Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Представництво нерезидента без права юридичної особи: чи потрібно подавати інформацію про бенефіціарів?
Олена Гармай, експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Чи потрібно подавати інформацію про бенефіціарів представництву нерезидента, що має правовий статус "без права юридичної особи"?

На наш погляд, потрібно. Цього висновку доходимо з таких міркувань.

Положення НПА щодо розкриття бенефіціарів справді оперують сухим поняттям "юридична особа". Але вважаємо, "сухість" цього визначення не виводить із кола респондентів осіб, що формально йому не відповідають. Адже головна мета всієї цієї "бенефіціарної" історії – вийти на конкретну фізичну особу там, де є "групова" діяльність. Тобто виявити, хто ж саме в результаті діяльності у тій чи іншій організаційно-правовій формі отримує від цього зиск. Ба більше, сама суть концепції бенефіціарного володіння полягає у виявленні конкретної фізичної особи – вигодонабувача, якого якраз за формальними ознаками може бути не видно. Тож, виходячи із цього, застосовують термін "юридична особа" радше як узагальнений антонім поняттю "фізична особа". Іншими словами, для цілей "бенефіціарності" юридичними особами можна вважати осіб, які не є фізичними особами.

Крім того, "першоджерелом" у цьому питанні є не реєстраційне, а фінмоніторингове законодавство. Адже передусім розкриття бенефіціарних власників обумовлене боротьбою з відмиванням коштів. Визначення ж профільного Закону № 361 говорять нам про те, що бенефіціара ми маємо встановити у клієнта, а клієнтом є будь-яка особа, що здійснює фінансові операції.

Клієнт – будь-яка особа, яка:

звертається за наданням послуг до суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

користується послугами суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

є стороною договору (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду);

є гравцем в азартну гру чи учасником лотереї (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, визначених у підпункті "з" пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону);

(п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 361)

На користь того, що для бенефіціарних цілей юридичний статус не можна трактувати формально, свідчить і саме визначення кінцевого бенефіціара:

кінцевий бенефіціарний власник – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є:

для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю / володіння);

для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю / володіння);

для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

(п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону № 361)

Тож наявність алгоритму визначення бенефіціарів для інших правових утворень може свідчити про те, що задум розкриття інформації про них стосується не лише юридичних осіб "у чистому вигляді".

Повертаючись до реєстраційного законодавства, зауважимо, що на цей час "бенефіціарні" поля є в реєстраційних формах і для утворень без статусу юрособи. Наприклад, "філіальна" форма 5, а також форма 7, яку використовують іноземна неурядова організація або представництво.

Задля справедливості зауважимо, що чинна реєстраційна форма постійного представництва нерезидента, яку подають до Мінекономіки відповідно до Інструкції № 30, згадки про бенефіціарів не містить. Однак, по-перше, документ описує лише загальні вимоги до складання заяви, яку подають у довільній формі. А по-друге, до цього документа вже давненько не вносили змін і він не актуалізований навіть у частині реєстрації "комерційних" представництв (див. матеріал "Нерезидент із постійним представництвом: державна реєстрація"). Тож не відкидаємо, що відповідні зміни буде внесено найближчим часом.

Також про необхідність подання представництвом нерезидента без статусу юрособи відомостей про бенефіціарів може свідчити те, що цього суб'єкта немає серед звільнених від такого обов'язку ч. 2 ст. 9 Закону № 755:

• політичні партії та їх структурні утворення;

• професійні / творчі спілки та їх об'єднання;

• організації роботодавців та їх об'єднань;

• адвокатські об'єднання;

• торгово-промислові палати;

• об'єднання співвласників багатоквартирних будинків;

• релігійні організації;

• державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації;

• державні та комунальні підприємства, установи, організації.

Вичерпний характер цього переліку дає змогу зробити висновок, що решта суб'єктів від такого обов'язку не звільнені й мають розкривати своїх бенефіціарів.

Про те, що відсутність статусу юрособи не є перепоною для розкриття бенефіціарів, бачимо і на прикладах, які наводить Мінфін для трастів та інвестфондів.

Резюмуючи, зауважимо таке. Лише факт існування "без статусу юрособи" не є підставою для звільнення від подання відомостей про кінцевих бенефіціарів. Головним аргументом є положення фінмоніторингового законодавства: усі, хто провадить фіноперації, мають розкрити своїх бенефіціарів.

Інша річ, що, залежно від того, про яке саме представництво йдеться, такого бенефіціара може й не бути, або його неможливо визначити, або визначатимуть його з урахуванням "трастових" особливостей. Але навіть за відсутності бенефіціара про це потрібно подати відповідні відомості згідно з Положенням № 163.

Також на цю тему читайте статті:

"Розкриття бенефіціарів: форми, роз'яснення та приклади від регуляторів";

"Нерезидент із постійним представництвом: критерії визначення";

"Нерезидент із постійним представництвом: взяття на облік в органах ДПСУ".

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua