Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Як дізнатися про зміст податкової інформації за критерієм 8?
Сергій Єфімов, адвокат, податковий консультант

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 однією з підстав для зупинення реєстрації податкових накладних є спрацювання критеріїв ризиковості платника ПДВ.

Водночас самі критерії ризиковості платника ПДВ визначено в додатку 1 до Порядку № 1165. Усього таких критеріїв 8. Тобто, якщо комісія ДПС установить відповідність платника ПДВ хоча б одному із цих восьми критеріїв, вона визнає його "ризиковим", що, своєю чергою, призведе до зупинення реєстрації податкових накладних, поданих ним на реєстрацію.

Пунктом 6 Порядку № 1165 також установлено, що факт зарахування платника ПДВ до категорії "ризикових" оформлюють відповідним рішенням комісії регіонального рівня (далі – КРР). А втім, платнику надано можливість подати до КРР інформацію й копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Ось на цьому етапі перед платником постає важливе завдання: визначити, яку саме інформацію й документи потрібно подати, аби переконати КРР у тому, що він не відповідає критеріям ризиковості.

У ч. 10 п. 6 Порядку № 1165 начебто й перелічено документи, які можуть допомогти платнику з вирішенням цього завдання, однак вони є лише певним орієнтиром, а не точним вказівником. Фактичний же перелік документів й інформації, які необхідно подати до КРР, залежить від того, за яким саме критерієм платника визнано ризиковим.

Перші сім критеріїв ризиковості платника сформульовано більш-менш чітко та зрозуміло, а тому, коли платника ПДВ визнають ризиковим за одним із цих критеріїв, зазвичай платниками зрозуміло, яку інформацію й документи варто подати, аби розвіяти сумніви КРР щодо їхньої "добропорядності" й підтвердити свою невідповідність критеріям ризиковості.

А ось критерій під номером 8 сформульовано так, що з нього не завжди зрозуміло, якою саме інформацією й документами необхідно доводити свою "неризиковість".

Зокрема, критерій 8 дослівно звучить так:

У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Досить часто КРР просто копіюють до рішення про відповідність платника критеріям ризиковості формулювання критерію 8 без роз'яснення того, яка саме податкова інформація стала підставою для ухвалення рішення. За таких обставин платник ПДВ залишається сам на сам із рішенням КРР, з якого неможливо встановити, що саме підштовхнуло контролюючий орган до думки про ризиковість платника та яку інформацію й документи платник може подати, аби довести, що він насправді не відповідає цьому критерію.

Можна, звичайно, на власний розсуд визначити, яку інформацію й документи подати до КРР. Однак із великою часткою ймовірності можна не вгадати та, як результат, отримати повторне рішення КРР про відповідність критеріям ризиковості (ч. 12 п. 6 Порядку № 1165). Далі вже тільки адміністративне або судове оскарження такого рішення. Проте адміністративне, а тим паче судове оскарження є тривалими в часі, а зволікати з реєстрацією податкової накладної нікому не хочеться. Ба більше, зважаючи на те, що КРР розглядає подані платником інформацію й документи протягом 7 робочих днів, цілком виправданими є намагання платників відшукати можливість уже на етапі визнання їх ризиковими довести зворотне та в короткі строки отримати рішення про реєстрацію податкових накладних. А для цього знову-таки їм потрібно розуміти, яка податкова інформація стала підставою для визнання їх ризиковими за критерієм 8. Фактично постає питання, чи можливо та в який спосіб отримати роз'яснення від податкових органів щодо податкової інформації.

Що можна зробити

Запит про надання інформації

На практиці в подібних ситуаціях уже використовують підхід, який полягає в надісланні податковому органу запиту про надання публічної інформації щодо причин ризиковості. Можливість надіслання такого запиту передбачено Законом № 2939.

Так, відповідно до ст. 1 Закону № 2939 публічна інформація – це відображена й задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яку було отримано або створено в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 5 цього ж Закону передбачено, що доступ до публічної інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами. А відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 2939 розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно й безоплатно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Розпорядник інформації може відмовити в наданні інформації, якщо вона належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

Однак у цьому разі податкову інформацію, що стала підставою для визнання платника ризиковим, не можна вважати інформацією з обмеженим доступом з огляду на таке.

Згідно з п. 6 Порядку № 405 ДПС і територіальні органи ДПС є розпорядниками публічної інформації, відображеної й задокументованої будь-якими засобами та на будь-яких носіях, яку було отримано або створено в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або якою володіють суб'єкти владних повноважень, інші розпорядники публічної інформації, визначені Законом № 2939.

Формою рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості (додаток 4 до Порядку 1165) прямо визначено, що в разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку в такому рішенні має бути відображено податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Отже, податкова інформація, що стала відома (отримана) податковим органом під час виконання ним своїх завдань, функцій і зобов'язань, є публічною інформацією, яку має бути надано платнику за його запитом.

Вимоги до оформлення запиту визначено у ст. 19 Закону № 2939 та розд. ІІ Порядку № 405. Запит складають і подають у довільній формі. Однак для спрощення процедури оформлення письмового запиту можна використати відповідну форму, затверджену Порядком № 405.

Запит потрібно подавати до того територіального органу ДПС, КРР якого ухвалила рішення про відповідність платника критеріям ризиковості.

За загальним правилом, податковий орган зобов'язаний надати відповідь на запит не пізніше ніж п'ять робочих днів із дня отримання запиту. 

Оскарження відмови в наданні інформації

На жаль, часто так буває, що територіальний орган ДПС відмовляє в задоволенні запиту, посилаючись на те, що вказана інформація може зашкодити інтересам третіх осіб у разі її розголошення. У такому разі у платника є право оскаржити відмову.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону № 2939 відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Із ч. ч. 1 та 2 ст. 23 Закону № 2939 випливає, що відмову в задоволенні запиту на інформацію може бути оскаржено до керівника розпорядника, вищого органу чи суду.

Крім того, відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ, у разі якщо платник податків уважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або ухвалив будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству чи виходить за межі повноважень контролюючого органу, установлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

З огляду на зазначене та оскільки в цьому разі поставлено за мету отримати потрібну податкову інформацію в найкоротші строки, рекомендуємо подати скаргу на відмову в наданні інформації до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДПС. Під час оформлення скарги необхідно керуватися вимогами Порядку № 916 щодо змісту скарги. Варто також пам'ятати, що на подання скарги є 10 робочих днів після отримання відмови. Рішення ДПС за наслідками розгляду скарги має бути ухвалено й надіслано платнику протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги (якщо, звісно, ДПС не ухвалить рішення про продовження строку розгляду скарги – максимально строк розгляду скарги може бути збільшено до 60 к. д.).

Участь у розгляді скарги

Пунктом 1 розд. VI Порядку № 916 передбачено, що особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через його уповноважених представників (зокрема, адвокатів). Водночас платник податків має право заявити про намір брати участь у розгляді матеріалів скарги одночасно з поданням відповідної скарги.

Отже, рекомендуємо одночасно з поданням скарги на рішення про відмову в наданні інформації заявити про свій намір брати участь у розгляді скарги. Таку заяву можна зробити в тексті самої скарги (у прохальній частині).

ДПС зобов'язана забезпечити платнику можливість узяти участь у засіданні відповідної комісії, яка розглядатиме скарги, під час якого буде можливість безпосередньо висловити свою позицію й довести аргументи щодо того, чому територіальний орган ДПС зобов'язаний був надати відповідну інформацію.

Ось, напевно, й усі рекомендації, які можна надати в межах поставленого питання. Насамкінець лише нагадаємо, що всі перелічені вище поради спрямовано на те, аби отримати від податківців роз'яснення (розшифровку) щодо податкової інформації, яка стала підставою для зарахування платника до категорії "ризикових" за критерієм 8. Тому дії в межах цих рекомендацій варто реалізовувати на стадії до подання до КРР інформації й документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Якщо зазначені заходи не допоможуть, тоді вже варто переходити до стандартних дій щодо виведення платника з категорії "ризикових":

– подавати інформацію й документи, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості, виходячи з власного розуміння проблеми;

– дочекатися повторного рішення КРР про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості;

– якщо повторно КРР ухвалить рішення про відповідність критеріям ризиковості, подавати скаргу до ДПС чи позов до суду на рішення про відповідність критеріям ризиковості.

1. Закон № 2939Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

2. Порядок № 1165 – Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.

3. Порядок № 405 – Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджений наказом Мінфіну від 09.07.2020 р. № 405.

4. Порядок № 916 – Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua