Внимание! Вы используете устаревшую версию браузера.
Для корректного отображения сайта настоятельно рекомендуем Вам установить более современную версию одного из браузеров, представленных справа. Это бесплатно и займет всего несколько минут.
Спробувати Оформити передплату
Спробувати Оформити передплату
Проблемні питання в інтернет-торгівлі: правові підстави для повернення товарів
Влада Карпова, к. е. н., експерт, ЛІГА:ЗАКОН

Одним із ризиків продажу в інтернет-торгівлі є висока ймовірність повернення покупцем отриманих товарів. Адже тільки в момент отримання товару покупець має змогу його оглянути чи приміряти. Окрім того, у таких випадках постає питання щодо оплати вартості доставки покупки, що так і не відбулася. Тому продавець намагається такі випадки мінімізувати. Тож, наразі розповімо про правові підстави для повернення товарів в інтернет-торгівлі.

Загальні моменти

Особливості укладення електронних правочинів, які застосовують під час інтернет-торгівлі, викладено у Законі № 675 (див. про це статтю "Інтернет-торгівля: організаційні моменти"). Так, положення ч. 11 ст. 11 Закону № 675 передбачають, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа в момент учинення правочину або в момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

умови й порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;

– найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;

– гарантійні зобов'язання та інформацію про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;

– порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 675 права й обов'язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначає Закон № 1023. При цьому покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов'язків буде прирівняно до споживача в разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та в разі укладення договору на відстані згідно із Законом № 1023.

Договір, укладений продавцем (виконавцем) зі споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку, належить до договору, укладеного на відстані (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023).

Водночас договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, є договір, укладений зі споживачем особисто в місці іншому, ніж торговельні або офісні приміщення продавця (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023).

Отже, торгівля в інтернет-магазині відповідає поняттю договору, укладеному на відстані. Порядок повернення товару за такими договорами регламентують норми ст. 13 Закону № 1023.

Зокрема, споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом 14 днів із моменту (ч. 4 ст. 13 Закону № 1023):

1) підтвердження інформації або

2) одержання товару чи першого постачання товару.

У разі якщо послугу надають засобами дистанційного зв'язку й оплачують через оператора телекомунікаційних послуг, споживач може розірвати договір протягом 14 днів із моменту його укладення.

Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам ч. 3 ст. 13 Закону № 1023 (інформацію не підтверджено в письмовій формі чи за допомогою електронного повідомлення), то строк, протягом якого споживач має право розірвати договір, становить 90 днів із моменту одержання такої інформації, або в разі продажу матеріальних речей – з моменту одержання товару чи першого постачання товару. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлено, споживач має право розірвати договір протягом 14 днів із моменту одержання виправленого підтвердження.

У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.

Ситуація 1: повернення товару належної якості

За нормами ч. 1 ст. 9 Закону № 1023 споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Обмін товару належної якості здійснюють, якщо його не використовували та якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає в продажу, споживач має право (ч. 2 ст. 9 Закону № 1023):

– придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або

– розірвати договір та одержати назад гроші в розмірі вартості поверненого товару, або

– здійснити обмін товару на аналогічний за першого ж надходження відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Аналогічні норми містить і ч. 1 ст. 707 ЦКУ.

Візьміть до відома: до інтернет-магазину зазначені вище норми можна застосувати із застереженням, оскільки зазвичай товари в таких магазинах продають за акціями протягом обмеженого строку. Тому інтернет-магазин або повертає гроші, або зараховує суму за повернення на особовий (персональний) рахунок покупця як передоплату за інший товар.

У цьому випадку в заяві про повернення роблять позначку, що гроші зараховують як попередню оплату в розумінні ст. 693 ЦКУ. Тим часом покупець погоджується, що на підставі ст. 604 ЦКУ (новація) зобов'язання за договором купівлі-продажу товару, який підлягає поверненню, буде припинено та замінено на зобов'язання з купівлі-продажу товару, який обере покупець у майбутньому. За окремою письмовою заявою ця попередня оплата підлягає поверненню протягом 3 років.

Принагідно зверніть увагу, що для дистанційної торгівлі строків повернення коштів у разі розірвання договору Законом № 1023 не встановлено. З указаних у даному Законі строків для цієї ситуації найбільше підходить повернення коштів у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями. Адже на норми ст. 12 Закону № 1023 надано посилання в його ст. 13. Щоправда, там не згадано норму ч. 4 ст. 12 Закону № 1023, яка регулює строк повернення грошей продавцем (очевидно, через недогляд законодавців), а в ст. 13 Закону № 1023 таких строків не зазначено.

Із системного прочитання Закону № 1023 можна дійти висновку, що продавець (виконавець) має повернути сплачені гроші без затримки не пізніше ніж протягом 30 днів із моменту, коли споживач повідомив про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей (ч. 4 ст. 12 Закону № 1023). Такі самі строки для повернення грошей установлено й у п. п. 1.7, 1.10 Правил № 103.

Положення ч. 9 ст. 12 Закону № 1023, які є застосовними й до дистанційної торгівлі в інтернет-магазині, визначають: якщо, усупереч вимогам цієї статті, протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію в разі розірвання договору, споживачеві належить виплатити неустойку в розмірі 1 % вартості продукції за кожен день затримки повернення грошей. Аналогічну норму містить також п. 1.13 Правил № 103.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 12 Закону № 1023 та п. 1.10 Правил № 103, які застосовують і до дистанційної торгівлі, будь-які витрати, пов'язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв'язку з поверненням продукції.

У випадку розірвання договору, укладеного поза торговельними чи офісними приміщеннями, обов'язок споживача зберігати в себе продукцію припиняється зі спливом 60 днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов'язання з оплати її вартості.

На практиці ці норми порушують. Лише деякі інтернет-магазини погоджуються компенсувати витрати покупця на повернення товару, та й то за умови повернення товару неналежної якості.

Водночас у зазначеній нормі немає застереження про те, що продавець компенсує витрати на доставку тільки в разі повернення товару неналежної якості. Тому обізнані покупці можуть наполягати на виплаті компенсації витрат на доставку, зокрема й у судовому порядку.

За яких умов товар поверненню не підлягає?

Насамперед зазначимо, що перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) на підставах, указаних у ст. 9 Закону № 1023, наведено в додатку 3 до Постанови № 172.

Окрім того, якщо інше не передбачено договором, споживач не має права розірвати договір, укладений на відстані, якщо (ч. 5 ст. 13 Закону № 1023):

1) надання послуги або постачання товару електронними засобами зв'язку за згодою споживача відбулися до закінчення строку розірвання договору, визначеного у ч. 4 ст. 13 Закону № 1023, про що споживачеві було повідомлено в підтвердженні інформації;

2) ціна товару або послуги залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;

3) договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто якщо товар не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця);

4) споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп'ютерного забезпечення, які постачають запечатаними;

5) договір стосується доставки періодичних видань;

6) договір стосується лотерей чи інших азартних ігор.

Ситуація 2: повернення товару неналежної якості

У ч. 1 ст. 6 Закону № 1023 прописано, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про таку продукцію.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативно-правовим актом або встановленого ним за домовленістю зі споживачем, а за відсутності такого строку – протягом 10 років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і постачання для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі й асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва – протягом строку служби, за відсутності такого строку – протягом 10 років (ч. 5 ст. 6 Закону № 1023).

Гарантійний строк зазначають у паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додають до продукції (ч. 2 ст. 7 Закону № 1023). Гарантійні зобов'язання в будь-якому разі включають також будь-які зобов'язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.

Для продукції, споживчі властивості якої можуть із часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів та навколишнього природного середовища, установлюють строк придатності, який зазначають на етикетках, упаковці або в інших документах, що додають до неї під час продажу, і який є гарантійним строком (ч. 3 ст. 7 Закону № 1023).

На сезонні товари (одяг, хутряні й інші вироби) гарантійний строк обчислюють із початку відповідного сезону, який установлює Кабінет Міністрів України (див. додаток 1 до Постанови № 172).

Щодо продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом 2 років, а стосовно об'єкта будівництва – не пізніше ніж 10 років від дня передання їх споживачеві (ч. 5 ст. 7 Закону № 1023).

У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків споживач у порядку та у строки, установлені законодавством, має право вимагати (ч. 1 ст. 8 Закону № 1023):

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач у порядку та у строки, установлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) заміни товару на такий самий товар або на аналогічний, із низки наявних у продавця (виробника), товар.

Водночас вимоги споживача, передбачені ст. 8 Закону № 1023, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, установлені ч. 1 ст. 8 Закону № 1023) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника (ч. 14 ст. 8 Закону № 1023).

Також на цю тему читайте статті:

"Інтернет-торгівля: особливості електронних правочинів";

"Інтернет-торгівля: податковий облік";

"Інтернет-торгівля: розрахунки через РРО/ПРРО";

"Інтернет-торгівля: коли можна не застосовувати РРО / ПРРО та платіжні термінали";

"Інтернет-торгівля: бухгалтерський облік";

"Проблемні питання в інтернет-торгівлі: облік торгівлі в розстрочку";

"Проблемні питання в інтернет-торгівлі: способи торгівлі в розстрочку";

"Проблемні питання в інтернет-торгівлі: облік повернення товарів";

"Проблемні питання в інтернет-торгівлі: застосування РРО".

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2021

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Мати доступ до номерів і всіх статей видання Ви зможете за умови передплати на електронне видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН
Контакти редакції:
bz@ligazakon.ua