Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Чи можна юрособі здійснювати діяльність без юридичної адреси?
Ілля Менчак, юрист, АФ "ЄФІМОВ ТА ПАРТНЕРИ"

Приводом для написання цієї статті стало запитання клієнта: "Чи може юридична особа здійснювати свою діяльність без юридичної адреси? Які можуть бути наслідки та штрафи?

Якщо компанія втрачає юридичну адресу – який алгоритм дій, а також особливості для платника ПДВ?"

Про це й поговоримо у статті.

Поняття податкової та юридичної адреси

Для початку необхідно розібратися з поняттями податкової та "юридичної" адреси.

Такого поняття, як "юридична адреса", у законодавстві України немає. Це суто ділова лексика. Натомість ч. 1 ст. 93 ЦКУ містить визначення поняття "місцезнаходження юридичної особи".

Так, відповідно до положень наведеної норми місцезнаходження юридичної особи – це

фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) і здійснення управління і обліку.

(ч. 1 ст. 93 ЦКУ)

Тобто місцезнаходження (або так звана юридична адреса) підприємства – це або адреса головного офісу, або адреса, наприклад, виробничого цеху.

Суб'єкт господарської діяльності має право самостійно визначити своє місцезнаходження та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі в тексті – ЄДР/Реєстр), оскільки відомості про місцезнаходження компанії обов'язково є в ЄДР (п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону про держреєстрацію).

Своєю чергою, п. 45.2 ПКУ передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в ЄДР.

Податкова адреса підприємства – це його місцезнаходження, зазначене в ЄДР. І саме за цією адресою відбувається обслуговування компанії як платника податків.

Отже, податкова адреса = місцезнаходження підприємства, зазначене в ЄДР, а місцезнаходженням є адреса його офісу або, наприклад, виробничих потужностей.

Чи може компанія не мати або втратити податкову адресу?

З юридичного погляду – ні. Як було зазначено вище, місцезнаходження підприємства обов'язково має бути в ЄДР. Без такої адреси ви не зможете здійснити державну реєстрацію юридичної особи. А щодо вже зареєстрованої компанії законодавством не передбачено процедури виключення відомостей про місцезнаходження з ЄДР, компанія може лише змінити таку адресу на іншу.

Тобто в ЄДР завжди буде зазначено місцезнаходження юрособи, що і є її податковою адресою.

Однак фактично компанія може втратити таку адресу, скажімо, якщо закінчиться строк оренди відповідного офісного приміщення або це приміщення буде продано новому власнику тощо. Як діяти в такому разі?

Дійсно, на практиці може виникнути така ситуація, коли підприємство з різних причин змушене покинути своє місцезнаходження, зазначене в ЄДР. У такому разі компанія зобов'язана внести відомості до ЄДР про нове місцезнаходження, оскільки в ЄДР має бути актуальна інформація про юрособу.

Це досить очевидна порада, але як діяти, коли підприємство "втратило" стару податкову адресу та ще не "знайшло" нову?

У такому разі в Реєстрі місцезнаходженням підприємства можна вказати адресу реєстрації місця проживання (так звану прописку) або місце фактичного проживання директора.

Навіть стара редакція Закону про держреєстрацію передбачала, що місцезнаходженням юридичної особи може також бути адреса місця проживання директора або особи, що відповідно до установчих документів діє від її імені.

Попри те, що таке визначення втратило чинність, жодним нормативно-правовим актом не заборонено вказувати місцезнаходження компанії в житловому приміщенні (квартирі) директора.

Ба більше, віддалена робота бізнесу без чіткої прив'язки до місця роботи стала нормою в сучасному світі, що охоплений пандемією COVID-2019. Такий режим роботи передбачено ст. 60 КЗпП.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КЗпП на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умову про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу можна встановлювати в наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов'язкового укладення в письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Дистанційна (надомна) робота і є правовим обґрунтуванням та підставою для "переїзду" підприємства на адресу директора, оскільки він своїм розпорядженням, наприклад, може весь офісний персонал, включно із собою, перевести на дистанційну роботу.

У разі дистанційної (надомної) роботи підприємства фактичне місце ведення діяльності визначити неможливо, адже працівники можуть перебувати в різних містах або навіть країнах. Тому місцезнаходження компанії за адресою її директора (оскільки саме там перебуває керівництво) відповідає законодавству та є абсолютно логічним.

Єдиним винятком щодо законності місцезнаходження юридичної особи за адресою директора може бути ст. 383 ЦКУ, якою встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Однак, як ми знаємо, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу. Тому в разі "переїзду" промислового підприємства в помешканні директора буде розташований офіс, і саме ця адреса буде місцезнаходженням підприємства, яка повинна бути зазначена в ЄДР.

Також варто розглянути варіант так званої оренди юридичної адреси. Цей варіант є так само законним, оскільки жодним законодавчим актом це не заборонено.

Зазвичай такі відносини оформлюють договором оренди або суборенди невеликої частини офісного приміщення.

Крім оренди приміщень, до послуг можуть входити кореспондентське обслуговування (отримання листів від контрагентів або державних органів), секретарське обслуговування, тобто у приміщенні офісу буде секретар, який (яка) повідомлятиме всіх відвідувачів про те, що за цією адресою справді розташована певна компанія, але керівництво, скажімо, перебуває на зустрічі та повернеться найближчим часом.

Утім, така податкова адреса має певні ризики й особливості, зокрема:

1. Приміщення може розташовуватися за "адресою масової реєстрації". Таке розташування не є незаконним, але наслідком може бути подвійна увага з боку контролюючих органів. З адресами місць масової реєстрації ви можете ознайомитись, зокрема, у відкритих джерелах.

2. Таке приміщення може взагалі не існувати або існувати лише на папері. Тому, перед тим як підписувати договір оренди / суборенди, варто перевірити, чи справді є таке приміщення.

3. У разі укладення договору суборенди варто попросити надати вам письмову згоду власника приміщення або копію договору оренди приміщення, яким передбачено таку згоду. Якщо власник не надав згоди на передання приміщення в суборенду, то це є підставою для визнання договору суборенди недійсним у судовому порядку.

4. Орендодавець може не мати у власності вказане у договорі оренди приміщення. У такому разі цей договір є недійсним.

5. Через неналежне надання кореспондентського або секретарського обслуговування вам може не надходити вхідна кореспонденція, а тому взагалі нівелюється сенс "оренди юридичної адреси".

Отже:

1. У разі "втрати" податкової адреси потрібно внести зміни до ЄДР, якими вказати актуальну адресу підприємства.

2. У період, коли нову адресу підприємства ще не визначено, його місцезнаходженням може бути адреса проживання директора або "орендована юридична адреса". Такі зміни підлягають внесенню до ЄДР.

Відповідальність за те, що немає податкової адреси, і наслідки

Законодавством не встановлено відповідальності за те, що немає податкової адреси, оскільки, як ми вже з'ясували, вона завжди є. У компанії by default є податкова адреса.

Однак невстановлення санкції не означає, що не буде наслідків.

Спершу варто зазначити, що нижче буде наведено перелік ризиків і наслідків для компанії, яка здійснює діяльність не за податковою адресою. Цей перелік не є вичерпним. Це лише основні ризики, з якими стикаються платники податків найчастіше.

Ми ж настійно рекомендуємо вказувати в ЄДР актуальну адресу підприємства або хоча б за такою адресою має бути забезпечено належне кореспондентське обслуговування (отримання вхідної кореспонденції) і секретарське обслуговування (приймання відвідувачів).

Наслідки відсутності підприємства за податковою адресою:

1. Таке підприємство не зможе отримувати вхідну кореспонденцію від органів державної влади та контрагентів.

У разі неотримання, наприклад, податкового повідомлення-рішення від Державної податкової служби, що надійшло за податковою адресою, підприємство не зможе оскаржити в адміністративному чи судовому порядку виписаний штраф, оскільки просто не знатиме про його існування та пропустить строк на його оскарження.

Законодавством хоч і передбачено можливість поновлення таких строків, але така причина його пропущення, як відсутність платника податків за адресою, не є поважною, бо повідомлення за місцезнаходженням, зазначеним у ЄДР, є належним повідомленням (п. 42.2 ПКУ).

Те саме стосується й листування з контрагентами. Контрагент, наприклад, подаючи позов до суду, зобов'язаний надіслати відповідачу його примірник такої позовної заяви. Не маючи контролю над такою податковою адресою, компанія просто може не дізнатися про такий позов і фактично буде позбавлена можливості повноцінно брати участь у судовому процесі.

2. Податківці можуть зупинити реєстрацію податкової накладної платника ПДВ.

Наприклад, контролюючий орган призначить виїзну перевірку підприємства. Саму перевірку проводитимуть за місцезнаходженням платника податків (податковою адресою). Але, приїхавши за вказаною адресою, інспектори не зможуть її провести через відсутність платника податків за місцезнаходженням.

У пункті 1.4.5 Методичних рекомендацій зазначено, що в разі, коли під час організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (зокрема, і через відсутність платника податків за місцезнаходженням), посадові (службові) особи органу ДПС невідкладно складають у двох примірниках у довільній формі та підписують акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

Зазначений акт не пізніше за наступний робочий день після його складання реєструють у Спеціальному журналі реєстрації актів за формою згідно з додатком 7 до Методичних рекомендацій.

Підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість її проведення через відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів із дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Такий запит підписує керівник (його заступник або уповноважена особа) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, після чого його реєструють і скеровують у загальновстановленому порядку до відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків.

Порядок взаємодії з оперативними підрозділами територіальних органів ДФС під час організації перевірок платників податків, зокрема й з питань встановлення їхнього місцезнаходження, визначено Алгоритмом № 146.

Пунктом 3.2 Алгоритму № 146 передбачено, що в разі невстановлення місцезнаходження платника податків протягом 30 календарних днів із дати отримання запиту керівник (заступник керівника) органу ДФС на підставі службової записки (рапорту) начальника оперативного підрозділу ухвалює рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків.

Після ухвалення рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків начальник оперативного підрозділу протягом трьох робочих днів письмово повідомляє про нього орган ДПС – ініціатора запиту.

Варто зазначити, що раніше в разі неможливості встановлення місцезнаходження платника податків керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів мав ухвалити рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

На підставі цього повідомлення державний реєстратор був зобов'язаний внести запис до ЄДР щодо такого підприємства про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Цей запис був підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до старої редакції ст. 184 ПКУ.

Тепер такої процедури немає.

Методичні рекомендації в новій редакції не передбачають такого порядку дій податківців у разі неможливості проведення перевірки через відсутність платника податків, а з п. 184.1 ПКУ було виключено таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, як наявність запису про "відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням".

На цей час результатом установлення місцезнаходження оперативними органами ДФС може бути:

а) установлення місцезнаходження платника податків або

б) невстановлення місцезнаходження, що оформлюють "рішенням про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження".

Таке рішення не матиме безпосередніх наслідків для підприємства, але може мати опосередковані.

Інформація про те, що місцезнаходження платника податків не вдалось встановити, зберігатиметься в інформаційних системах податкових органів, і цю інформацію точно не буде використано в інтересах платника податків.

Так, п. 6 Порядку № 1165 встановлено, що в разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування підлягає зупиненню.

Всього є вісім критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Критерії 1 – 7 є досить чіткими для застосування. А ось восьмий відрізняється від інших можливістю його неоднозначного трактування.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника ПДВ (додаток 1 до Порядку № 1165) звучить так:

У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Під поняття "податкова інформація" справді може підпадати широкий спектр різної інформації.

Варто зазначити, що саме п. 8 Критеріїв є найбільш популярним серед податківців як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної.

І саме відсутність платника податків за місцезнаходженням може бути тією податковою інформацією, що підпадає під критерій, визначений п. 8, і матиме наслідком зупинення реєстрації податкової накладної.

Принаймні саме це й було підставою для зупинення реєстрації податкової накладної у справі від 05.01.2021 р. № 640/11321/20. Однак, на щастя, Верховний Суд задовольнив позовні вимоги позивача.

Резюме статті

Отже, у цій статті наведено найпоширеніші ризики для компаній, що фактично не перебувають за своєю податковою адресою. Водночас хочемо наголосити, що найнадійніший спосіб мінімізувати такі ризики – зазначати в Реєстрі актуальну адресу місцезнаходження.

1. ЦКУЦивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

2. ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

3. КЗпП Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

4. Закон про держреєстрацію – Закон України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-IV.

5. Методичні рекомендації – Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені наказом ДПСУ від 04.09.2020 р. № 470.

6. Алгоритм № 146 – Алгоритм взаємодії між підрозділами органів ДПС, що здійснюють (очолюють) документальні та фактичні перевірки, оперативними підрозділами та слідчими підрозділами фінансових розслідувань органів ДФС, затверджений наказом ДПСУ, ДФСУ від 23.03.2020 р. № 146/35.

7. Порядок № 1165 – Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабміну від 11.12.2019 р. № 1165.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua