У бюджетній сфері до дебіторської заборгованості ставляться доволі пильно, особливо якщо йдеться про її списання. Тож не зайвим буде пригадати процедуру списання такого боргу й попутно розібратися в облікових моментах відображення цієї операції.
Передумовою списання дебіторської заборгованості є набуття нею певних ознак, які дають підстави бюджетній установі ухвалити відповідне рішення. Тож спочатку пропонуємо відшукати ознаки, які дають змогу списати такий борг. Для цього з'ясуймо, яка ж буває дебіторська заборгованість.
Види дебіторки
Головним орієнтиром у бюджетних питаннях, пов'язаних із дебіторською заборгованістю, є Порядок № 372. Нагадаємо, що відповідно до п. 1.2 цього Порядку дебіторська заборгованість має, зокрема, такі різновиди:
• прострочена дебіторська заборгованість – дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов'язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дату платежу не визначено після виписування рахунка на оплату;
• безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про її неповернення боржником, або дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув;
• дебіторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, – дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення строку позовної давності.
Відстеження строків
З огляду на вказане, майже не залишилося сумнівів, що можливість списання безнадійної заборгованості досить тісно пов'язана з відстеженням строку позовної давності, зокрема у межах проведення претензійно-позовної роботи.
Для забезпечення якісної претензійно-позовної роботи рекомендуємо дотримуватися Рекомендацій № 2.
Базові вимоги щодо визначення й перебігу строків позовної давності містяться в ЦКУ. Покажемо основні з них у таблиці (див. табл. 1).
Таблиця 1
Вид строку позовної давності | Тривалість строку | Особливості перебігу | Підстава |
Загальна | 3 роки | Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Перебіг позовної давності зупиняється: • якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за цих умов подія (непереборна сила); • у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, установлених законом; • у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; • якщо позивач або відповідач перебуває у складі ЗСУ або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. | Статті 253, 257, 261, 263 ЦКУ |
Скорочена | 1 рік | Застосовують, зокрема, до вимог: • про стягнення неустойки (штрафу, пені); • про спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації. У цьому разі позовну давність обчислюють від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; • про переведення на співвласника прав й обов'язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; • у зв'язку з недоліками проданого товару; • про розірвання договору дарування; • у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти; • про оскарження дій виконавця заповіту; • про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. | |
Збільшена | Перевищує загальні строки, установлені ЦКУ | Може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладають у письмовій формі. |
Під час дії карантину, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.
Певні підказки, як налаштувати вчасне відстеження розрахунків, зокрема з дебіторами, висловили свого часу представники Держаудитслужби.
...для уникнення непорозумінь щодо складання та підписання акта звірки взаємних розрахунків сторони мають право обумовити зазначене питання умовами договору (наприклад, необхідність звірки; строки (періодичність) проведення звірки; порядок її проведення; строки для надання відповіді на повідомлення, що пов'язані зі звіркою, тощо).
Перебіг позовної давності залежить насамперед від того, визначено в договорі строк виконання зобов'язань чи ні. Зазвичай такі строки узгоджують заздалегідь і вказують у договорі. У такому разі перебіг позовної давності починається після закінчення строку виконання зобов'язань за договором (ч. 5 ст. 261 ЦКУ).
Не слід ототожнювати початок строку позовної давності й момент виникнення заборгованості та її відображення в обліку.
Не зайвим буде нагадати, що ст. 264 ЦКУ передбачено переривання перебігу позовної давності. Причинами для цього можуть бути:
• вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (наприклад, повне або часткове визнання претензії, часткове погашення боржником або іншою особою за нього основного боргу, неустойки, прохання про відстрочення виконання зобов'язання тощо);
• пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Причому час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховують.
Варто також пам'ятати, що робота з боргами бюджетної установи є базовою компетенцією бухгалтерської служби. До її завдань, зокрема, належить (пп. 7 п. 7 Типового положення № 59):
• аналіз даних бухобліку та звітності щодо причин зростання дебіторської заборгованості;
• розроблення та здійснення заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості;
• організація та проведення роботи з її списання.
Причому контролювати весь цей процес має безпосередньо головбух бюджетної установи (пп. 10 п. 13 Типового положення № 59).
Облік списання
Зазвичай дебіторську заборгованість, строк позовної давності якої сплив і яка є безнадійною до стягнення, списують за результатами проведеної інвентаризації. Для відображення результатів інвентаризації використовують типові форми, затверджені Наказом № 572.
Нагадаємо: оформлюють стан заборгованості в бюджетній установі такими документами:
• Актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами, у якому, зокрема, зазначають суми безнадійних боргів і дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув;
• Довідкою до акта інвентаризації розрахунків про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув, – у ній указують найменування та місцезнаходження таких дебіторів, суми, причини, дати й підстави виникнення заборгованості;
• Актом інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання. До такого акта зазвичай додають листи, претензії, інші документи (їх копії), що свідчать про проведення претензійно-позовної роботи.
Суми дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, зазначають також у протоколі інвентаризаційної комісії, який затверджує керівник бюджетної установи.
Дебіторську заборгованість, строк позовної давності якої сплив і яка є безнадійною, списують на підставі розпорядчого документа (наказу, розпорядження) керівника установи.
За результатами інвентаризації розрахунків списати можна лише дебіторську заборгованість, строк позовної давності якої минув і яка є безнадійною до стягнення (п. 3.5 Порядку № 372).
Майте на увазі: списання безнадійної дебіторської заборгованості, якщо не проводили претензійно-позовну роботу, до спливу строку позовної давності такої заборгованості контролюючі органи можуть розцінювати як завдання збитків державі (див. лист ГоловКРУ від 01.03.2011 р. № 25-18/287).
Деякі настанови щодо того, яку дебіторку слід уважати безнадійною, свого часу надало Держказначейство. Зокрема, у листі від 31.03.2010 р. № 15-04/712-5704 казначеї зазначили, що прострочену дебіторську заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, у випадках, коли:
• у звітності розпорядників бюджетних коштів відображено прострочену дебіторську заборгованість за суб'єктами господарювання, які ліквідовані без правонаступників;
• установи вжили всіх заходів щодо проведення претензійно-позовної роботи, інших заходів щодо стягнення заборгованості відповідно до чинного законодавства.
У бухобліку суми дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, прямують у зменшення фінрезультату – у дебет субрахунку 5512 "Накопичені фінансові результати виконання кошторису".
Списану заборгованість необхідно обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів" протягом трьох років із моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану дебітора.
Часто дебіторська заборгованість після її списання з балансу перетворюється на безнадійну для стягнення.
Отже, постає закономірне запитання: як списати цю заборгованість із позабалансового обліку?
Необхідною й достатньою підставою для цього буде розпорядчий документ керівника бюджетної установи. Оформити таку господарську операцію можна за допомогою бухгалтерської довідки, затвердженої Наказом № 755.
Насамкінець наведемо приклад відображення в бухобліку операцій зі списання безнадійної дебіторської заборгованості.
Умова:
Під час інвентаризації розрахунків із контрагентами на балансі бюджетної установи виявлено борги. Керівництво прийняло рішення їх списати. Зокрема:
• безнадійну дебіторську заборгованість за розрахунками з відшкодування завданих установі збитків, строк давності за якою минув, на загальну суму 2500,00 грн;
• безнадійну дебіторську заборгованість із позабалансового обліку на загальну суму 120,00 грн.
Рішення:
Відображення господарських операцій наведено в табл. 2.
Таблиця 2
№ з/п | Зміст господарських операцій | Кореспонденція субрахунків | Сума, грн | |
Дебет | Кредит | |||
1 | Відображено списання безнадійної дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих установі збитків, строк давності за якою минув | 5512 | 2115 | 2500,00 |
2 | Заборгованість одночасно переведено на позабалансовий облік | 071 | – | 2500,00 |
3 | Списано з позабалансового обліку безнадійну дебіторську заборгованість | – | 071 | 120,00 |
1. ЦКУ – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
2. Порядок № 372 – Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. № 372.
3. Типове положення № 59 – Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою Кабміну від 26.01.2011 р. № 59.
5. Наказ № 572 – наказ Мінфіну "Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації" від 17.06.2015 р. № 572.
6. Рекомендації № 2 – рекомендації Мін'юсту "Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації" від 15.01.96 р. № 2.
7. Положення № 879 – Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
