Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Списання основних засобів: організаційні моменти
Олег Д'яконов, консультант із бухгалтерського обліку й оподаткування

У разі списання основних засобів необхідно врахувати низку моментів, пов'язаних з утилізацією відходів, що утворюються під час демонтажу, адже за порушення встановлених правил утилізації передбачено відповідальність. Яку саме – розповімо у статті.

Утилізація відходів

Після оформлення документів на виведення об'єкта ОЗ з експлуатації виконують дії для демонтажу такого об'єкта з оприбуткуванням отриманих запчастин від його ліквідації. Про те, як оформити документи на списання ОЗ, можна дізнатися зі статті "Списання основних засобів: документальне оформлення".

Водночас слід урахувати, що деякі запчастини, отримані від розбирання ОЗ, підлягають утилізації в особливому порядку. Так, якщо списані запчастини містять чорні або кольорові метали чи їх сплави, вони належать до промислового металобрухту (ст. 1 Закону про металобрухт). Цей металобрухт підлягає обов'язковому здаванню спеціалізованим підприємствам, які оформляють акт приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту (ст. 4 Закону про металобрухт). Ліцензію для цього отримувати не потрібно.

Інші матеріали (запчастини), які не планують використовувати в господарській діяльності, належать до відходів (ст. 1 Закону про відходи). Відходи також передають спеціалізованим підприємствам, що займаються їх переробкою.

Деякі запчастини можуть належати до небезпечних відходів. Згідно з п. 2 Положення № 1120 небезпечними є відходи, що входять до розд. А Жовтого переліку відходів, які мають одну або більше небезпечних властивостей, наведених у переліку небезпечних властивостей, а також до Зеленого переліку, у разі якщо вони містять матеріали, наведені в додатку 2 до зазначеного Положення, у таких кількостях, які можуть виявляти небезпечні властивості, наведені в переліку небезпечних властивостей.

Жовтий і Зелений переліки відходів затверджено постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1120. Перелік небезпечних властивостей наведено в Інструкції з отримання міжнародного коду ідентифікації відходів, затвердженій наказом Мінприроди від 16.10.2000 р. № 165. Такі відходи потрібно здавати спеціалізованим підприємствам, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері обігу з небезпечними відходами (ст. ст. 32, 34 Закону про відходи).

За передання відходів із порушенням установлених правил зберігання, оброблення або видалення підприємствам або організаціям, які не мають відповідного дозволу на проведення таких операцій, можуть приписати адміністративний штраф на посадових осіб у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг), тобто від 34 грн до 85 грн (ст. 825 КпАП).

Крім того, передбачено накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 2 до 5 нмдг (34 грн – 85 грн) за змішування або захоронення відходів, для утилізації яких в Україні є відповідна технологія, без спеціального дозволу спеціально вповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 824 КпАП).

Перевіряють ці питання державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України (ст. 2421 КпАП), а також органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів як правонаступниці державної санітарно-епідеміологічної служби України (ст. 236 КпАП).

Оприбуткування запчастин із дорогоцінними металами

Деякі об'єкти ОЗ (наприклад, оргтехніка) можуть містити дорогоцінні метали, до яких належать: золото, срібло, платина та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому виді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

На цей час основним документом, що регламентує правові засади та принципи держрегулювання операцій із дорогоцінними металами, є Закон № 637. Відповідно до його ч. 2 ст. 4 всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним каменям, ювелірними виробами з них, виробами й матеріалами, які містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, повинні обліковувати їх за встановленим порядком і подавати звітність. Там же зазначено, що оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння необхідно вести окремо за кожним видом операцій з урахуванням особливостей технології, виду утворених відходів і виробничих втрат. Особливості такого обліку визначає Мінфін України.

На виконання цих норм Мінфін видав Наказ № 587, у якому встановив, що облік дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з ними, ведуть на підставі внутрішніх інструкцій, які вони розробляють самостійно з урахуванням методичних рекомендацій, затверджених Мінфіном.

Такі інструкції складають на підставі Методрекомендацій № 780, і в них обумовлюють усі норми, що стосуються обліку операцій із дорогоцінними металами й дорогоцінним камінням, з урахуванням особливостей діяльності конкретного суб'єкта господарювання.

Причому виходячи з того, що в розд. VII Методрекомендацій № 780 викладено особливості обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у складі основних засобів, внутрішні інструкції з обліку дорогоцінних металів повинні розробити й ті суб'єкти господарювання (включно з приватними підприємцями), у яких значаться основні засоби, що містять у собі дорогоцінні метали в будь-якій (навіть найменшій) кількості.

Зауважимо, що в Методрекомендаціях № 780 не продубльовано "заборонної" норми п. 7.5 скасованої Інструкції № 84. Нагадаємо, що вона забороняла знищувати, викидати, здавати до брухту кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали, без попереднього вилучення з них електрорадіоелементів, деталей, вузлів, блоків тощо з умістом дорогоцінних металів з одночасним їх оприбуткуванням відповідно до законодавства України.

Не наведено в Методрекомендаціях № 780 і норми п. 7.6 Інструкції № 84 про те, що непридатні для подальшого використання вироби підлягають демонтажу з вилученням із них деталей і вузлів, що містять дорогоцінні метали, або передаванню їх у нерозібраному стані іншим суб'єктам.

Водночас офіційні органи досі не роз'яснили, чи можна активи з дорогоцінними металами не здавати до брухту. А відповідь на це питання неоднозначна.

З одного боку, ще у 2007 році, коли діяла Інструкція № 84 з установленою забороною, фахівці Держкомпідприємництва в листі від 12.10.2007 р. № 7772 зазначили, що вимога про обов'язковість для підприємств недержавної форми власності вилучення з належного їм на правах власності обладнання та здавання вузлів, деталей і матеріалів, що містять дорогоцінні метали, не передбачена чинним законодавством, а отже, є незаконною.

З іншого боку, у розмите визначення дорогоцінних металів вписуються й ті дорогоцінні метали, які містяться в запчастинах ОЗ. Так, згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 637:

дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Своєю чергою,брухтом з умістом дорогоцінних металів названо:

деталі, вузли, вироби та матеріали, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність і містять дорогоцінні метали в будь-якому вигляді.

(п. 1.2 Методрекомендацій № 780)

Тобто до такого брухту належать, зокрема, і запчастини ОЗ, у яких містяться дорогоцінні метали.

Переробкою брухту й відходів дорогоцінних металів і сплавів є комплекс підготовчих пірометалургійних і гідрометалургійних операцій, зокрема афінаж, для отримання дорогоцінних металів і сплавів із брухту та відходів (п. 18 ст. 1 Закону № 637). Водночас ч. 3 ст. 4 Закону № 637 передбачає, що:

видобуті дорогоцінні метали з руд, пісків, шліхів та інші продукти збагачення, брухт та відходи дорогоцінних металів передаються за договорами купівлі-продажу або на умовах давальницької сировини для афінажу підприємствам або можуть вивозитися відповідно до законодавства на умовах давальницької сировини за межі України для афінажу, виготовлення і реалізації виробів з використанням дорогоцінних металів.

До того ж у розд. VII Методрекомендацій № 780 наведено всі старі норми щодо обліку дорогоцінних металів у складі ОЗ. І якби заборону на спеціальну утилізацію таких активів було знято, то й облікувати їх за особливими правилами не було б потреби. А те, що "заборонні" норми не було продубльовано в Методрекомендаціях № 780, можна пояснити зміною "статусу" цього документа. Адже облікові рекомендації не повинні містити обов'язкових наказових норм.

Зважаючи на викладене, до появи офіційних роз'яснень ми не рекомендуємо здавати до брухту або викидати запчастини, що містять дорогоцінні метали. Адже за порушення норм повернення дорогоцінних металів у вигляді відходів і брухту у процесі виробництва, установленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання дорогоцінних металів, установленого порядку їх реалізації, порядку збору та здавання їх відходів і брухту на посадових осіб підприємств (установ, організацій) і громадян – суб'єктів підприємницької діяльності може бути накладено адміністративний штраф. Його розмір становить від 8 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 136 грн до 340 грн (ч. 2 ст. 1891 КпАП).

На те, що зазначений штраф може бути застосовано за недотримання порядку утилізації деталей техніки, що містять дорогоцінні метали, свого часу ГоловКРУ наголосило в листі від 24.12.2004 р. № 12-14/588.

Протоколи про правопорушення за ст. 1891 КпАП мають право складати уповноважені на це посадові особи органів внутрішніх справ і Державної пробірної служби (ст. 255 КпАП). Розглядають справи про адміністративні правопорушення за цією статтею органи Державної пробірної служби (ст. 2441 КпАП) і адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад (ст. 218 КпАП). Звичайні підприємства зазначені контролюючі органи відвідують нечасто, та все-таки порушувати чинні правила утилізації запчастин із дорогоцінними металами небажано.

Також на цю тему читайте статті:

 "Списання основних засобів: податковий облік";

"Списання основних засобів: бухгалтерський облік";

"Списання основних засобів: бухгалтерський облік часткової ліквідації".

1. КпАПКодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

2. Закон про металобрухтЗакон України "Про металобрухт" від 05.05.99 р. № 619-XIV.

3. Закон про відходиЗакон України "Про відходи" від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.

4. Закон № 637Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.97 р. № 637/97-ВР.

5. Інструкція № 84 – Інструкція про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затверджена наказом Мінфіну від 06.04.98 р. № 84 (утратила чинність).

6. Положення № 1120 – Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затверджене постановою Кабміну від 13.07.2000 р. № 1120.

7. Методрекомендації № 780 – Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджені наказом Мінфіну від 15.09.2015 р. № 780.

8. Наказ № 587наказ Мінфіну "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства фінансів України" від 22.06.2015 р. № 587.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2020

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua