– перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

– перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

– мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

– був визнаний за рішенням суду безвісти відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

При цьому треба брати до уваги, що положення п. 102.6 ПКУ поширюються лише на:

– платників податків – фізичних осіб;

– посадових осіб юридичної особи в разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених вести бухгалтерський та податковий облік.

Зупинення строків на період карантину

Щодо строків подання скарг також слід ураховувати, що згідно з п. 528 підрозділу 10 р. ХХ "Перехідні положення" ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, установленого КМУ, зупиняється перебіг строків, установлених ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, у якому завершується дія карантину, установленого КМУ, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Отже, якщо рішення податкового органу було отримано в період дії карантину або до початку карантину, але закінчення граничного строку для подання скарги припало на період дії карантину, подати скаргу на такі рішення можна вже після завершення карантину.

Вимоги до скарги

У п. 56.3 ПКУ зазначена лише вимога про те, що скаргу варто подавати в письмовій формі. Решту вимог до скарги визначає Порядок № 916, згідно з р. IV якого скарга має включати таку інформацію:

1. Прізвище, ім'я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу.

Для ідентифікації особи, що подає скаргу, обов'язково потрібно вказувати повне ім'я (найменування) скаржника, його місце проживання або місцезнаходження (податкову адресу).

Наприклад:

Скаржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх",

код згідно з ЄДРПОУ: 35901029

податкова адреса: вул. Б. Хмельницького, 32, оф. 56, м. Київ, 01035.

2. Найменування контролюючого органу та реквізити оскаржуваного рішення.

Найменування податкового органу та реквізити оскаржуваного рішення потрібно брати безпосередньо з рішення, що оскаржується. Додатково на практиці під час формулювання найменування податкового органу вказують його код за ЄДРПОУ та юридичну адресу. У разі формулювання реквізитів рішення, окрім дати й номера, можна зазначити суму визначеного ними грошового зобов'язання.

Наприклад:

Найменування податкового органу

Головне управління ДПС у місті Києві

код згідно з ЄДРПОУ – 43141267

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19

реквізити оскаржуваного рішення

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 00002741402 від 04.03.2020 р. про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму в розмірі 989926,00 грн, у тому числі 791940,00 грн – за податковими зобов'язаннями та 197986,00 грн – за штрафними (фінансовими) санкціями

3. Підстави, за якими оскаржують рішення, обставини справи, які, на думку заявника, установлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі.

Під підставами для оскарження рішення варто розуміти факти й обставини, якими обґрунтовують вимоги за скаргою.

Наприклад: платник податків може вказувати обставини, які неправильно встановлені податковим органом або взагалі не встановлені.

4. Обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства.

Обґрунтування незгоди, звісно, залежить від конкретних підстав, за яких приймалось оскаржуване рішення.

Наприклад: у разі застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних платник податків може обґрунтувати свою незгоду тим, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з його вини, а, скажімо, через збій у комп'ютерній системі податкового органу.

5. Вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу.

За структурою скарга має завершуватися вимогами, які висуваються перед податковим органом вищого рівня. Оскільки скарга подається у зв'язку з тим, що платник податків не погоджується з рішенням, він може заявити вимогу про скасування рішення повністю або частково.

Разом із вимогами можуть заявлятися й клопотання, однак їх відсутність у скарзі не буде порушенням. Згідно з Порядком № 916 платник може заявити клопотання про:

– намір брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через його вповноважених представників (у т. ч. адвокатів);

– участь і надання пояснень під час розгляду матеріалів скарги осіб, що проводили перевірку, приймали рішення (учиняли дії) або брали участь у прийнятті оскаржуваного рішення;

– розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні;

– присутність під час розгляду матеріалів скарги за участю платника податків представників засобів масової інформації (якщо відбувається відкритий розгляд матеріалів скарги).

6. Відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржують, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня.

Необхідність такого повідомлення передбачена п. 56.5 ПКУ. Отже, перед поданням скарги на адресу податкового органу, рішення якого оскаржують, слід направити повідомлення, у якому має бути повідомлено про оскарження рішення. Повідомлення варто направляти рекомендованим листом із повідомленням про вручення та з описом вкладення. Докази направлення повідомлення (копія квитанції з пошти та копія опису вкладення) мають бути додані до скарги.

Текст повідомлення може бути такого змісту:

"Згідно з п. 56.5 ст. 56 Податкового кодексу України ТОВ "Успіх" цим листом повідомляє ГУ ДПС у м. Києві про те, що податкове повідомлення рішення Головного Управління ДПС у м. Києві від № 00002741402 від 04.03.2020 р. оскаржується до Державної податкової служби України".

7. Відомості про оскарження рішення до суду.

Оскільки відповідно до п. 56.18 ПКУ рішення податкового органу, оскаржене у судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню, податковий орган, до якого подають скарги, має знати про те, оскаржували рішення до суду чи ні.

Отже, у скарзі потрібно зазначити:

"Податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у м. Києві № 00002741402 від 04.03.2020 р. до суду не оскаржувалося".

8. Адреса, на яку потрібно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

Платник податків має право отримати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, не лише за своєю податковою адресою, але й за будь-якою іншою зручною для нього адресою. Для цього необхідно відповідну адресу вказати у скарзі.

9. Перелік документів, які додають до скарги.

Платник податків може додавати до скарги розрахунки та документи, які він вважає за потрібне надати. При цьому копії документів, які додають до скарги, повинні бути належним чином засвідчені. Засвідчувати копії документів варто із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища з відміткою "Згідно з оригіналом", проставлянням печатки й дати засвідчення копії.

Скарга обов'язково має бути підписана особисто платником податків, який її подає, або його представником, уповноваженим на підписання скарги. У випадку підписання скарги представником до скарги потрібно додати оригінал або належним чином завірену копію документа, що засвідчує повноваження представника.

Продовження читайте у статті "Адміністративне оскарження рішень податкових органів (Частина 2)".

1. ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Порядок № 916 – Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua