Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Надану позику отримують через картку-ключ: документальне оформлення
Олег Д'яконов, консультант із бухгалтерського обліку й оподаткування

Як документально оформити видачу безпроцентної позики для директора, якщо готівку він знімає через картку-ключ? Цікавить саме бухгалтерський облік і документальне оформлення.

У розглядуваній ситуації насамперед потрібно врахувати, що картка "ключ до рахунку" є банківським продуктом, який за своїми функціональними властивостями належить до корпоративного електронного платіжного засобу, за допомогою якого її користувач має право ініціювати переказ коштів із поточного рахунка в порядку, визначеному договором і вимогами законодавства (див. лист Нацбанку від 24.04.2019 р. № 57-0007/22460).

У цьому ж листі Нацбанк посилається на норми п. 20 Положення № 148, згідно з яким фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунка із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи/підприємства звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки й порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунка (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом із невитраченим залишком готівки.

Отже, на думку Нацбанка, кошти, отримані за допомогою картки "ключ до рахунку", уважають виданими під звіт. Водночас варто зауважити, що за оновленими нормами п. 1 розд. III Положення № 705 користувач має право використовувати особистий і/або корпоративний (бізнесовий) електронний платіжний засіб для здійснення платіжних операцій відповідно до вимог законодавства України й умов договору, укладеного з емітентом.

Користувач має право за допомогою корпоративного (бізнесового) електронного платіжного засобу отримувати готівку в розмірах, установлених нормативно-правовими актами Нацбанку з питань ведення касових операцій суб'єктами господарювання.

Використовувати корпоративні (бізнесові) електронні платіжні засоби для виплати заробітної плати, інших видів соціальних виплат і допомоги заборонено.

У цьому разі картку "ключ до рахунку" не використовують для виплати заробітної плати, інших видів соціальних виплат і допомоги, але є інші обмеження. Так, згідно з пп. 3.4.1.15 Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку (https://privatbank.ua/terms) держателі електронного платіжного засобу можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) й отримувати готівку в таких випадках:

– отримання готівки у гривнях для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, зокрема для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Нацбанку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами – підприємцями;

– здійснення розрахунків у безготівковій формі у гривнях, пов'язаних зі статутною й господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;

– отримання готівки в іноземній валюті за межами України та у встановленому порядку на території України для оплати витрат на відрядження;

– здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження й витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням і перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України, відповідно до умов Кодексу торговельного мореплавства України, Повітряного кодексу України, Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Міжнародної конвенції про дорожній рух у розмірах, установлених для вивезення готівкової іноземної валюти нормативно-правовими актами Нацбанку, які регулюють переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України.

Як бачимо, варіант із наданням безпроцентної позики за допомогою картки "ключ до рахунку" ці Умови не передбачають. Тому "напряму" отримати кошти з картки "ключ до рахунку" для надання такої допомоги не вийде.

Обійти ці заборони можна, якщо отримати з картки кошти для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами. Потім через неможливість проведення таких розрахунків директор може повернути невикористані кошти до каси підприємства, а звідтіля вже можна видати директору безпроцентну позику.

У цьому разі директор отримує кошти за допомогою картки "ключ до рахунку" та складає "нульовий" звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затверджений наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841.

За нормами абз. "б" пп. 170.9.2 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подають до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх суму повертає платник податку до каси або вона зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Водночас податківці вважають, що в разі отримання готівки під звіт із застосуванням платіжних карток підзвітна особа подає звіт про використання виданих коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після виконання окремої цивільно-правової дії (див. роз'яснення з категорії 103.17 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" (zir.tax.gov.ua)).

Разом зі звітом отримані за допомогою картки "ключ до рахунку" кошти директор здає до каси, і за цією операцією йому виписують прибутковий касовий ордер (типова форма № КО-1).

Далі директор видає наказ (розпорядження) про надання йому безпроцентної поворотної допомоги з каси підприємства. На підставі цього розпорядження з каси видають кошти й оформлюють видатковий касовий ордер (типова форма № КО-2).

Податківці наразі не наважуються відповісти на питання, чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків, установлене в п. 6 Положення № 148 у розмірі 50000 грн, на розрахунки суб'єктів господарювання з фізичними особами в разі отримання й повернення поворотної фінансової допомоги.

Зокрема, вони зазначають, що Положення № 148 не визначає питання поширення його норм на операції між суб'єктом господарювання і фізичними особами з отримання та повернення поворотної фінансової допомоги. З огляду на викладене, контролери радять для отримання роз'яснення з порушеного питання звертатися до Нацбанку України як до розробника Положення № 148 (див. роз'яснення з категорії 109.13 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" (zir.tax.gov.ua)).

Нацбанк свого часу робив висновок, що підприємство може видавати через свою касу в один день поворотну фінансову допомогу кільком фізичним особам у розмірі до 50000 грн кожному (лист Нацбанку від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247). Однак цей лист утратив чинність згідно з листом Нацбанку від 23.04.2019 р. № 50-0006/22079, а нових роз'яснень щодо цього не вийшло.

Отже, з огляду на цю невизначеність, має сенс "підстрахуватися" й видавати в готівковій формі позику з каси в розмірі, який не перевищує 50000 грн.

Ще один варіант виходу із цієї ситуації: перерахувати суму позики на особисту (зарплатну) картку директора (без використання картки "ключ до рахунку") за допомогою платіжного доручення. Легітимність цього варіанта підтверджують і податківці (див. роз'яснення з категорії 109.15 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" (zir.tax.gov.ua)).

У бухгалтерському обліку порядок відображення операцій із надання позики фізичній особі залежить від строку, на який її було надано.

Так, відповідно до п. 7 НП(С)БО 10 поточну дебіторську заборгованість, що є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), зараховують до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу необхідно розрахувати величину резерву сумнівних боргів. На необхідності дотримання цих правил свого часу наголошував і Мінфін (лист від 15.10.2010 р. № 31-34020-20-16/28057). Тобто короткострокову заборгованість обліковують тільки за її сумою (без дисконтування) за вирахуванням резерву сумнівних боргів. До поточної належить сума дебіторської заборгованості, яка виникає в процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10). Облік поточних гривневих позик докладно було розглянуто в статті "Бухгалтерський облік поточних гривневих позик у сторін".

Довгострокові позики підлягають дисконтуванню (див. про це статтю "Дисконтування довгострокової безвідсоткової заборгованості: особливості процедури").

Покажемо порядок відображення в обліку позичальника короткострокової безпроцентної позики.

Умова:

ТОВ надало директору безпроцентну позику на суму 40000 грн. Кошти директор ТОВ отримав за допомогою картки "ключ до рахунку" 01.07.2021 для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами. Через неможливість виконати доручення ці кошти разом із "нульовим" авансовим звітом директор повернув до каси підприємства 02.07.2021, цього ж дня з каси йому було видано позику строком повернення до 01.06.2022.

Рішення:

Позику кваліфікують в обліку як поточну (строк погашення – менше ніж 12 місяців), і відповідно до норм п. 7 НП(С)БО 10 вона не підлягає дисконтуванню.

В обліку позичальника ці операції буде показано так (див. табл.).

Таблиця

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума,
грн

1

Директор отримав гроші під звіт за допомогою картки "ключ до рахунку"

372

311

40000,00

2

Директор повернув гроші до каси підприємства через неможливість виконати доручення на придбання ТМЦ

301

372

40000,00

3

Видано з каси поточну позику директору

377

301

40000,00

4

Повернено директором поточну позику ТОВ

301

377

40000,00

1. ПКУПодатковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Положення № 148 – Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

3. Положення № 705 – Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

4. НП(С)БО 10 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua