Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Переоцінка запасів: бухгалтерський облік
Влада Карпова, к. е. н., експертка, ЛІГА:ЗАКОН

Переоцінку запасів проводять на практиці нечасто. Зазвичай запаси уцінюють у специфічних випадках, зокрема перед продажем та у зв'язку з псуванням. У статті розповімо про те, як відобразити в бухгалтерському обліку результати такої переоцінки.

Загальні правила уцінки запасів

Процедуру проведення переоцінки запасів регламентовано НП(С)БО 9. Зокрема, запаси відображають у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок (п. 24 НП(С)БО 9, п. 2.23 Методрекомендацій № 2):

– первісною вартістю або

– чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).

Запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду внаслідок зниження їх ціни, зіпсування, застаріння, закінчення строку зберігання тощо (п. 25 НП(С)БО 9, п. 2.24 Методрекомендацій № 2).

Із цього випливає, що в разі продажу запасів за ціною, нижчою за собівартість, їх потрібно уцінити. Водночас на практиці підприємства зазвичай обходяться без проведення уцінки, апелюючи до того, що рішення про продаж запасів за зниженою ціною було ухвалено в період між датами балансу. Тобто не виконуються норми п. 25 НП(С)БО 9, які передбачають, що уцінку проводять тільки стосовно тих запасів, які значилися на дату балансу та втратили первісну очікувану економічну вигоду.

У разі проведення уцінки суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списують на витрати звітного періоду (п. 27 НП(С)БО 9). На суму такого зменшення роблять кореспонденцію з дебетом субрахунку 946 "Втрати від знецінення запасів" (п. 5.8 Методрекомендацій № 2) зі зменшенням фактичної (балансової) вартості відповідних запасів.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше за суму попереднього зменшення, визнають інший операційний дохід зі збільшенням їх вартості (п. 28 НП(С)БО 9). Такий дохід відображають за кредитом субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" зі збільшенням балансової вартості відповідних запасів (п. 5.8 Методрекомендацій № 2).

Отже, дооцінювати запаси можна тільки на суму попередніх уцінок. На практиці таку дооцінку проводять у тих випадках, коли товари (готову продукцію) уцінюють перед проведенням рекламної акції з продажу зі знижкою, а після закінчення акції їх планують продавати за звичайною (не зниженою) ціною.

Дооцінку в цьому разі проводять на суму раніше проведеної уцінки (див. щодо цього лист Мінфіну від 31.08.2010 р. № 31-34010-10/23-4902/2/4555).

Податкові зобов'язання з ПДВ, нараховані на різницю між мінімальною базою оподаткування й ціною продажу, показують на субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Умова:

ТОВ "Смайл" уцінило 60 од. товару: продажна вартість 1 од. товару до уцінки становила 600 грн із ПДВ (у т. ч. ПДВ – 100 грн), після уцінки – 360 грн із ПДВ (у т. ч. ПДВ – 60 грн). Собівартість товару – 400 грн без ПДВ. Сума уцінки: 400 - 360 / 1,2 = 100 грн. Цей товар було продано роздрібним покупцям у межах рекламної акції в кількості 40 од., решту товару (20 од.) після проведення акції підприємство дооцінило до попередньої ціни (600 грн). Облік товарів ведуть методом середньозваженої собівартості.

Рішення:

Указані операції ТОВ "Смайл" відобразить так (див. табл. 1).

Таблиця 1

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума,
грн

1

Отримано товар від постачальника

281

631

24000,00

2

Відображено податковий кредит із ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН)

641/ПДВ

631

4800,00

3

Оплачено товар

631

311

28800,00

4

Відображено уцінку товару

946

281

6000,00

5

Продано товар за акційною ціною

301

702

14400,00

6

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з акційної ціни продажу

702

641/ПДВ

2400,00

7

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ на різницю між мінімальною базою оподаткування та фактичною (акційною) ціною

949

641/ПДВ

800,00*

8

Зараховано реалізований товар до витрат

902

281

12000,00

9

Відображено дооцінку товару (у межах проведеної уцінки)

281

719

2000,00

* Розраховують так: (400 грн - 300 грн) x 20 % x 40 од. = 800,00 грн.

Метод ціни продажу: особливості уцінки

Згідно з п. 22 НП(С)БО 9 оцінку за цінами продажу засновано на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну й змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Суму торговельної націнки на реалізовані товари розраховують як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Водночас в Інструкції № 291 передбачено два варіанти списання націнки на товари, що вибули:

варіант 1: Дт 285 – Кт 282;

варіант 2: Дт 282 – Кт 285 (методом "сторно").

Як бачимо, у вітчизняних нормативах нічого не сказано про те, як саме в методі ціни продажу уцінка товарів впливає на розрахунок собівартості реалізованих товарів. А втім, певну інформацію стосовно цього містить § 22 МСБО 2, у якому щодо застосування методу роздрібних цін (методу ціни продажу) вказано таке:

Собівартість запасів визначається шляхом зменшення вартості продажу запасів на відповідний відсоток валової маржі. Застосовуваний відсоток ураховує запаси, які були оцінені нижче початкової ціни продажу. Для кожного відділу роздрібної торгівлі часто використовують середній відсоток.

Відсоток валового прибутку визначають як відношення собівартості та продажної ціни товарів, що перебувають у продажу.

У вітчизняному обліку це означає, що під час зменшення ціни на товари цю обставину має бути враховано в розрахунку середнього відсотка торговельної націнки.

З огляду на це у варіанті 1 націнку на товари, що вибули, потрібно розраховувати за формулою:

Нац = (Сктп285 + Обкп285 - Обдп285) / (Сдтп282 + Обдп282 - Обкп282) x Обкп282,

де Нац – розмір націнки на товари, що вибули, грн;

Сктп285 – сальдо за кредитом рахунка 285 на початок місяця, грн;

Обкп285 – оборот за кредитом рахунка 285 протягом місяця, грн;

Обдп285 – оборот за дебетом рахунка 285 протягом місяця в частині зменшення націнки від зниження продажної ціни товару, грн;

Сдтп282 – сальдо за дебетом рахунка 282 на початок місяця, грн;

Обдп282 – оборот за дебетом рахунка 282 протягом місяця, грн;

Обкп282 – оборот за кредитом рахунка 282 протягом місяця в частині зниження продажної ціни товару за рахунок уцінки, грн;

Обкп282 – оборот за кредитом рахунка 282 протягом місяця в частині продажної вартості реалізованого товару, грн.

У варіанті 2 списання націнки сторнування буде враховано в загальному обороті за кредитом субрахунку 285 і дебетом субрахунку 282 у "стандартній" формулі розрахунку націнки:

Нац = (Сктп285 + Обкп285) / (Сдтп282 + Обдп282) x Обкп282.

Умова:

Продажна ціна товару до зниження ціни становила 60000 грн (у т. ч. ПДВ – 10000 грн). Для проведення рекламної акції з розпродажу товару магазин знизив продажну ціну товару на 70 % (на 42000 грн). Водночас проведено уцінку на суму нижче вартості придбання товару в розмірі 20 % (10000 грн без ПДВ). На початок місяця сальдо за субрахунком 285 становило 40000 грн, за субрахунком 282 – 96000 грн. За місяць до магазину надійшов новий товар покупною вартістю 5000 грн без ПДВ, на який було нараховано націнку в розмірі 7000 грн.

За місяць було реалізовано товарів за продажною вартістю на суму 36000 грн (у т. ч. ПДВ – 6000 грн).

Рішення:

На суму уцінки нижче первісної вартості (10000 грн) роблять проведення Дт 946 – Кт 282.

У варіанті 1 зі списанням націнки товару "прямим" способом сума націнки, що припадає на реалізований товар, становитиме:

((40000 грн + 7000 грн - 32000 грн) / (96000 грн + 5000 грн + 7000 грн - 42000 грн)) x 36000 грн = 8181,82 грн.

Собівартість реалізованих товарів:

36000 грн - 8181,82 грн = 27818,18 грн.

У варіанті 2 оборот Дт 282 – Кт 285 за місяць дорівнює:

7000 грн - 32000 грн = -25000 грн.

Суму націнки визначають так:

((40000 грн - 25000 грн) / (96000 грн + 5000 грн - 10000 грн - 25000 грн)) x 36000 грн = 8181,82 грн.

Відповідно, собівартість реалізованих товарів дорівнює:

36000 грн - 8181,82 грн = 27818,18 грн.

Облік цих операцій наведено в табл. 2.

Таблиця 2

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума,
грн

1

Отримано товари від постачальника

282

631

5000,00

2

Відображено податковий кредит із ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН

641/ПДВ

631

1000,00

3

Оплачено товари постачальнику

631

311

6000,00

4

Нараховано націнку на товари, що надійшли

282

285

7000,00

5

Відображено уцінку товарів

946

282

10000,00

6

Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням знижки)

301

702

36000,00

7

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з продажної вартості товарів

702

641/ПДВ

6000,00

8

Відображено податкові зобов'язання на різницю між мінімальною базою оподаткування та фактичною (акційною) ціною

949

641/ПДВ

2000,00*

Варіант 1 (облік націнки зворотною кореспонденцією)

9

Відображено зниження ціни на товари

285

282

32000,00

10

Списано суму реалізованої торговельної націнки

285

282

8181,82

11

Списано собівартість реалізованих товарів

902

282

27818,18

Варіант 2 (облік націнки методом "сторно")

12

Відображено зниження ціни на товари (сторно)

282

285

32000,00

13

Списано суму реалізованої торговельної націнки (сторно)

282

285

8181,82

14

Списано собівартість реалізованих товарів

902

282

27818,18

* Розраховують виходячи із суми уцінки нижче вартості придбання: 10000 грн x 20 % = 2000 грн.

Уцінка: документальний супровід

Відповідно до п. 3.15 Методрекомендацій № 2 уцінку товарів до чистої вартості реалізації оформлюють актом уцінки. Затвердженої форми акта уцінки наразі немає, оскільки Положення про уцінку, у додатку до якого було наведено його форму, втратило чинність ще у 2016 році. Тепер питання проведення уцінки суб'єкти господарювання мають право вирішувати на власний розсуд.

Тому бажано затвердити внутрішній локальний акт, який регламентуватиме заходи щодо проведення уцінки (наприклад, Положення про проведення уцінки на підприємстві). За основу можна взяти норми Положення про уцінку, але без анахронізмів.

Для підтвердження достовірності уцінювальних заходів бажано, щоб рішення про проведення уцінки ухвалювала спеціальна комісія, призначена керівником підприємства. Ця комісія на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати споживчих властивостей товарів і насиченості ринку такими товарами встановлює розміри їх уцінки, після чого оформлює документи про уцінку.

Варто також урахувати, що в Інструкції № 2 досі не підкоригували норми, у яких надано посилання на Положення про уцінку в частині документального оформлення уцінки. Тому має сенс продовжувати оформлювати опис-акт уцінки, зразок якого наведено в додатку до цього Положення. Наразі цей документ можна скласти в довільній формі, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів первинного документа, наведених у ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

У роздрібній торгівлі після проведення уцінки необхідно переоформити цінники на товар. Особливості проведення цієї процедури викладено в п. 11 Інструкції № 2, і дотримуватися їх обов'язково. Зокрема, суб'єкт господарювання повинен перемаркувати ціни шляхом закреслення попередньої ціни й позначення нової ціни на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці тощо кожної одиниці товару та засвідчити підписом працівника, відповідального за формування, установлення або застосування цін.

Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, їх було позначено етикетпістолетом), то нові ціни позначають шляхом наклеювання їх безпосередньо на попередні.

У разі перемаркування цін на товарах, уцінених у зв'язку із частковою втратою якості, на товарних ярликах, упаковці або ярликах цін (цінниках) ставлять літеру "П". У торговельному залі підприємства роздрібної торгівлі вивішують оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів.

Також на цю тему читайте статті:

"Переоцінка необоротних активів: загальні моменти";

"Переоцінка основних засобів: відображення в бухгалтерському обліку";

"Переоцінка активів: податковий облік";

"Переоцінка активів: ризики оптимізації".

1. Закон № 996Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

2. Інструкція № 2 – Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2.

3. Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

4. НП(С)БО 9 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

5. Положення про уцінку – Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене наказом Мінекономіки та Мінфіну від 10.09.96 р. № 120/190 (втратило чинність з 09.03.2016 згідно з наказом Мінекономрозвитку та Мінфіну від 28.01.2016 р. № 117/19).

6. Методрекомендації № 2 – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

7. МСБО 2Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 "Запаси".

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua