Сьогодні є чимало версій щодо незастосування чи застосування РРО/ПРРО від різних експертів і не зовсім експертів. Проте мало хто говорить про наявне підводне каміння, а про це потрібно говорити, і говорити вголос.
Нещодавно, щоб знизити градус "РРО/ПРРО-істерії" до ФОП зі своєї ФБ-сторінки звернувся голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики п. Гетьманцев Д. О., який заспокоїв підприємців і, зокрема, зазначив, що:
– у ФОП не виникає обов'язку вести облік первинних документів. ДПС не може вимагати від них (за винятком трьох ризикових груп) первинні документи;
– попереднє програмування товарів необхідне лише в разі реалізації підакцизних товарів;
– у селах, магазинах, які реалізують непідакцизні товари, застосування РРО не потрібне. Якщо в тому самому магазині реалізують як підакцизні, так і непідакцизні товари, то тоді РРО справді треба встановити;
– безготівкові розрахунки за послуги не передбачають застосування РРО;
– до кінця карантину діє мораторій на перевірки підприємців, тож слід використати цей час, щоб навчитися працювати з РРО.
Задля цього навіть оновили Перелік № 1336. Розлогіше про це читайте в коментарі "Оновлено умови торгівлі: без РРО/ПРРО, але з використанням РК і КОРО".
І, з одного боку, усе сказано правильно, а ось з іншого – не зовсім. І не тому, що пан голова Комітету не має рації, а тому, що є деякі "умовності", та й у податківців іноді є власна думка. Поговорімо про це нижче.
Стосовно того, що у ФОП (за винятком трьох ризикових груп) немає обов'язку вести облік первинних документів
Передусім "щасливчиками" з трьох ризикових груп єдинників є ті, хто здійснює діяльність із реалізації:
– технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також
– лікарських засобів і виробів медичного призначення,
– ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
І коректно тут говорити не про наявність первинки, а про ведення товарного обліку за встановленими Порядком № 496 правилами та формою.
А до того ж пан голова Комітету забув нагадати ще про дві категорії: ФОП – платників ПДВ та ФОП-загальносистемників, які теж зобов'язані вести товарний облік у разі здійснення розрахункових операцій. А втім, не про них сьогодні мова.
Отже, повернімося до теми наявності первинки. Її наявності вимагає абз. 1 п. 44.1 ПКУ:
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п. 44.3 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом установлених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. ст. 39 і 392 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використано зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів із дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів із дня завершення терміну їх дії).
А за незберігання первинних документів передбачено штраф за п. 121.1 ПКУ:
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Якщо хтось думає, що це абсолютно не стосується ФОП-єдинників, – ви помиляєтесь, а підтвердження тому є роз'яснення з категорії 107.05 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua), де податківці відповіли на запитання, чи потрібно ФОП – платникам ЄП першої – третьої груп зберігати первинні документи (зокрема, і книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат) і чи передбачено відповідальність за незабезпечення їх зберігання:
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань по податках і зборах – у разі їх сплати. Такі первинні документи (в тому числі Книги) зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДПС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДПС до архіву.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Отже, "картина маслом", і будь-які подальші коментарі тут зайві...
Передбачаємо запитання: а що ж робити? Для початку покажіть контролерам це відеозвернення – можливо, спрацює, адже сам голова Комітету сказав: "Не потрібно". Якщо ж не спрацює – готуйте свої кревні, щоб сплатити штраф до бюджету.
Тож наша вам порада: первинка має бути в усіх ФОП-єдинників! І вигляд її може бути різний: чеки РРО/ПРРО, накладні, квитанції тощо. Друзі, такі "папірці" мають бути.
Щодо попереднього програмування товарів лише в разі реалізації підакцизних товарів
Тут об'єктивно майже все так. Справді, на цей час є штраф за п. 7 ст. 17 Закону про РРО в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Але є певні моделі саме РРО, які потребують попереднього програмування товарів, оскільки "експромт" вони технічно не здатні виконувати.
Щодо роботи в селах без РРО/ПРРО в разі торгівлі непідакцизним товаром
Справді, до п. 1 Переліку № 1336 оперативно було внесено зміни (розлогіше про них – у коментарі "Оновлено умови торгівлі: без РРО/ПРРО, але з використанням РК і КОРО".
Але зазначена преференція не підлягає застосуванню в разі наявності хоча б однієї з таких умов:
– така роздрібна торгівля відбувається в торговельному об'єкті, у якому також здійснюють торгівлю підакцизними товарами;
– такі фізичні особи – підприємці здійснюють також дистанційну торгівлю, зокрема через Інтернет;
– сільські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, ухвалили рішення про обов'язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у зміненому пункті 1 Переліку № 1336.
Згідно зі зміненим п. 2 Постанови № 1336 з 01.01.2022 граничний розмір для незастосування РРО/ПРРО для такого виду діяльності визначено на рівні не вище 167 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2022 році це 1085500 грн. – Прим. авт.), на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Тобто, якщо, скажімо, ФОП продає канцтовари в селі й орендує приміщення, а орендодавець частину такого приміщення здав ФОП – торговцю тютюном чи алкоголем, то ФОП, який продає канцтовари й не хоче / не може застосовувати РРО/ПРРО, має просто зібрати свої речі й шукати собі нове приміщення.
Але це не всі "плюшки" незастосування РРО/ПРРО. Ми вже зазначали про зміни до Переліку № 1336, так ось цей Перелік передбачає реєстрацію в податковому органі книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) й розрахункової книжки, яка містить у собі розрахункові квитанції (далі – РК).
Водночас РК потрібно виписувати на кожну суму покупки (не плутати з кожною одиницею товару). Наприклад, торгівля канцтоварами через РК. Покупець придбав 4 ручки із синім чорнилом, 4 простих олівці, 3 альбоми для малювання на суму умовно 150 грн. В РК має бути зазначено не "канцтовари" на суму 150 грн, а кожне перелічене вище найменування з проданою кількістю одиниць, ціною та загальною вартістю. Це про всякий випадок для тих, хто думає, що все дуже просто. І ще одне: друкованим способом це зробити неможливо з тієї причини, що РК знаходяться в зареєстрованій в податковій розрахунковій книжці, тобто на кожен продаж їх заповнюють і відривають. Такий собі РРО/ПРРО з ручним приводом. А ще потрібно стежити, щоб ваші РК в зареєстрованій розрахунковій книжці не закінчились, бо, якщо податківці спіймають вас під час перевірки на такому порушенні – вам світить штраф за п. 1 ст. 17 Закону про РРО:
100 відсотків вартості проданих із порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, учинене вперше;
150 відсотків вартості проданих із порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
І це матиме такий вигляд: протягом дня ФОП продав товару на 1500 грн. Перша операція на суму 500 грн, друга – 700 грн, третя – 300 грн.
Обраховуємо штраф:
– операція на 500 грн – штраф 100 %, тобто 500 грн;
– операції на 700 і 300 грн – штраф 150 %, тобто 1500 грн.
Разом сума штрафу – 2000 грн.
Тож за продаж на 1500 грн із порушенням доведеться заплатити 2000 грн штрафу – "годі, тату, торгувати, бо нема чим решту дати" (с).
Ну й "вишенька на торті" — щомісяця подавати Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1.
Безготівкові розрахунки за послуги не передбачають застосування РРО
Тут справді так, але, як свідчить практика, більшість ФОП не завжди розуміють, що мають на увазі в цьому випадку.
Для незастосування РРО/ПРРО йдеться про випадки:
– оплати з поточного рахунка на поточний рахунок (IBAN, онлайн-банкінг);
– унесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
– оплати через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Про це податківці неодноразово стверджували, зокрема, в ІПК ДПСУ від 20.05.2021 р. № 1945/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 14.07.2021 р. № 2754/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 26.07.2021 р. № 2887/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 03.09.2021 р. № 3292/ІПК/99-00-04-03-03-06, ІПК ГУ ДПС у Київській області від 18.10.2021 р. № 3862/ІПК/10-36-07-07-20, ІПК ДПСУ від 09.11.2021 р. № 4235/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 12.11.2021 р. № 4315/ІПК/99-00-07-05-01-06, від 18.11.2021 р. № 4418/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Якщо оплата відбувається через небанківський ПТКС, податківці вимагають застосовувати РРО/ПРРО (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 27.10.2020 р. № 4437/ІПК/99-00-07-05-01-06 і ГУ ДПС у Харківській області від 25.01.2021 р. № 266/ІПК/20-40-07-10-19). І тут також нічого нового, і жодних змін із 01.01.2022 не передбачається.
У разі отримання від покупців оплати за допомогою інтернет-банкінгу з використанням рахунка-фактури є роз'яснення податківців щодо незастосування РРО/ПРРО:
В зв'язку з тим, що рахунок-фактура містить в собі відповідні ідентифікатори продавця та покупця, а оплата здійснюється за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, розрахунки, проведені за рахунком-фактурою, є аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок чи/або онлайн-банкінгу) та не потребують застосування РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.
Розлогіше на цю тему читайте статтю "ФОП і РРО/ПРРО – 2022: наближення часу "ч".
До кінця карантину діє мораторій на перевірки підприємців, тож слід використати цей час, щоб навчитися працювати з РРО
О! Майже так. Доки триває карантин, поки що дозволено фактичні перевірки тих, хто торгує, зокрема, підакцизним товаром. На це прямо вказує п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, але Кабмін у будь-який момент може відновити перевірки бізнесу (розлогіше про це – у статтях "Мораторій на податкові перевірки: що з ним", "Який мораторій скасував Закон № 1071". Проте найголовніше: мораторій – це не скасування перевірок узагалі, а, говорячи простою мовою та без юридичних прелюдій, – тимчасова їх "заморозка". Тож щойно скасовано буде мораторій – будуть за "мораторний" період і перевірки, і штрафи. А в частині РРО/ПРРО помилки можна здебільшого виправити лише протягом операційного дня, і то не всі. Тому не знаю, що там мав на увазі пан голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, але використати період мораторію для навчання не вийде! Працювати потрібно відразу й без помилок.
Отже, враховуючи наведене вище, обов'язково збережіть це відео й у разі проблем із податківцями – покажіть їм його, ну не ви ж це придумали...
Але, якщо серйозно, то дослухайтеся наших порад – вони точно вам допоможуть відчувати себе впевнено за будь-якої перевірки, і відео не знадобиться. І повірте: дуже хотілося б поділяти оптимізм, що лунає навколо, але ж реалії дещо інші, на жаль.
І ще один момент, про який мало згадують, тож хочу його зауважити. Установивши РРО/ПРРО, подбайте про платіжний термінал (РОS-термінал). ПРРО зазвичай містять у собі РОS-термінали, проте не всі. Водночас нині діє Постанова № 878, згідно з якою кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а в разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів (п. 1 Постанови № 878).
Відповідно до п. 2 Постанови № 878 не використовувати платіжний термінал можуть:
– для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) – заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів і викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
– підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
– суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Якщо платіжного термінала не буде – загрожує адмінштраф за ст. 16315 КУпАП:
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн. – Прим. авт.)
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, –
тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн. – Прим. авт.).
Єдина приємна річ у цій ситуації – такий штраф може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (ст. 38 КУпАП) і мораторій на нього не поширюється.
Такі собі РРО/ПРРО-реалії, якщо коротенько. Далі буде...
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
2. КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
3. Закон про РРО – Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
4. Перелік № 1336 – Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою Кабміну України від 23.08.2000 р. № 1336.
5. Порядок № 496 – Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну України від 03.09.2021 р. № 496.
6. Постанова № 878 – постанова Кабміну "Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів" від 29.09.2010 р. № 878.
_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2022
У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.
