Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Приватизація державного майна: коли отримувати дозвіл на концентрацію
Наталія Брожко, адвокат, Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" Ірина Овдійчук, юрист, Адвокатська фірма "Єфімов та партнери"

Загалом в Україні налічується найбільша кількість державних підприємств у світі – 3733. На цей час 1261 підприємство потребує ліквідації, а під приватизацію підпадає 1006. Управління ними здійснює 60 владних органів.

Варто погодитись, що приватизація відкрила для бізнесу чимало нових можливостей: тепер чи не кожен може прийти та вільно купити для себе в держави цікаві й перспективні об'єкти. Така процедура дає змогу стати власником будь-якого приміщення в будь-якому куточку країни, інколи навіть за безцінь.

Водночас в інформаційних повідомленнях про продаж об'єктів приватизації дуже часто зазначено про необхідність у певних випадках отримати в Антимонопольному комітеті України попередній дозвіл на концентрацію. Тож і з'ясуймо, що ж це за випадки. Але спочатку трохи про власне приватизацію.

Що таке приватизація?

Визначення поняття приватизація надає Закон № 2269. Зокрема, у ст. 1 закріплено, що приватизація – платне відчуження майна, що перебуває в державній або комунальній власності, на користь фізичних або юридичних осіб, які відповідно до Закону можуть бути покупцями.

З метою раціонального й ефективного застосування способів приватизації всі об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої та великої приватизації.

Об'єктами малої приватизації є державні підприємства та пакети акцій, об'єкти незавершеного будівництва й соціально-культурного призначення, окреме рухоме та нерухоме майно, балансова вартість яких не перевищує 250 млн грн. Такі об'єкти продають лише через електронну торгову систему ProZorro.Продажі.

Своєю чергою, до об'єктів великої приватизації належать єдині майнові комплекси державних підприємств і пакети акцій, вартість активів яких перевищує 250 млн грн. Підготовка до приватизації та продаж цих об'єктів відбуваються із залученням радників, які збирають всю необхідну інформацію, готують об'єкт до приватизації, шукають потенційних інвесторів. Досить часто радниками є великі консалтингові, аудиторські та інвестиційні компанії.

Ініціювати внесення об'єктів до переліку для приватизації можуть і потенційні покупці, подавши заяву про внесення об'єкта державної / комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Покупці

Статтею 8 Закону № 2269 визначено, що покупцями об'єктів приватизації можуть бути фізичні особи (громадяни України або іноземні громадяни) та юридичні особи (зареєстровані на території України або інших держав), крім:

• органів державної влади;

• державних підприємств, власником яких є держава Україна;

• державних господарських об'єднань, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств (компаній), їхніх дочірніх компаній і підприємств;

• працівників державних органів приватизації;

• покупців, які зареєстровані в офшорних зонах із непрозорою структурою власності, а також покупців, які походять із держави-агресора;

• держави-агресора, її юридичних і фізичних осіб (зокрема, і юридичних осіб, бенефіціарні власники 10 % і більше акцій яких є резидентами держави-агресора);

• юридичних осіб, зареєстрованих згідно із законодавством держав, унесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичних осіб, 50 % і більше статутного капіталу яких належать таким особам;

• юридичних осіб, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита;

• фізичних і юридичних осіб, щодо яких застосовано економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);

• продавців об'єкта приватизації в Україні, з якими було розірвано договір купівлі-продажу через порушення вимог;

• радників, залучених для підготовки об'єкта до приватизації.

Потенційному покупцеві важливо перед поданням документів для участі в аукціоні перевіряти відповідність наведеному списку категорій, адже така невідповідність є підставою для ухвалення рішення про недопущення покупця до участі в аукціоні.

Мала приватизація

Нагадаємо, що електронні аукціони для продажу об'єктів малої приватизації проводять відповідно до Порядку № 432.

Як уже було зазначено, купити об'єкт малої приватизації можна лише через Prozorro.Продажі, а точніше, через акредитовані ним торговельні майданчики. Отже, аукціон відбувається публічно, а "домовленості за закритими дверима" неможливі.

Виглядає все досить просто. Організатор через акредитований торговельний майданчик виставляє лот, озвучує дату аукціону, реєструє всіх охочих і прозоро розігрує його між покупцями – хто більше запропонував, той і переміг. Але ми все ж хочемо звернути увагу на кілька важливих моментів, які треба знати потенційному покупцеві.

Стандартна процедура малої приватизації займає 9 – 10 місяців до дати аукціону та складається з п'яти етапів:

1) унесення об'єкта до переліку на приватизацію (від 20 днів);

2) рішення про приватизацію та передання від органу управління до Фонду державного майна України (далі – ФДМУ), його регіональних відділень чи представництв (від 60 днів);

3) підготовка до приватизації, до якої входять інвентаризація та оцінка (від 147 днів);

4) аукціон на Prozorro.Sale (1 день);

5) укладення договору з переможцем аукціону (від 65 днів).

Проведення аукціону щодо малої приватизації трохи відрізняється від звичайного аукціону. Передбачено систему з трьох аукціонів. Кожний наступний аукціон оголошується автоматично, але тільки за умови, якщо попередній не відбувся.

1. Аукціон (з умовами або без умов):

– відбудеться, якщо зареєструється не менш як два учасники;

– стартує зі 100 % ціни, яку визначили органи приватизації під час публікації оголошення;

– складається з трьох раундів. Система встановлює рейтинг учасників за ціною від найнижчої до найвищої. У кожному раунді кожен учасник має 3 хвилини на реєстрацію ставки. Система автоматично визначає переможця з найвищою ціновою пропозицією.

2. Аукціон (зниження ціни):

– відрізняється від аукціону з підвищенням ціни тим, що стартує з 50 % від ціни, яку визначили органи приватизації під час публікації оголошення.

3. Аукціон (покрокове падіння ціни):

– відбудеться, якщо зареєстровано не менше ніж один учасник;

– починається із ціною в 50 % від визначеної органами приватизації під час публікації оголошення. Протягом дня ціна падає на визначену умовами аукціону кількість відсотків.

На першому етапі відкритих пропозицій один учасник аукціону має змогу його зупинити. На другому етапі всі учасники мають можливість подати закриту цінову пропозицію. На третьому етапі учасник, який зупинив аукціон падіння ціни на першому етапі, може подати закриту цінову пропозицію, яка повинна бути більшою за пропозицію учасника, що зробив найвищу пропозицію під час другого етапу (не менше ніж на 1 % від початкової ціни).

Приватизація є завершеною з переходом до покупця права власності. Переможець аукціону зобов'язаний протягом чотирьох робочих днів підписати протокол торгів і передати його на затвердження до електронного майданчика, через який узяв участь в аукціоні. Протягом 30 календарних днів із моменту проведення аукціону необхідно підписати з органом приватизації договір купівлі-продажу майна. Після того, як переможець повністю розрахувався за придбане майно, орган приватизації видає наказ про приватизацію державного майна.

Велика приватизація

Тема великої приватизації знову стала актуальною.

А тим часом нагадаємо, що процедура підготовки, організації та проведення продажу об'єктів великої приватизації державної власності відбувається згідно з Порядком № 386. Об'єкти великої приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами, які затверджує Кабмін.

Стандартна процедура великої приватизації займає 11 – 12 місяців до дати аукціону, проведення якого та визначення переможця відбуваються публічно.

Процедура великої приватизації складається з таких етапів:

1) підготовка до внесення об'єкта до переліку об'єктів великої приватизації – 60 днів;

2) вибір радника – 90 днів;

3) робота з радником;

4) приймання результатів роботи радника та затвердження стандартної ціни – 45 днів;

5) підготовка до аукціону – 45 днів;

6) аукціон – 1 день;

7) укладення договору – 30 днів;

8) проведення розрахунків за договором – 30 днів.

Для допуску до участі в аукціоні потенційні покупці подають заяву та підтвердні документи до ФДМУ, його регіональних відділень чи представництв. Кінцевий строк прийняття заяв про участь в аукціоні – сім робочих днів до дати проведення. Конверти з аукціонною документацією розпечатує ФДМУ у присутності потенційних покупців, а рішення про допуск до участі в аукціоні ухвалюють протягом семи днів.

На дату проведення аукціону аукціонна комісія проводить відкрите засідання, на якому повинні бути присутні учасники аукціону. Продаж об'єктів приватизації здійснюють за наявності не менше як двох учасників, збільшення ціни від яких не може бути меншим за 1 % від стартової. На аукціоні перемагає учасник, який запропонував найвищу ціну.

ФДМУ протягом 10 робочих днів із дня затвердження протоколу про переможця аукціону повертає гарантійні внески всіх учасників аукціону (крім переможця) і підписує з переможцем договір купівлі-продажу.

Передання об'єкта приватизації (крім пакета акцій) відбувається згідно з умовами договору купівлі-продажу за актом приймання-передання.

Якщо об'єкт приватизації все ж не продано, то його продаж можливий на аукціоні зі зниженням стартової ціни та за методом вивчення цінових пропозицій (оголошують за умови, якщо на попередньому аукціоні об'єкт приватизації не продано). Ухвалювати відповідне рішення про зміну способу приватизації уповноважений ФДМУ.

У разі коли об'єкт приватизації виставлено на продаж зі зниженням стартової ціни вперше, стартову ціну знижують на 25 %, коли це повторюється вдруге – на 50 %.

Аукціон за методом вивчення цінових пропозицій проводять у два етапи:

– на першому етапі потенційні покупці подають заяву, підтвердні документи й аукціонну пропозицію. Пропозиція щодо ціни не може бути меншою за 50 % від стартової ціни цього об'єкта приватизації на останньому аукціоні.

Для реєстрації потенційні покупці сплачують реєстраційний внесок, а також вносять гарантійний внесок у розмірі 5 % від своєї аукціонної пропозиції щодо запропонованої ціни об'єкта приватизації.

Аукціонна комісія розглядає аукціонні пропозиції, визначає найвищу ціну, запропоновану учасниками аукціону, і встановлює її стартовою ціною;

– на другому етапі проведення аукціону кожну наступну ціну підвищують на розмір мінімального кроку аукціону. Крок аукціону встановлює ФДМУ на кожний об'єкт приватизації. Мінімальний крок аукціону становить не менше ніж 1 % від стартової ціни об'єкта приватизації. Переможцем аукціону визначають учасника, який запропонував найвищу ціну за об'єкт приватизації.

Крім того, зважаючи на зазначене вище, рекомендуємо потенційним покупцям звернути увагу на покладені на них Законом № 2269, Порядком № 432 та Порядком № 386 зобов'язання. Адже дотримання строків на їх виконання є обов'язковим, а порушення автоматично призводить до дискваліфікації та втрати сплаченого гарантійного внеску, а це 5 % та 10 % від початкової ціни. Водночас дискваліфікований переможець не має права брати участь у повторному аукціоні з продажу того самого майна.

Дозвіл на концентрацію

Серед іншого ст. 20 Закону № 2269 зобов'язує покупця в певних випадках отримати дозвіл Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) на безпосереднє або опосередковане придбання у власність акцій (часток) у розмірі, що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання (1), а також активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання (2).

Саме ці правочини в розумінні ст. 22 Закону № 2210 є формами концентрації.

Ба більше, навіть право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця не раніше за дату отримання дозволу АМКУ на концентрацію (якщо його вимагає закон).

А вимагають такий дозвіл на концентрацію, якщо (ст. 24 Закону № 2210):

сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, зокрема й за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року (аналогічно визначаємо й щодо наступних фінпоказників); водночас вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, у кожного (тобто й у державного підприємства, єдиний майновий комплекс якого є об'єктом приватизації, або господарського товариства, акції або частки якого є об'єктом приватизації); або

сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) в Україні суб'єкта господарювання, щодо якого набувається контроль (у нашому випадку – придбання активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання), або суб'єкта, активи, частки (акції, паї) якого набувають у власність чи одержують в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб'єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, і водночас обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, зокрема й за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро.

Звідки покупцю брати ці фінансові показники? Відповідно до розд. VI Положення про концентрацію:

обсяг реалізації товарів юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) відповідно до їхньої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відповідає даним із графи 3 рядка 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2). Цей показник охоплює сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю в Україні та за кордоном. Обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні визначають на підставі даних бухгалтерського обліку (дві попередні аналогічні вимоги актуальні й для наступного пункту);

– для визначення обсягу реалізації товарів іноземних компаній і транснаціональних корпорацій використовують дані, зазначені у графі 3 рядка "Чиста виручка від реалізації" форми національної звітності "Звіт про прибутки та збитки", складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або дані щодо обсягу реалізації товарів, наведені відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні; а вартість їхніх активів відповідає даним рядка "Усього активів" форми національної фінансової звітності "Баланс", складеної відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, або даним щодо вартості активів, визначеним відповідно до вимог фінансової звітності, що діють в Україні;

вартість активів юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) відповідно до їхньої фінансової звітності й консолідованої фінансової звітності відповідає даним із графи 4 рядка 1300 Балансу (Звіту про фінансовий стан) (форма 1);

комерційні банки для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації враховують десяту частину вартості активів;

страховики для розрахунку вартості активів використовують суму нетто-активів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів – суму доходів від страхової діяльності, визначених згідно із законодавством України про страхову діяльність.

Звернули увагу на фразу "з урахуванням відносин контролю"? Про них ми говоримо, коли одна особа (кілька осіб) здійснює вирішальний вплив на господарську діяльність іншої (визначає загальні умови обороту товарів на ринку, обсяги виробництва, джерела постачання, коло продавців / покупців тощо).

Наприклад, ТОВ 1 володіє часткою (95 %) ТОВ 2 (відповідно, здійснює вирішальний вплив на його діяльність), яке має намір придбати об'єкт приватизації (здійснити концентрацію). Щоб зрозуміти, чи потребують фінансові показники отримання попереднього дозволу на концентрацію, рахуємо доходи й активи не тільки ТОВ 2, а й додаємо до них доходи й активи ТОВ 1. Бо маємо відносини контролю.

Інших прикладів відносин контролю з огляду на різноманіття правовідносин не злічити. Тому для їх відстеження слід добре вичитувати умови установчих документів, договорів, наказів, з яких і стануть зрозумілими можливості однієї особи впливати на іншу та потреба (або відсутність потреби) рахувати сукупно дохід і активи.

Відомості ж про державне підприємство, єдиний майновий комплекс якого є об'єктом приватизації, або господарське товариство, акції або частки якого є об'єктом приватизації, має містити інформаційний пакет, підготований для відповідної приватизації. І їх має бути достатньо для формування заяви про отримання дозволу на концентрацію.

Також з аналізу ст. ст. 22 – 26 Закону № 2210 і практичних ситуацій доходимо таких висновків:

1) у разі приватизації держмайна учасниками концентрації є: покупець і суб'єкт господарювання, акції (частки) чи активи у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу якого купуються; також у певних випадках ними можуть бути й фізичні та юридичні особи, пов'язані зі згаданими учасниками концентрації відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно зі ст. 1 Закону № 2210 єдиним суб'єктом господарювання;

2) заяву про надання дозволу на концентрацію можна подавати до АМКУ (не до його територіальних підрозділів) як до початку конкурсної процедури, так і після, але не пізніше ніж через 30 днів від дати оголошення переможця, якщо інше не передбачено законом;

3) згадані вище учасники концентрації подають спільну заяву. Тобто не лише покупець, як того часто вимагають в умовах аукціону, які формує ФДМУ;

4) за заяву про надання дозволу на концентрацію справляють плату в розмірі 20400 грн, тому звертатися за дозволом є сенс не у статусі учасника аукціону, а у статусі переможця;

5) заяву АМКУ розглядає протягом 30 днів (з дня прийняття її до розгляду) або 25 – за спрощеною процедурою (з дня надходження). Тому потурбуйтеся завчасно про фахівців, які допоможуть з оформленням пакета документів для отримання дозволу на концентрацію. Бо ж і договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації теж укласти треба в 30-денний строк...

1. Закон № 2269Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 р. № 2269-VIII.

2. Закон № 2210Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. № 2210-III.

3. Порядок № 432 – Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабміну від 10.05.2018 р. № 432.

4. Порядок № 386 – Порядок продажу об'єктів великої приватизації державної власності, затверджений постановою Кабміну від 10.05.2018 р. № 386.

5. Положення про концентрацію – Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання, затверджене розпорядженням АМКУ від 19.02.2002 р. № 33-р.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua