Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
ФОП-роботодавець: як прийняти на роботу і звільнити працівника
Вячеслав Сідорський, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

Фізособи-підприємці є роботодавцями, якщо вони використовують працю найманих працівників. Тому вони зобов'язані дотримуватися всіх вимог трудового законодавства. Але ж обов'язки оформлення працівників на роботу та їх звільнення часто лягають на плечі самого підприємця, який не завжди може дозволити собі, скажімо, послуги бухгалтера. Розглянемо ці нюанси в статті.

У ст. 21 КЗпП указано, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а … фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Отже, укладення трудового договору між працівником і ФОП-роботодавцем свідчить про те, що сторони досягли домовленості щодо трудових відносин – обсягу роботи, оплати, умов праці тощо.

Проте в ст. 24 КЗпП указано, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу.

Тож процес працевлаштування не обмежується лише укладенням трудового договору, він включає низку інших складових.

ФОП варто врахувати рекомендації Держпраці щодо вимог законодавства в частині працевлаштування працівників.

Загалом, послідовність дій під час прийняття на роботу працівника така:

1) особа подає відповідні документи щодо працевлаштування та пише заяву на прийняття її на посаду;

2) сторони укладають трудовий договір, після чого ФОП складає наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працівника;

3) не пізніше ніж за один день до початку роботи ФОП надсилає до ДФС повідомлення про прийняття працівника на роботу;

4) ФОП ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та його посадовою інструкцією (якщо в роботодавця є такі документи);

5) вносить запис до трудової книжки.

Далі розглянемо це докладніше.

Заява про працевлаштування та інші документи

Зазвичай працівник пише заяву від руки (у довільній формі), у якій указує, зокрема, посаду, на яку він претендує, дату написання заяви та підпис.

Зразок

Якщо законодавством установлено вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника тощо, стороною трудового договору має бути особа, яка відповідає таким вимогам (ст. 22 КЗпП).

Задля укладення трудового договору особа надає роботодавцю:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

• трудову книжку. Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;

• документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо робота вимагає спеціальних знань або спеціальної підготовки;

• довідку про стан здоров'я (зокрема у випадках, якщо запропонована робота може бути протипоказана особі за станом здоров'я);

• страхове свідоцтво державного пенсійного страхування.

Стаття 25 КЗпП містить заборону вимагати від особи під час її працевлаштування відомості й документи, не передбачені законодавством.

Трудовий договір і наказ про прийняття на роботу

Зазвичай за зразок беруть форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджену наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260. Реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості не потрібно.

Також відповідно до ст. 24 КЗпП ФОП має видати наказ (розпорядження) про прийняття на роботу. Можна за бажанням скористатися типовою формою № П-1, затвердженою Наказом № 489.

Зразок

Подання повідомлення про прийняття працівника

Подання роботодавцем (у тому числі ФОП) до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу є обов'язковим і здійснюється відповідно до Постанови № 413.

Повідомлення подають до територіальних органів ДПС за місцем обліку роботодавця як платника ЄСВ до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Способи подання: засобами електронного зв'язку; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; а також на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Подання повідомлення поштою не передбачено (див. роз'яснення з категорії 201.06 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).

Інформацію, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, вносять до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

У випадку виконання робіт на підставі договорів, які мають цивільно-правовий характер, повідомлення про прийняття працівника на роботу подавати не потрібно.

(лист Мінсоцполітики від 22.06.2016 р. № 746/13/84-16)

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подають повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу "початкове" з правильними даними (див. лист Мінсоцполітики від 22.06.2016 р. № 746/13/84-16). Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до ДФС законодавством не передбачено.

Неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу чи його подання після початку роботи органи Держпраці розглядають як порушення законодавства про працю, за яке може бути застосовано фінансовий штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2021 року – 6000 грн), а за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне порушення (абзаци 9 і 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Ознайомлення працівника з локальними документами роботодавця

Із положень ст. 29 КЗпП випливають такі обов'язки ФОП як роботодавця, які він має виконати до початку роботи нового працівника:

1) роз'яснити працівникові його права й обов'язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства та колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку (якщо їх затвердила ФОП). Факт ознайомлення з указаними документами працівник має засвідчити своїм підписом;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони. Для інструктажів з охорони праці використовують Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, форми яких наведено в додатках 5 і 6 до Типового положення № 15.

Внесення запису до трудової книжки та особової картки ф. № П-2

У ст. 48 КЗпП вказано, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносять відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації. ФОП має робити відповідні записи у трудовій книжці працівника відповідно до Інструкції № 58. При цьому ФОП у себе не зберігає трудові книжки, адже вони залишаються у працівників (пп. 2.21-1 Інструкції № 58).

У п. 2.5 Інструкції № 58 вказано, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці (типова форма № П-2), у якій має повторюватися відповідний запис із трудової книжки (вкладиша). На підставі цього положення Інструкції № 58 Держпраці зазвичай вимагає, щоб ФОП під час перевірки надав особові картки працівників, хоча прямої вимоги щодо ведення такої документації для ФОП законодавством не передбачено.

Звільнення працівника

Звільнення працівника може відбуватися з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП), з ініціативи роботодавця (ст. ст. 40, 41 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

На підставі заяви працівника ФОП має видати відповідний наказ (розпорядження) і зробити відповідний запис у трудовій книжці працівника.

Зразок

У разі звільнення працівника за власним бажанням він має попередити про це роботодавця за два тижні шляхом подання письмової заяви (ст. 38 КЗпП). Але без дотримання цього строку працівник може звільнитися за наявності поважних причин, визначених у ст. 38 КЗпП, зокрема у разі неможливості продовжувати роботу у зв'язку з переїздом на нове місце проживання, вагітності, догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю тощо. У таких випадках договір має бути розірвано в строк, визначений працівником.

На підставі заяви працівника ФОП видає наказ про звільнення.

Зразок

У день звільнення ФОП має зробити запис про звільнення в трудовій книжці працівника, а також провести розрахунок із працівником, тобто виплатити йому заробітну плату за фактично відпрацьований час і компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua